Ухвала суду № 59718863, 06.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/4948/16 Головуючий І інстанції -

Справа: № 640/7782/15-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_2, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2015 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2016 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 18.11.2015 року залишено без задоволення.

23.06.2016 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2015 року та заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Однак, апеляційне провадження за цією скаргою не може бути відкрито, та апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 3 ст. 297 ЦПК України, а саме подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду заяви про скасування заочного рішення, надав суду заяву про розгляд заяви у його відсутність.

Апеляційна скарга відповідачем ОСОБА_3 подана 23 червня 2016 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України. При цьому апелянт зазначив, що йому стало відомо про відмову у задоволенні заяви про скасування заочного рішення лише після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти

днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 73 ЦПК України, одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ стосовно якого заявлено клопотання.

За таких підстав вважаю, що ОСОБА_3 необхідно надати строк протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку або надати більш поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду після винесення судом першої інстанції ухвали про залишення без задоволення заяви про скасування заочного рішення.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою надав клопотання про звільнення від судового збору, посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням положень ст. 82 ЦПК України та відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як розяснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.102014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», що відповідно достатті 8Закону № 3674-VI тастатті 82ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, щодо неможливості сплати судового збору на час звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, також такі доводи не підтверджуються відповідними документами, а тому заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга не відповідає вимогам п.п. 1, 14 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI), а саме апелянтом не сплачено судовий збір.

При подані до суду позовної заяви судовий збір складав 3654 грн. 00 коп., а тому апелянт повинен був сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 110 % вказаної суми, що складає 4019 грн. 40 коп., та надати до суду апеляційної інстанції оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 31211206780011;

отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області;

код банку отримувача: 851011;

код суду: 02894131;

код бюджетної класифікації: 22030001;

призначення платежу: «Судовий збір за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02894131 (суду, де розглядається справа)».

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 121, 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати апелянтустрок протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги сплати судового збору.

Попередити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та йому повернута.

Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів цього.

Розяснити апелянту, що у разі, якщо заяву із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів цього не буде подано в зазначений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Костенко