Ухвала суду № 59716562, 16.08.2016, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/735/16-ц

Провадження № 2-п/477/4/16

У Х В А Л А

16.08.16 м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Федоровській Л.А.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

представника позивача ПАТ «Банк»Фінанси та Кредит»- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду Миколаївської області у місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 липня 2016 року було частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Південне регіональне управління» АТ «Банк»Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Південне регіональне управління» АТ «Банк»Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2013 року №№08-182-аіgр-2008, що утворилася станом на 02 березня 2016 року, в загальній сумі 103 826 (сто три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 10 коп., з яких: заборгованість по основному кредиту 27550,95 грн., прострочена сума кредиту 19007,64 грн., поточні відсотки 877,03 грн., прострочені відсотки 6390,48 грн. та 50000 грн. пеня. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

26 липня 2016 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд вищевказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що 7 липня 2016 року він не зміг бути присутнім при розгляді даної справи у звязку з погіршенням стану здоровя та зверненням до лікарні, а також посилався на сплату ним частини боргу 03.06.2016 року на суму 5000 грн. та 07.07.2016 року на суму 6000 грн., тому вважає, що розмір боргових зобовязань є меншим та що має суттєве значення для розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримав та послався на вищевказане. Вважав завищеною суму пені. Додаткових доводів щодо скасування заочного рішення не навів.

Представник ПАТ «Банк»Фінанси та кредит» проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечувала, пославшись на те, що при зверненні до виконавчої служби Банком будуть зменшені вимоги на суму сплачених відповідачем боргових зобовязань у червні та липні, на які він посилається.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Проте надана відповідачем довідка щодо проходження ендоскопії та рекомендації амбулаторного лікування, не свідчать про його неможливість приймати участь в судовому засіданні 07.07.2016 року. Більш того, саме в цей день відповідачем здійснювалися дії щодо погашення заборгованості, про що свідчать дані наданої ним же квитанції, отже останній був спроможний вчиняти активні дії, в тому числі прибути в судове засідання.

Більш того, наведені ним підстави для перегляду заочного рішення та надані на підтвердження цього копії квитанцій, не мають значення для розгляду вищевказаної цивільної справи, адже позивачем заявлено вимоги та судом стягнуто суму заборгованості, що виникла станом на 02 березня 2016 року, а ОСОБА_1 надано квитанції про сплату боргу 03 червня та 07 липня 2016 року. Тобто, вказані платежі на впливають на розмір боргових зобовязань станом на дату розрахунку заборгованості (02.03.2016 р.), та підлягають врахуванню позивачем і державним виконавцем під час виконання рішення суду.

Щодо незгоди відповідача з прийнятим судом рішенням щодо суми стягнутої пені, то останнє є підставою для апеляційного оскарження, а не перегляду заочного рішення судом першої інстанції.

За такого, враховуючи, що відповідач не надав доказів щодо поважності причин неявки у судові засідання з розгляду даної справи, та доказів, що мають істотне значення для вирішення вказаної справи, то жодні підстави, передбачені ст. 232 ЦПК України, для скасування вищевказаного заочного рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування та перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду миколаївської області від 07 липня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Південне регіональне управління» АТ «Банк»Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, - відмовити.

Вищевказане заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення вказаної ухвали.

Суддя Л.М. Семенова