Ухвала суду № 59716382, 09.08.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Рожина Ю.М., Малько О.С.

секретар судового засідання Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування скасовано за нововиявленими обставинами.

Ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування відмовлено.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано того, що 06 червня 2008 року Рівненським міським судом у цивільній справі №2о-166/08 було ухвалено рішення за заявою ОСОБА_4 про визнання особи безвісно відсутньою. Таким рішенням суду було визнано ОСОБА_5 безвісно відсутнім.

24.06.2008 року на підставі наведеного рішення суду відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 410 про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та відповідачкою.

Суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив, за яких обставин він не врахував наведеного рішення суду від 24.06.2008 року, яким встановлено факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, зазначає, що за матеріалами справи заявницею ОСОБА_2 не наведено нововиявлених обставин, які потягнули б за собою ухвалення нового рішення по справі. Як вбачається, із матеріалів справи, обставини того, що ОСОБА_2 перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_5 уклала інший шлюб, а саме із ОСОБА_6 є беззаперечними. При цьому, саме такий факт вказує на законність рішення суду від 18.10.2012 року на сумнівність якого вона посилається.

Вважає, обставини викладені заявницею-відповідачкою в її заяві є новими в силу тих обставин, які складалися по справі, а не нововиявленими, як на те посилається у своїй заяві заявниця-відповідачка. Тому й з цих підстав її заява не може бути задоволена судом.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Актовий запис про смерть ОСОБА_5 за №12 від 06.08.1991 року є нововиявленою обставиною, а не новою обставиною, оскільки вона існувала на дату прийняття рішення Рівненського міського суду від 18.10.2012 року, про яку вона не знала і знати не могла, доказом чого, вважає, рішення Рівненського міського сулу від 06.06.2008 року за її заявою про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім. Вказану обставину, вважає, істотною, оскільки в силу закону (ст.37 КпШС, діючого на час смерті ОСОБА_5І.), вона є підставою для припинення шлюбу між нею та ОСОБА_5 та визнання дійсним шлюбу, укладеного між нею та ОСОБА_6М.(ч.1 ст. 46 КпШС).

Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб 19 червня 1961р. Однак укладаючи вказаний шлюб, ОСОБА_2І, не розірвала попередній шлюб, який вона уклала у 1957 р. з ОСОБА_5

На момент укладення обох шлюбів діяв Кодекс законів про сімю, опіку, шлюб та акти громадського стану УРСР 1926 року, відповідно до якого не можуть вступати в шлюб особи, з яких хоча б один перебував у зареєстрованому шлюбі, шлюб укладений з порушенням ст. 111 цього Кодексу є недійсним.

Відповідно до ст.37 КпШС України, норми якого діяли на час вказаних правовідносин, шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя, і відповідно до ч.1 ст.46 цього Кодексу шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на час розгляду справи відпали ті обставини, які в силу закону, були перешкодою до його укладення. Шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали ці обставини.

Судом встановлено, що 04.08.1991 року ОСОБА_7 помер.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що у відповідності до ч.1 ст.46 КпШС України, шлюб між ОСОБА_2 3.І і ОСОБА_6 став дійсним з 05.08.1991 року. Цей шлюб був припинений лише 16.05.2007 року, внаслідок смерті ОСОБА_6 (ч.1 ст. 104 СК України), доказом чого є свідоцтво про його смерть серії І-ГЮ № 039691, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 16.05.2007 року.

Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_2 за правилами ст. 1261 ЦК України стала спадкоємцем першої черги.

На підставі досліджених доказів по справі, суд першої інстанції постановив законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, після смерті якої її правонаступником стала ОСОБА_1

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно зясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: Ю.М. Рожин

ОСОБА_8