Постанова № 59712091, 05.08.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/2442/16-а

2-а/264/24/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2016 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кузнецова Д. В. , при секретарі судового засідання Мащенко Д.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області Демури О.А., представника відповідача Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області Братчика А.О., у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя, Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання дій неправомірним і зобов'язання вчинити дії, суд

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 13 жовтня 2015 року він звернувся до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, проте відповідач своїм рішенням від 12.01.2016 року відмовив в призначенні пенсії через відсутність довідки, що підтверджувала пільговий стаж за списком №1. Позивач звертався із скаргою до Головного управління ПФУ в Донецькій області, однак рішенням від 14.03.2016 року скаргу було залишено без задоволення. Відповідачами при винесені рішення не було враховано, що позивач вже звертався в 2012 році за призначенням пенсії і своїми рішеннями відповідачі підтвердили право ОСОБА_6 на призначення пенсії в 54 роки, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте в жовтні 2015 року при досягненні 54 річного віку знову відмовили позивачу в призначені пенсії. Такі дії відповідачів вважає незаконними. Так позивач вказує, що в порушення існуючого порядку посадові особи УПФУ повинні були письмово повідомити проте, які документи необхідно подати додатково. Проте позивач не отримував письмових повідомлень про необхідність подати додаткові документи. Також позивач вже раніше звертався за призначенням пенсії в 2012 році та надавав довідку, підтверджуючий пільговий стаж за Списком №1, яка є в матеріалах справи. Однак рішенням УПФУ від 29.10.2012 року, залишеним без змін рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 09.01.2013 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах. В зазначених рішеннях відповідачів було підтверджено представлення ОСОБА_6 довідки про пільговий стаж №84 від 31.07.2012 року та його право на призначення пенсії за ст.13 п. «а» ЗУ «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 54 років. В своєму рішенні №1 (295/03-1) від 12.01.2016 року УПФУ посилається не рішення ГУ ПФУ від 24.12.2015 року №34/795 про пільговий стаж за Списком №2, який складає 14 років 3 місяці 11 днів. Вказане рішення УПФУ від 24.12.2015 року вважає незаконним оскільки у Комісії не було правових підстав для вирішення питання про підтвердження трудового стажу позивача, так як наявність пільгового стажу вже було встановлено відповідачами ще при розгляді заяви про призначення пенсії в 2012 році. Також вказує, що було порушено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, оскільки позивач не звертався із заявою про підтвердження стажу роботи, комісія не повідомляла позивача про час, дату та місце розгляду справи, що позбавило позивача права бути присутнім при розгляді заяви, надавати пояснення та додаткові документи. На підставі зазначеного просить скасувати рішення Комісії ГУ ПФУ від 24.12.2015 року. Посилаючись на положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пункти 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 вказує, що для підтвердження пільгового стажу за Списком №1 у відповідача було достатньо належних документів, зокрема: трудова книжка наказ від 09.03.1994 року «Про результати атестації робочих місць», картки обліку відпрацьованого часу та інші. Ці документи були подані позивачем при зверненні за призначенням пенсії в 2012 році, знаходяться в пенсійній справі та за результатами їх розгляду прийнято рішення УПФУ від 29.10.2012 року, яким встановлена наявність пільгового стажу за Списком №1 - 06 років 04 місяці 04 дні та право на призначення пенсії в 54 роки. Тому позивач 13 жовтня 2015 року по досягненню 54 роки вдруге звернувся за призначенням пільгової пенсії, але йому знову відмовили. Такі дії відповідачів та прийняті ними рішення вважає незаконними та просить скасувати рішення №1 (295/03-1) від 12.01.2016 року УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя «Про відмову в призначенні пенсії». Скасувати рішення від 24.12.2015р. № 34/795 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Скасувати рішення № 175-К-01 від 14.03.2016р. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по виключенню зі стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах стаж за Списком №1 - 06 років 04 міс. 04 дні; Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя включити позивачу в пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за «Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» стаж за Списком №1 - 06 років 04 міс. 04 дні, та призначити пенсію відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.09.2015 року і сплатити суму недоотриманих грошових коштів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з аналогічних підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_6 звертався до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя 24.09.2012 року з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. При розгляді документів було встановлено, що страховий стаж роботи складає 35 років 09 місяців 08 днів, в тому числі за Списком № 1 - 06 років 04 місяці 04 дні. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 не враховано період роботи з 05.07.1982 року по 30.06.1986 р. на посаді електромонтера по ремонту електроустаткування в ТОВ «МП Енергоремонт», оскільки при визначенні на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. Розділом ІІІ «Металургійне виробництво» Списку №1...., затвердженого постановою Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 посада «електромонтера по ремонту - устаткування» не передбачена, тому права на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 немає.

УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області рішенням № 16 від 29.10.2012 року відмовлено ОСОБА_6 в призначені пільгової пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1. В рішенні також було зазначено, що ОСОБА_6 набуде права на призначення пенсії по досягненню 54 років. Підставою для зарахування пільгового стажу за списком №1 - 6 років 4 місяці 4 дні" була довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №84 від 31.07.2012 року, яка видана ТОВ «МП «Енергоремонт». За результатами зустрічної перевірки, проведеної відповідачем, було встановлено, що довідка підприємства від 31.07.2012 року була видана незаконно та не може бути підставою для зарахування пільгового стажу, оскільки ТОВ «Маріупольське підприємство «Енергоремонт» було ліквідовано на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року. Також, відповідно карт обліку відпрацьованого часу на ремонті устаткування в цехах та виробництвах з важкими умовами праці з 1982р. по 1996р. ОСОБА_6 працював на посадах: «електромонтера по ремонту електроустаткування», «майстера цеху», «начальника дільниці» в цехах передбачених Списком №2, тому період роботи з 05.07.1982р. по 15.10.1996р. підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи тільки за Списком №2. Крім того, відзначає, що позивач 12.10.2015 року ОСОБА_6 звернувся до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя з заявою про підтвердження стажу роботи. Іллічівське управління направило їх на адресу Головного управління ПФУ в Донецькій області на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Звертає увагу, що на зворотній стороні заяви від 12.10.2015 року ОСОБА_6 власноруч просить розглянути комісію без його присутності. Крмі того, 16.10.2015 року Управлінням проведена зустрічна перевірка достовірності архівних даних та встановлено, що відповідно до карт обліку відпрацьованого часу на ремонті устаткування в цехах та виробництвах з важкими умовами праці з 1982р. по 1996р. ОСОБА_6 працював на посадах: «електромонтера по ремонту електроустаткування, «майстера цеху», «начальника дільниці» в цехах передбачених Списком №2. 24.12.2015 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФУ в Донецькій області розглянула заяву ОСОБА_6 та прийняла рішення підтвердити періоди роботи на пільгових умовах за Списком №2. Враховуючи зазначене рішення комісії 24 грудня 2015 року УФПУ в Іллічівському районі м.Маріуполя прийняло рішення про відмову в призначені пенсії, оскільки довідка підтверджуюча пільговий стаж роботи за Списком №1 відсутня. За нормами діючого законодавства ОСОБА_6 набуде право на призначення пенсії у 55 років відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі зазначеного просив відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області також позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, тобто, одним з первинних документів. У випадку, коли в трудовій книжці відсутня повна інформація для призначення пільгової пенсії для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажузараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року. Для підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №1 і 2, довідки від підприємств або їх правонаступників є обов'язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. ОСОБА_6 звертався з заявою про призначення пенсії у 2012 році до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя та надав довідку з підприємства ТОВ Маріупольське підприємство «Енергоремонт» про підтвердження пільгового стажу № 84 від 31.07.2012 року з зазначенням стажу роботи за Списком № 1. Проте під час перевірки наданих документів було виявлено, що вказане підприємство було ліквідовано 27.11.2008 року. Тому представлена позивачем довідка є недійсною. В жовтні 2015 року позивач вперше звернувся до відповідної комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка створена при Головному управлінні ПФУ в кожній області. Зазначає, що в 2012 році з заявою на розгляд Комісії при головному управлінні ОСОБА_6 не звертався, тому посилання позивача на те, що існує рішення Комісії 2012 року не відповідає дійсності. Також зазначає, що при звіренні до комісії із заявою позивач на звороті за своїм підписом зазначив, що він просить Комісію розглянути його заяву без його участі. Під час розгляду заяви ОСОБА_6 було з'ясовано, що період роботи з 01.10.1986 року по 09.05.1995 року не може бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки посада майстра цеху передбачена Списком № 2, а також за представленими первинними документами ОСОБА_6 працював на роботах зі шкідливими умовами праці, які передбачені саме Списком № 2. Крім того, зазначає, що період роботи після 21.08.1992 року зараховується до пільгового лише за наявності атестації робочих місць за умовами праці. Відповідно до наданих документів робоче місце майстра атестоване за Списком №2. На підставі зазначеного просив відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 05 липня 1982 року був прийнятий на роботу до Жданівського підприємства «Енергоремонт», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальність Маріупольське підприємство «Енергоремонт», в електроцех №2 електромонтером з ремонту обладнання 4 розряду. З 01 жовтня 1986 року там же був призначений на посаду майстра. З 30 вересня 1994 року призначений майстром цеху №2. З 10 травня 1995 року переведений начальником ділянки №2 цеху №2. 15 жовтня 1996 року був звільнений з ТОВ МП «Енергоремонт». Вказані відомості підтверджуються наявною в справі трудової книжкою позивача (а.с. 119-122).

В жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1. Серед документів надав трудову книжку та уточнюючу довідку з підприємства ТОВ МП «Енергоремонт» від 31.07.2012 року.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1.1 Наказу №58 Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.93 року трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, тобто, одним з первинних документів на підставі якого встановлюється право працівника на призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах.

Пунктом 2.14 вказаної Інструкції передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 було затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У трудовій книжці позивача маються записи про найменування посад, які він займав на підприємстві ТОВ МП «Енергоремонт», проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Оскільки підприємство ТОВ МП «Енергоремонт» само по собі не є металургійним, а його працівники можуть виконувати доручену роботу на будь-якому з підприємств замовників, в тому числі і металургійному з особливо важкими умовам праці, тому вирішальним при визначені права позивача на пенсію на пільгових умовах є доведеність первинним документами додаткових даних про безпосередню зайнятість працівника повний робочий день в особливо важких умовах праці.

Відповідно до пункту 20 постанови КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Позивачем була представлена уточнююча довідка з підприємства ТОВ МП «Енергоремонт» від 31 липня 2012 року №84 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 26). Однак вказана довідка обгрунтовано не була прийнята відповідачем в якості належного підтвердження пільгового трудового стажу, оскільки за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підприємство ТОВ МП «Енергоремонт» було ліквідовано у зв'язку із визнанням його банкрутом на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 20 листопада 2008 року справа №27/69Б (а.с.71).

Згідно з ч.4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. З урахування зазначених вимог закону довідка ТОВ МП «Енергоремонт» про умови праці позивача, що видана 31 липня 2012 року, не може вважатися дійсною після свого офіційного припинення та законно не приймається в якості доказу при призначенні пенсії органами пенсійного фонду.

Відповідно до частини 5 пункту 20 постанови КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року N 18-1 затверджено спеціальний Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який застосовується у випадку ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі за текстом - Коімсії), які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях.

На підставі зазначених норм, у зв'язку із відсутністю правонаступника підприємства ТОВ МП «Енергоремонт», яке могло надати підтвердження періодів роботи позивача на пільгових умовах, 13 жовтня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про підтвердження стажу роботи (а.с.70).

Відповідно до пункту 9 Порядку комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи.

Згідно поданої позивачем заяви до Комісії на зворотньому боці заяви ОСОБА_6 власноруч зазначив, що просить розглянути його заяву на Комісії за його відсутності.

За таких обставин право позивача про дату та час розгляду його заяви не було порушено, позивач представив до комісії всі наявні у нього документи, а відповідачем дотримано встановлений порядок проведення засідання Комісії. Будь-яких інших документів, які б впливали на правильність прийнятого рішення щодо періоду пільгового стажу позивачем представлене не було. Отже на даний час підстав для скасування рішення Комісії не має.

24 грудня 2015 року Комісією було прийнято рішення №34/795 про підтвердження ОСОБА_6 періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2 з 05.07.1982 року по 30.09.1986 року на посаді електромонтера з ремонту устаткування, з 01.10.1986 року по 09.05.1995 року на посаді майстра цеху, з 10.05.1995 року по 15.10.1996 року на посаді начальника дільниці в ТОВ Маріупольське підприємство «Енергоремонт» (а.с.49).

На підставі даного рішення Комісії та інших документів, наявних в матеріалах пенсійної справи, УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя було прийнято рішення від 12 січня 2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_6 пільгової пенсії відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як довідка підтверджуюча пільговий стаж за списком №1 відсутня (а.с.7).

При перевірці законності прийнятого рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року N 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

В період роботи позивача з 05 липня 1982 року по 30 червня 1986 року діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на призначення пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Ради міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. В розділі ІІІ «Металургійне виробництво» Списку №1 посада електромонтера з ремонту устаткування не передбачена.

Крім того, згідно витребуваних Управлінням ПФУ з Маріупольського міського архіву карток обліку відпрацьованого часу з ремонту обладнання в цехах та виробництвах з важкими умовами праці, робота в яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з 1982р. по 1996р. ОСОБА_6 працював на посадах: «електромонтера по ремонту електроустаткування», «майстра цеху», «начальника дільниці» в цехах, передбачених Списком №2 (а.с.114-116, 126-130). Зазначені карти обліку відпрацьованого часу ОСОБА_6 свідчать про віднесення посад, які займав позивач, та умов його праці безпосередньо до Списку №2.

Будь-яких інших даних про умови праці позивача в особливо важких умовах, що давали б право на призначення пенсі за Списком №1 до органів ПФУ та суду представлено не було.

На підставі вказаних карток обліку робочого часу ОСОБА_6 Іллічівським управлінням ПФУ була проведена зустрічна перевірка достовірності архівних довідок про стаж роботи та заробітну плату та встановлено, що з 1982 року по 1996 рік ОСОБА_6 працював на посадах електромонтера по ремонту електроустаткування, майстра цеху, начальника дільниці в цехах передбачених Списком №2 (а.с.48).

Отже при затвердженні Порядку застосування Списків N 1 і N 2 Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року N 383 було відмежовано два періоди: до 21.08.92 року та після цієї дати. Період роботи позивача до 21.08.92 року може бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1 лише за умови підтвердження документами відповідних умов праці, а після 21.08.92 року - за результатами проведення атестації робочих місць.

Проте позивачем не було надано до суду та до органів пенсійного фонду належних доказів, які підтверджували би виконання робіт саме за Списком №1, тобто в особливо важких умовах праці на гарячих ділянках робіт або наявність документального підтвердження відповідних доплат за особливо шкідливі умови праці.

Натомість назва посади, яку займав ОСОБА_6 (електромонтер з ремонту обладнання, майстер, майстер цеху, начальник ділянки) в спірний період роботи, та існуючі в матеріалах справи карти обліку робочого часу свідчать про набуття пільгового стажу за Списком №2.

Крім того, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок) та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин позивачем не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу ОСОБА_6

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (№№ 21-183а13, 21-519а14 відповідно), від 19 травня 2015 року (справа № 21-175а15).

За таких обставин дії відповідачів та прийнятті ними рішення щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_6 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах за Списком №1 є правомірним та законних підстав для скасування їх рішень у суду не має.

Крім того посилання позивача про обов'язок Управління призначити пенсію в 54 років, оскільки таке право було визначено раніше попередніми рішеннями Управління ПФУ в Іллчівському районі м.Маріуполя від 29 жовтня 2012 року, яким відмовлено у призначені пенсії ОСОБА_6, суд не приймає з наступних підстав.

Дійсно в матеріалах справи маються докази, які свідчать про звернення позивача до Управління ПФУ в Іллчівському районі м.Маріуполя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Однак своїм рішенням №16 від 29 жовтня 2012 року Управління ПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя відмовило ОСОБА_6 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Одночасно в даному рішенні було зазначено, що ОСОБА_6 набуде право на призначення пенсії за п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 54 років. Аналогічні висновки зроблені Головним управлінням ПФУ в Донецькій області в листі від 09.01.2013 року №6006-к01 за результатами звернення ОСОБА_6 з питання призначення пенсії на пільгових умовах.

При вирішенні питання чи мають обов'язкове значення висновки зроблені органами пенсійного фонду в своєму попередньому рішенні в 2012 року для подальшого розгляду заяви ОСОБА_6 про призначення та винесення рішення в 2016 році суд виходить з наступних положень законодавства.

Згідно статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України.

Згідно статті 10, 81 Закону пенсійне забезпечення, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно статті 82 Закону документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Згідно статті 101 Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7. зазначеного порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера (п.4.8).

Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9).

З наведених норм законодавства слідує, що органи пенсійного фонду України належать до центрального органу виконавчої влади та є самостійною фінансово-банківською системою. Під час своєї діяльності приймають документи від громадян, перевіряють обґрунтованість видачі наданих документів та за наявності достатніх підстав призначають пенсії громадянам України або відмовляють у призначені пенсійних виплат, про що приймають відповідне рішення. При підтвердженні права на пенсійне забезпечення та призначенні пенсії видають підтверджуючий документ - посвідчення.

Рішення про відмову в призначенні пенсії, прийняте органом ПФУ, за своєю суттю незалежно від змісту не може бути зобов'язальною підставою для призначення пенсії в майбутньому, воно не може вирішувати або встановлювати правовідносини на майбутнє, оскільки має одноразовий характер та вичерпує свою дію після його винесення.

Проаналізувавши функції і повноваження органу пенсійного фонду, врегульовані законами України та іншими нормативними актами, щодо прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_6, суд дійшов висновку, що орган пенсійного фонду, а саме відповідач, будучи самостійним центральним органом виконавчої влади, вирішуючи питання про відмову в призначенні пенсії приймає ненормативний акт - рішення, яке передбачає певну суб'єктивну позицію органу владу за результатами звернення особи та розгляду конкретних документів, поданих позивачем; звернене до окремого суб'єкта, застосовується одноразово і після винесення (реалізації) вичерпує свою дію.

Обставини і факти, викладені і встановлені в рішенні відповідача 2012 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_6 не підлягають обов'язковому врахуванню самим же органом УПФУ при розгляді нового звернення за призначенням пенсії в 2016 році. Рішення УПФУ від 29 жовтня 2012 року, на яке посилається позивач, не є преюдиційним тобто таким, що не носить обов'язкового характеру та не підлягає обов'язковому застосуванню при всіх подальших рішеннях щодо ОСОБА_6 Більше того, рішення відповідача від 29 жовтня 2012 року про відмову у призначені пенсії ОСОБА_6, де зазначено про його право на пенсію в 54 роки, приймалося, зокрема на підставі представленої позивачем уточнюючої довідки з ТОВ МП «Енергоремонт» від 31.07.2012 року, недійсність якої пізніше було встановлено відповідачем після з'ясування факту ліквідації даного підприємства на момент видачі довідки про підтвердження трудового стажу позивача.

На підставі зазначеного, дії відповідачів при розгляд заяви про призначення пенсії ОСОБА_6 в 2016 році та неврахування свого же рішення про відмову в призначенні пенсії від 29 жовтня 2012 року є законними та не суперечать нормам діючого законодавства.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя, Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, визнання дій неправомірним і зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Д. В. Кузнецов