Ухвала суду № 59702068, 11.08.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11150/16-к

Провадження № 1-кс/201/6737/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання Максимової О.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестдніпро» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016040000000490,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ТОВ «Інвестдніпро» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016040000000490.

Представник заявника у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор та слідчий у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, однак причини неявки не повідомили, що не є перешкодою для розгляду клопотання за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2016 року було задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, про накладення арешту на наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю, спортивно-оздоровчий комплекс, загальною площею 3624,6 кв.м. розташований на вул. Писаржевського, 1-а у м. Дніпро, який належить ТОВ «ОСОБА_4 ПЛЮС» (код ЄДРПО 38434101), що зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження, та користування цим нерухомим майном, нежитлову будівлю (6/100 її частини) корпусу громадського харчування площею 3059,3 кв.м. (нежитлове приміщення № 1 площею 189,6 кв.м.), розташовану у м. Дніпро по вул. Писаржевського, 1а, що належить ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО» (код ЄДРПО 39479735), яке зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом заборони відчуження, розпорядження, та користування цим нерухомим майном, нежитлову будівлю (94/100 її частини) корпусу громадського харчування, загальною площею 3059,3 кв.м., розташовану у м. Дніпро по вул. Писаржевського, 1а, що являється комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Дніпро, в особі міської ради м. Дніпро, що знаходиться у м. Дніпро по пр. Д. Яворницького, 75, шляхом заборони відчуження, розпорядження, та користування цим нерухомим майном.

Зазначену ухвалу та необхідність вжиття таких заходів забезпечення кримінального провадження судом мотивовано тим, 23.02.2015 директором департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_5 укладено договори № 175-а та № 176-а, відповідно до яких ТОВ «ІнвестДніпро» придбало нежитлові приміщення, розташовані у м. Дніпропетровську по вул. Писаржевського, 1-а площею 3624,6 кв.м. та 189,6 кв.м., які раніше належали ДП НДТІ ім. «Я. Осади» загальною вартістю 5,3 млн. грн.

Вказаний продаж був проведений на підставі аукціону відповідно до рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 7/56 від 29.10.2014.

Установлено, що передача вказаного майна з власності ДП «НДТІ ім. Я. Осади» до комунальної власності міста Дніпро, а саме: 4-х поверхової будівлі корпусу громадського харчування площею 3624 кв.м. та одноповерхової будівлі спортивно-оздоровчого корпусу, площею 3059,3 кв.м., розташованих у м. Дніпро по вул. Писаржевського, 1-а, була проведена 22.02.2013 на підставі відповідних актів, в порушення вимог ст. 4-1 Закону України «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності», без відповідного погодження трудового колективу цього підприємства.

На підставі викладеного прокурор з метою встановлення обєктивної істини по кримінальному провадженню, а також з метою відшкодування завданих збитків, просив накласти арешт на указане нерухоме майно.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Частиною 7 цієї статті Кодексу унормовано, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає зокрема про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Ураховуючи, що в ході розгляду клопотання не встановлено підстав того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або вжитий ухвалою захід забезпечення кримінального провадження застосовано необґрунтовано, досудове розслідування у кримінальному провадженні на цей час триває, підстав для задоволення клопотання і скасування арешту наразі не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестдніпро» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016040000000490, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П. Ходаківський