Постанова № 59701231, 23.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року справа №2а-5671/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.

при секретарі Чеплигіні П.І.,

сторони в судове засідання не з*явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року по справі № 2а-5671/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними;

визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними;

зобовязання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними; визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними; зобовязання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року провадження по справі закрито, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Позивач не погодився з ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

При зверненні до суду першої інстанції позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що у відношенні нього відповідачем, було складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість від 04 лютого 2010 року № 194/15-211/34604386. Позивач не погоджується з тим, що в акті перевірки зазначено, що розмір податку, зазначеного платником у податковій декларації з податку на додану вартість, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при формуванні податкового кредиту у декларації за грудень платником податку не враховані норми Закону України «Про податок на додану вартість», щодо порядку включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, яка привела до завищення податкового кредиту на 258, 00 грн. Податковий кредит у декларації за грудень 2009 року сформовано за рахунок податкових накладних за січень 2008 року 99,00 грн. виписана раніше, та за лютий 2008 року 159,00 грн. виписана раніше, ніж у період за який подається декларація з ПДВ. В порушення підпункту 1.6, статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 258,00 грн. При заповненні рядка 23 (залишок відємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду) декларації з ПДВ за наступний звітний період підприємству рекомендовано врахувати вищезазначену суму, а саме значення рядка 23 зменшити на 258,00 грн. та відобразити по рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу». Позивач вважає неправомірними дії відповідача, щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку, підтвердженого податковими накладними, виписаними раніше звітного податкового періоду. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем 25 лютого 2010 року було виписано другий акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року № 336/156-211/34604386. В цьому акті зазначено, що позивачем в податковій декларації за січень 2010 року, рядок 23.4 (зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) задекларовано суму ПДВ у розмірі 0 грн., згідно акту перевірки від 04 лютого 2010 року №194/15-211/34604386 значення рядку 23.4 повинно дорівнювати 258,00 грн. Тому позивач вважає, що відповідач наполягає на зменшенні податкового кредиту на 258,00 грн. в податковій декларації за грудень 2009 року. Також зазначеним актом Відповідач встановив завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на 26 918,00 грн. з аналогічних підстав.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він оскаржує бус посередньо не акт перевірки, а дії відповідача щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними.

Колегія суддів не може погодитися з відповідними доводами з наступних підстав

Позивач зазначає, що оскаржує саме дії відповідача щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, але відповідні дії зазначені саме в акті перевірки.

Акт перевірки складається в результаті проведення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) та носе інформаційний характер, відповідно до якого податкові органі мають право прийняти рішення про застосування фінансових санкцій. Саме з цього моменту позивач набуває права на оскарження будь-яких дій або рішень відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тому колегія суддів погоджує висновку суду, що предметом даного спору є неправомірні дій відповідача при складанні акту перевірки з настанням негативних наслідків для позивача в майбутньому.

Оскільки підставою для визнання дій відповідача неправомірними позивачем обґрунтовується незгодою з висновками у актах про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларацій з податку на додану вартість, а Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Також судова колегія не може брати до уваги лист ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька від 21.05.2010 року № 6638/10/23-413 так як, він також не є рішеннями суб'єкта владних повноважень та носить суто інформаційний характер.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року по справі № 2а-5671/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька визнання дій щодо виключення зі складу податкового кредиту за грудень 2009 року сум сплаченого податку на додану вартість в розмірі 258,00 грн., підтвердженого податковими накладними від 28 січня 2008 року №000093, від 06 лютого 2008 року № 000132, від 06 лютого 2008 року № 000134 неправомірними; визнання дій щодо виключення зі складу звітного податкового періоду сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної, неправомірними; зобовязання відповідача утриматись від дій щодо виключення зі складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість, підтвердженого податковими накладними, з підстав включення сум такого податку до податкового кредиту звітного періоду пізніше ніж дата складання податкової накладної - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року по справі № 2а-5671/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені і виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 липня 2010 року. ЇЇ повний текст буде виготовлений 28 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

ОСОБА_2