Ухвала суду № 59700003, 15.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14746/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1832/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В вересні 2015 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 30.03.2007 року отримав кредит, відповідно до кредитного договору № IFXRRX04680244 на суму 1482 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за відповідачем існує заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 33838 грн. 71 коп., які представник банку просив стягнути.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.07.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи, що воно прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу. Вказує, що висновки суду щодо необґрунтованості сум до стягнення та незрозумілості розрахунку заборгованості не відповідають матеріалам справи. Так, матеріали справи містять детальний розрахунок по кредиту із зазначенням розміру відсоткової ставки, ставки пені, сум нарахувань по кожному окремому проміжку часу, в тому числі - окремо по відсотках, пені, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, в тому числі - накопичувальним порядком. Відповідачем такий розрахунок не спростований, не наведено контррозрахунку, який би підтверджував факт повного або часткового погашення заборгованості за договором, не надано доказів повної та своєчасної сплати заборгованості перед банком та відсутності заборгованості за договором або її наявності у розмірі, що відрізняється від запропонованої банком. Відповідач також не скористався своїм правом на проведення судової експертизи правильності нарахувань заборгованості. За наведених доводів просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, інших доказів ніж ті, що знаходяться у справі, апеляційному суду не надали. Тому апеляційну скаргу слід розглянути у відсутності сторін.

Вислухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства рішення відповідає.

Суд відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що представником позивача не надано суду розрахунок заборгованості в розмірі 33838 грн. 71 коп. та не обґрунтовано вказану суму.

Встановлено, що 30.03.2007 року між ЗАТ КБ "Приват Банк", назву якого змінено на ПАТ КБ "ПриватБанк", та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № IFXRRX04680244, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 1482 грн.00 коп. Умовами кредитного договору встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 12 % на рік. Кінцевий термін повернення 30.03.2008 року включно.

Відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 23.06.2015 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2012 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № IFXRRX04680244 від 30.03.2007 року в розмірі 22338 грн. 18 коп. станом на 10.11.2011 року.

Позивач не надав суду розрахунок заборгованості за період з 11.11.2011 року по 23.06.2015 року, а розрахував суму заборгованості шляхом віднімання від загальної суми заборгованості 54089 грн. 33 коп. суми заборгованості, яка вже стягнута судом. Так розрахунок, наданий банком, містить обчислення заборгованості по кредиту за період з 30.03.2007 року по 26.01.2009 року та станом на 23.06.2015 року(а.с.5, 76).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, розрахунок, здійснений станом на 23.06.2015 року не є належним і допустимим доказом у справі і тому обґрунтовано не був взятий судом до уваги, оскільки не містить інформації щодо заборгованості, що утворилася по відсотках та штрафних санкціях, зокрема , не зазначені періоди, за які нараховані вказані платежі. Цей документ не містить відомостей, що б дозволили перевірити вірність нарахування боргу, строки виникнення заборгованості за кожним платежем - для застосування строків позовної давності.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту, а тому позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

І.О. Максюта

В.Д. Фединяк