Рішення № 59698425, 05.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2016Справа №910/10898/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ»простягнення 11 208,26 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Приходько А.С. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ» про стягнення 11 208,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором доручення №БД-13-15 від 28.08.2015 р., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 10 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 247,73 грн. та інфляційних у розмірі 960,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2016 р.

Судове засідання 22.07.2016 р. не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р. розгляд справи призначено на 05.08.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103038790157.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 05.08.2016 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 05.08.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2015 р. між ТОВ «Фінкортрейд» (повірений) та ТОВ «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ» (довіритель) був укладений договір доручення №БД-13-15 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання надати посередницькі послуги з продажу цінних паперів, для чого укласти від імені та за рахунок довірителя договір купівлі-продажу ЦП, на зазначених нижче умовах.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що за виконання дій, вказаний в п. 1.1 договору, довіритель зобов'язується сплатити повіреному винагороду в розмірі 12 000,00 грн. протягом 10 банківських днів з моменту затвердження довірителем письмового звіту повіреного.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору повірений після виконання доручення зобов'язаний без зволікання надати довірителю письмовий звіт з доданням оригіналу укладеного договору. Довіритель зобов'язаний без зволікання прийняти звіт повіреного та затвердити його протягом 1 банківського дня з моменту надання.

На виконання умов Договору повірений надав довірителю посередницькі послуги з продажу цінних паперів, що підтверджується звітом повіреного складеним позивачем та затвердженим відповідачем 28.08.2015 р.

28.08.2015 р. між сторонами був підписаний акт виконання зобов'язань повіреного до Договору.

Відповідачем частково було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по перерахуванню вартості наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 10 000,00 грн.

Договір є договором доручення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 68 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

За змістом ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

На виконання умов Договору повірений надав довірителю посередницькі послуги з продажу цінних паперів, що підтверджується звітом повіреного складеним позивачем та затвердженим відповідачем 28.08.2015 р.

28.08.2015 р. між сторонами був підписаний акт виконання зобов'язань повіреного до Договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.3 Договору, а також часткової оплати, заборгованість відповідача становить 10 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Фінкортрейд» про стягнення з ТОВ «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ» заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 247,73 грн. та інфляційних у розмірі 960,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 15.09.2015 р. по 06.06.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 247,73 грн. та інфляційних у розмірі 960,53 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ» на користь ТОВ «Фінкортрейд» заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., 3% річних у розмірі 247,73 грн. та інфляційних у розмірі 960,53 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «ЕКОХІМ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136; ідентифікаційний код 38563113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінкортрейд» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 37816843) заборгованість у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 73 коп., інфляційні у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко