Ухвала суду № 59698148, 08.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11-кп/796/1187/16

Категорія: КК України

Головуючий у першій інстанції: Шебуняєва Л.Л.

У х в а л а

Іменем України

08.07.2016 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого судді - Бовтрук В.М.

суддів - Балацької Г.О., Осіпової Л.О.

при секретарі - Лучко Ю.І.

за участю прокурора - Салкова Р.В.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

перекладача - ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2016,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2016 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №10.

Цією ж ухвалою продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, обраного у вигляді тримання під вартою, до 14 липня 2016 року, включно.

Продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, обраного у вигляді тримання під вартою, до 14 липня 2016 року, включно.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції вказав, що обвинувачений ОСОБА_7 вільно володіє лише російською мовою, та не володіє державною мовою, а саме грузинською, між тим обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у перекладі на мову, якою обвинувачений володіє, до початку судового розгляду не отримував, що є порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_7

Крім того, суд вказав, що, у порушення вимог п.3 ч.4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту не долучено розписки обвинуваченого ОСОБА_7 про отримання копії обвинувального акту, копії цивільних позовів і реєстру матеріалів досудового розслідування у перекладі на мову, якою він володіє.

Також, суд послався на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року, відповідно до якої, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, було повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №10, в якій однією з підстав повернення прокурору обвинувального акту зазначено по те, що обвинувачений ОСОБА_7 вільно володіє лише російською мовою, однак обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у перекладі на рідну мову або мову якою він володіє до початку судового розгляду обвинувачений не отримував, тобто було встановлено порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_7

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2016 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_7 вручено обвинувальний акт на українській мові та його переклад на грузинську мову - рідну мову для обвинуваченого, так як в матеріалах кримінального провадження наявні документи, які підтверджують, що ОСОБА_7 є уродженцем Грузії та є громадянином Грузії. При цьому, апелянт вказує, що жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_7 усе життя прожив в Російській Федерації, тому не володіє грузинською мовою, стороною захисту до суду не подано.

Крім того, прокурор зазначає, що під час досудового розслідування сторона захисту не заявляла жодного клопотання та не подавала жодної скарги на дії або бездіяльність органу досудового розслідування або прокурора у провадженні щодо порушення права підозрюваного ОСОБА_7 на захист, адже процесуальні документи під час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 перекладались на грузинську мову.

Окрім того, сторона обвинувачення після завершення досудового розслідування позбавлена права залучати інших учасників кримінального провадження.

Крім того, апелянт вказує, що посилання суду на те, що стороною обвинувачення порушено п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, оскільки до обвинувального акту не долучено розписки обвинуваченого ОСОБА_7 про отримання копії обвинувального акту у перекладі на мову якою він володіє, є невірним, так як до обвинувального акту долучено розписку на ім'я ОСОБА_7 про отримання обвинувального акту та його переклад на грузинську мову - рідну мову для обвинуваченого, викладену на українській мові, та її переклад на грузинську мову, а також акт про відмову від підпису даної розписки, складений при участі понятих та перекладача.

Зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та реєстр матеріалів досудових розслідувань відповідають вимогам чинного законодавства, а тому суд мав призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до двох місяців, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та проти продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а захисник ОСОБА_2 також просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 на інший, що не пов'язаний з триманням під вартою, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Відповідно до п.18 ч.3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201610010000076 щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та реєстр матеріалів досудового розслідування складено державною мовою, також в матеріалах кримінального провадження міститься переклад вказаних процесуальних документів, здійснений відповідно з оригіналом на грузинську мову.

Також, в матеріалах справи містяться розписки про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, складені державною мовою та їх переклад на грузинську мову.

Відповідно до положень ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

Із наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що копія обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, та його переклад здійснений відповідно з оригіналом на грузинську мову 25.04.2016 був наданий прокурором Київської місцевої прокуратури №10 підозрюваному ОСОБА_8, також копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування прокурором Київської місцевої прокуратури №10, 25.04.2016 надано захиснику ОСОБА_4, 27.04.2016 захисникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2

В додатках до обвинувального акту, також містяться акти про відмову від підписання розписки про отримання обвинувального акту, відповідно до яких, прокурором Київської місцевої прокуратури №10 підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_7, в присутності понятих було вручено копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування державною мовою та здійснений відповідно з оригіналом переклад зазначених процесуальних документів на грузинську мову.

Так як підозрювані ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовились засвідчити вказану процесуальну дію своїм підписом, прокурором в присутності двох понятих, було складено акт про відмову від підписання підозрюваними розписки про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, та його переклад на грузинську мову.

Наведене вище свідчить про те, що прокурором вживалися передбачені кримінальним процесуальним законом заходи для забезпечення надання підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_7 копій обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, та їх переклад на грузинську мову.

Відповідно до положень ст. 42 КПК України одержання копії процесуальних документів є правом підозрюваного, обвинуваченого.

Тому відмова від отримання копій процесуальних документів або відмова підозрюваних надати розписку (засвідчити в розписці) про отримання ними процесуальних документів, не може бути підтвердженням того, що прокурором невиконані обов'язки щодо надання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування і не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору в порядку ст. 291 КПК України.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо необхідності вручення ОСОБА_7 копії обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування у перекладі на російську мову, оскільки, обвинувачений ОСОБА_7 є уродженцем м. Цкалтубоі, Грузія, громадянин Грузії, грузин, а тому переклад обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування на грузинську мову, відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, так як дана мова, є рідною мовою обвинуваченого ОСОБА_7 Більш того, в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що грузинську та українську мову він розуміє і перекладач на російську йому не потрібен (арк. крим. пров. 147).

Звертає увагу, колегія суддів і на те, що в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року, якою, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, було повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №10, зазначено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у перекладі на рідну мову до початку судового розгляду не отримували, чим було порушено їх право на захист.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 народилися в Грузії, є громадянами Грузії, грузинами, і прокурором Київської місцевої прокуратури №10, обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та його переклад, здійснений відповідно з оригіналом на грузинську мову, що є рідною мовою обвинувачених, вручено останнім відповідно до положень ст. 293 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора про те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам чинного законодавства, а висновок суду першої інстанції в цій частині не ґрунтується на положеннях процесуального закону, є обґрунтованими.

Крім того, 14.07.2016 спливає строк тримання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 під вартою, а тому суд, діючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, вирішує питання доцільності продовження тримання під вартою.

На даний час обставини, які послужили підставою для обрання ОСОБА_6, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не відпали, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 під вартою.

Зокрема, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що ОСОБА_6, знаходячись на волі, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому пред'явлене обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи вищезазначені обставини виправданими та такими, що підтверджують на даному етапі провадження у справі потребу в подальшому триманні ОСОБА_6 під вартою, а також враховуючи дані про його особу, який раніше не судимий, одружений, зареєстрований в м. Самтредіа, Грузія та має місце проживання в Україні, що не є для останнього стримуючим фактором для запобігання вчинення нових злочинів, оскільки останній не працює та не має інших засобів для існування, враховуючи сам мотив та спосіб вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

Також, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що ОСОБА_7 знаходячись на волі, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому пред'явлене обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи вищезазначені обставини виправданими та такими, що підтверджують на даному етапі провадження у справі потребу в подальшому триманні ОСОБА_7 під вартою, а також враховуючи дані про його особу, який раніше не судимий, одружений та має постійне місце проживання, що не є для останнього стримуючим фактором для запобігання вчинення нових злочинів, оскільки останній не працює та не має інших засобів для існування, враховуючи сам мотив та спосіб вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

За наведених обставин, колегія судді вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід продовжити до 05.09.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 336, 401, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Тонканцова Г.О. задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2016, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100000776 від 22 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №10. - скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05.09.2016 включно.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: