Ухвала суду № 59697494, 11.08.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8634/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/1030/16 Доповідач - Жолудько Л.Д.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів - Кузьма Р. М., Костів О. З.,

при секретарі Романській К.М.

з участю представника Тернопільського міського відділу ДВС ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 07 липня 2016 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2016 року поновлено ОСОБА_2 строк оскарження постанови про стягнення виконавчого збору.

Скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Фидрика Р.В. від 04.11.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 107 452,99 грн.

В апеляційній скарзі Тернопільський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених законом "Про виконавче провадження". Наголошує на тому, що неналежне надсилання спірної постанови боржнику не є підставою для її скасування, оскільки не заперечує законність дій державного виконавця щодо стягнення самого виконавчого збору.

Указує на те, що ОСОБА_2 була присутня під час здійснення державним виконавцем опису та арешту майна, про що отримала копію акту від 23.11.2015 року, у якому зазначалося, що опис майна проведено на підставі постанови головного державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 107 452, 99 грн. Таким чином, боржнику було відомо про спірну постанову за 4 місяці до подання вказаної скарги.

У судовому засіданні представник Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області підтримав подану апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість.

Судом установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.09.2013 року позов публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено (а.с.102-105).

Звернуто стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно згідно з договором іпотеки від 12.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., за реєстром № 6942, із змінами, внесеними договором про внесення змін до договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. 07.10.2011 року за реєстровим номером НОМЕР_1, а саме: нерухоме майно двокімнатну квартиру НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, заг. площею 50,7 кв.м., житловою 30,0 кв.м., яка належить іпотекодавцю на праві власності в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 014/6948/2/22926 від 12.09.2008 року, яка становить 134 433 дол. США 87 цент, що еквівалентно 1 074 529 грн. 92 коп.

Вирішено реалізувати предмет іпотеки, на який звертається стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", із встановленням початкової ціни реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, котрі проживають за адресою: АДРЕСА_1 із даної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ "Фідокомбанк" судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп., сплачений позивачем при зверненні із позовом до суду.

24 вересня 2014 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Фидриком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44809019 з примусового виконання виконавчого листа № 607/5341/13ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом 29.10.2013 року, про звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно згідно з договором іпотеки від 12.09.2008 року, а саме на: двокімнатну квартиру НОМЕР_2, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №014/6948/2/22926 від 12.09.2008 року, яка становить 134 433 дол. США 87 цент, що еквівалентно 1 074 529 грн. 92 коп. (а.с. 132).

Згідно із вказаною постановою від 24.09.2014 року боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - ПАТ "Фідокомбанк", попереднє найменування якого ПАТ "Ерсте Банк".

04 листопада 2014 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Фидриком Р.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої стягнуто із боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 107 452,99 грн., оскільки боржником у наданий виконавцем строк не виконано виконавчий лист № 607/5341/13ц, виданий 29.10.2013 року Тернопільським міськрайонним судом (а.с. 134).

На підставі заяви ПАТ "Фідобанк" № 10509/06-30 від 19.12.2014 року 21 січня 2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Бойком Д.О. винесено постанову про повернення виконавчого листа № 607/5341/13ц, виданого 29.10.2013 року, стягувачеві (а.с. 136).

ОСОБА_2 дізналась про існування спірної постанови про стягнення із неї виконавчого збору 04.04.2016 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 46157097.

Відповідно до копії заяви № 21-4-0-3/3021-3РД від 22.09.2014 року, адресованої Першому відділу ДВС Тернопільського МУЮ, ПАТ "Фідобанк", який на даний час є правонаступником ПАТ "Фідокомбанк", просить повернути без виконання виконавчий лист № 607/5341/13-ц, виданий Тернопільським міськрайонним судом 29.10.2013 року, у зв'язку із відсутністю заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/6948/2/22926 від 12.09.2008 року (а.с. 142).

Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ отримав цю заяву 22 вересня 2014 року.

Згідно з довідками № 30/8565/04 від 29.06.2016 року та № 30/9584/04 від 06.07.2016 року, виданими Тернопільським міським відділом ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, виконавче провадження № 44809019 не може бути надане суду у зв'язку із його відсутністю (а.с. 129-130; 144-145).

Перевіркою акту передачі архівних проваджень встановлено, що ВП № 44809019 не передавалось з архіву Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ до архіву Тернопільського міського відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області (а.с. 129)

Також зазначено, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору від 04.11.2014 року боржнику ОСОБА_2 не надсилалась (а.с.145).

У судовому засіданні представник Тернопільського міського відділу ДВС не надав суду докази про неотримання Першим відділом ДВС заяви ПАТ "Фідобанк" № 21-4-0-3/3021-3РД від 22.09.2014 року про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку із відсутністю боргу в ОСОБА_2 та не спростував її.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області слід відхилити.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що боржником добровільно виконано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.09.2013 року на підставі виконавчого листа № 607/5341/13ц, виданого 29.10.2013 року, а тому в державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ Фидрика Р.В. були відсутні підстави для винесення постанови від 04.11.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та здійснювати проведення будь-яких виконавчих дій після добровільного виконання рішення суду.

Колегія суддів уважає ухвалу суду обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону.

В силу вимог статей 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.ст. 11, ч. 1; 19, ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії. Державний виконавець відкриває провадження на підставі виконавчого документу, зазначеного в ст. 17 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як роз'яснено в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 06.07.2015 року в справі № 6-785цс15, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Окрім того, положеннями ст. 27, ч. 3 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Судом установлено, що 22 вересня 2014 року Перший відділ ДВС Тернопільського МУЮ отримав заяву ПАТ "Фідобанк" про повернення без виконання виконавчого листа № 607/5341/13-ц у зв'язку із відсутністю заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/6948/2/22926 від 12.09.2008 року.

А тому в силу ст. 27, ч. 3 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець мав закінчити виконавче провадження в порядку встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.09.2013 року боржником ОСОБА_2 виконано у наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання і державним виконавцем не вчинялось будь-яких дій для його примусового виконання, у зв'язку з чим відсутні були правові підстави для прийняття державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Судом установлено, що державним виконавцем постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.11.2014 року за ВП №44809019 ОСОБА_2 не направлялась. Суду не надано доказів про направлення та підтвердження отримання боржником копії такої постанови.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на те, що боржник була належним чином ознайомлена із спірною постановою, що стверджується актом опису і арешту майна від 23.11.2015 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки за наведених обставин згаданий акт сам по собі не є доказом ознайомлення боржника в установленому порядку зі змістом постанови про стягнення виконавчого збору.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання є безпідставними, оскільки спростовується положеннями ч.3 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" та вищевказаним правовим висновком Верховного суду України в справі № 6-785цс15.

Таким чином, колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, ч. 2, п. 1; 312, ч. 1, п. 1; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько