Рішення № 59694124, 15.08.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/1751/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.08.2016 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Кашуби А.В.,

при секретарі Чернянчук К.П.,

за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3

розглянувши y відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що 11 березня 2011 року у виконавчому комітеті Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем - ОСОБА_2, про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №5. Від даного шлюбу у них народилась одна дитина: син ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6). Сімейне життя в них не склалось, через розбіжність у поглядах, у зв'язку з чим вони разом не проживають з серпня 2011 року, шлюбні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведеться, сім'я фактично розпалась. Відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги не надає, хоча має на це змогу, оскільки виїжджає на заробітки закордон. Аліменти на інших дітей не сплачує, утриманців не має. У зв'язку з цим позивачка просила суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1000 грн. на місяць, починаючи з дня подання позову.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, обставини справи підтвердили.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, обставини справи підтвердив.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу та утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 березня 2011 року укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане виконавчим комітетом Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, й зроблений в книзі реєстрації актів запис за №5 (а.с.4). В шлюбі народилась одна дитина: син ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), що підтверджується свідоцтвом про народження, видане виконавчим комітетом Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 11.03.2011 року серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Також в судовому засіданні встановлено, що майновий спір між позивачем та відповідачем відсутній, спору, щодо місця проживання дитини немає, дитина залишаються проживати з матір'ю. З цього приводу спір відсутній.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим, що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе, у зв'язку з чим позивачка звернулася з позовом в порядку ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України.

Саме той факт, що сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сім'я фактично розпалась, унеможливлює їх сумісне співіснування та шкодить їх інтересам та інтересам малолітньої дитини. При ухваленні рішення судом враховано спільне бажання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 швидше розірвати шлюб, оскільки подальші шлюбні відносини між ними є неприпустимими.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини, що має істотне значення, у зв'язку з чим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В позовній заяві позивачка зазначила, що на утриманні відповідача немає інших дітей та непрацездатних батьків. Відповідач проти даного факту не заперечував, у зв'язку з чим суд не вбачає за необхідне з'ясовувати відомості про наявність на утриманні ОСОБА_2 інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, однак враховує зазначені сторонами відомості при ухваленні рішення.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідно до ст. 184 СК України з визначенням їх розміру у твердій грошовій сумі із заробітку батька.

При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч.2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.

Так, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року №928-VІІІ, з 1 травня 2016 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 1228 грн., 30 відсотків від якого становить суму в розмірі 368 грн. 40 коп.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), слід визначити в розмірі 1000 грн. із доходів ОСОБА_2 щомісячно з моменту подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати у справі в частині позовних вимог про стягнення аліментів, а саме суму судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. Судові витрати при розірванні шлюбу, а саме суму судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України покласти на відповідача. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110-112, 141, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 61, 79, 81, 88, 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 11 березня 2011 року у виконавчому комітеті Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, запис в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу №5.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити дошлюбне прізвище - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), в розмірі 1000 (тисячу) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць в сумі 1000 (тисячу) грн. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1) на користь держави суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. (р/р №31216206700057, МФО: 812016, код ЗКПО: 37713243, банк: ГУДКСУ у Закарпатській області, КБК: 22030001)

Судові витрати, а саме 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. судового збору - слід стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка оплатила їх при поданні заяви до суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийА. В. Кашуба