Ухвала суду № 59693102, 15.08.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1307/16-ц

Провадження № 2/226/563/2016

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 серпня 2016 року м.Мирноград

Суддя Димитровського міського суду Донецької області Редько Ж.Є., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

28.07.2016 року до Димитровського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» (далі ПАБ «ВБР») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Після отримання справи суддею 29.07.2016 року до відділу ведення реєстру Територіальної громади виконавчого комітету Мирноградської міської ради було направлено запит стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який отримана судом 12.08.2016 року.

Справа підсудна Димитровському міському суду.

Проте, розглянувши позовну заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно за ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як встановлено з тексту, позов містить вимогу майнового характеру, а саме: про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно за ч.2 ст.4 вказаного Закону розмір судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, яка за станом на 01.01.2016 року становила 1378 грн.

Отже, виходячи з ціни позову 45068 грн 36 коп. судовий збір становитиме 1378 грн.

Позивач одночасно з позовною заявою звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по цій справі, з подальшим його стягненням з відповідача у звязку з перебуванням банку у незадовільному майновому стані та у стані ліквідації.

Розглядаючи дане клопотання, виходжу з наступного.

Згідно за ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.82 ЦПК України.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року розяснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.82 ЦПК Україниєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Розглянувши доводи і докази позивача, вважаю, що такі не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління НБУ від 21.12.2015 року № 914 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВБР» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рішенням від 22.12.2015 року № 234 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВБР», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження ліквідатора з 23.12.2015 року.

Таким чином, згідно за п.2 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до Фонду або його представника перейшли в управління все майно, в тому числі кошти банку.

Отже, представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження обєктивних, непереборних та істотних обставини, які б унеможливлювали сплату банком судового збору у розмірі 1378 грн, враховуючи, що для здійснення своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може здійснювати відповідне фінансування проблемних банків для забезпечення своєї діяльності.

Тому вважаю, що у клопотанні про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст.82, 119, 121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 РОЗВИТКУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши позивачу строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання цієї ухвали, для виправлення вказаних недоліків, а саме:

- додати документ, що підтверджує сплату судового збору за позовні вимоги

майнового характеру в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. на рахунок: 31217206700034, отримувач: Димитровське УК, код класифікації доходів: 22030001, ЄДРПОУ: 37803436, МФО: 834016, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Якщо позивач здійснить усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк, позовна заява вважатиметься поданою у день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зо всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ж.Є.Редько