Ухвала суду № 59690815, 12.08.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7918/16-а

н\п 2-а/490/559/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Мамаєва О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, тертя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2016 року позивач звернулися до Центрального районного суду м.Миколаєва із адміністративним позовом до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення №39/62 від 25.04.2014 року.

09 серпня 2016 року справу передано на розгляд судді.

В своїй позовній заяві позивач просять суд скасувати п. 40 рішення Миколаївської міської ради №39/62 від 25.04.2014 року, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 343 кв.м. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. 12 Лінія 39/1 та передачі у власність ОСОБА_2 даної земельної ділянки із земель комунальної власності.

Відповідно до п.6, 7 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. Земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

За таких обставин, у відповідності до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 109, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, тертя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.

Роз'яснити позивачу право звернення з зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,21 грн. сплачений нею через "А-Банк", за квитанцією № 0.0.594737964.1 від 04.082016 року на р/р 31219206700006 до ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача 37992781, з призначенням платежу: Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Центральний районний суд м.Миколаєва.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скрги через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Мамаєва