Ухвала суду № 59688820, 13.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/3514/16

ун. № 759/6589/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1 розміром 1,9 га, що знаходиться у Сумській області, Сумського району, сільській Нижньосироватській.

Вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, позбавляє суд можливості визначитись щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Більш того, позивачем не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відтак, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: