Ухвала суду № 59687599, 09.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5051/16 Головуючий 1 інст. - Вікторов В.В.

Справа № 642/7110/15-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Костенко Т.М.,

Колтуновій А.І.,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 01 липня 2016 року за заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи Харківська міська рада, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання прибудови самовільною, її знесення, приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи Харківська міська рада, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визнання прибудови самовільною, її знесення, приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3, власника квартири АДРЕСА_1, знести за власний рахунок самочинну прибудову до її квартири та привести зовнішній вигляд будинку та прибудинкової території у належний стан, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 31.03.2016 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 року залишено без змін.

27.05.2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01.07.2016 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 року залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду 1 інстанції, ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 року, судові витрати покласти на позивачів.

В суді касаційної інстанції дана справа не переглядалась.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У ч.2 ст.361 ЦПК України даний виключний перелік підстав перегляду рішень та ухвал судів першої інстанції, які можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.п.3, 5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть, бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ч.4 ст.10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Із заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вбачається, що він дізнався про існування нововиявлених обставин під час підготовки касаційної скарги. Так, у березні та квітні 2016 року відповідач звернулась до Харківського міського голови із відповідними листами та питаннями по суті спірних правовідносин.

На адресу відповідача 28.04.2016 року надійшла відповідь та інформація, яка міститься у цьому листі суттєво впливає на фактичні обставини справи норми матеріального права, які були застосовані судом під час ухвалення рішення суду від 09.02.2016 року, та мали бути застосовані, а саме у листі зазначено, що у власність або користування може бути надана земельна ділянка для обслуговування всього будинку, а не його частини, оскільки установити на місцевості межі ділянок для обслуговування окремих приміщень в багатоквартирному житловому будинку неможливо. Оскільки прибудова, яку виконала відповідач та яку позивачі та суд під час первинного розгляді справи визначали «самовільною», є частиною багатоквартирного житлового будинку, відведення земельної ділянки для збереження та подальшої експлуатації прибудови не вбачається можливим. Такі твердження заступника начальника управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (керівника профільного структурного підрозділу міської ради із архітектурних та земельних питань - третьої особи у цій справі, повністю суперечать та спростовують письмові твердження представника юридичного департаменту Харківської міської ради, які містяться в матеріалах справи, про відсутність у відповідача права власності або права користування земельною ділянку для будівництва спірної прибудови, та на ухвалення Харківської міською радою відповідного рішення.

Таким чином, відповідь Харківської міської ради про неможливість відведення земельної ділянки для прибудови балкону або іншої прибудови до багатоквартирного житлового будинку, роблять юридично неспроможним висновок суду про застосування ч. 1 ст. 376 ЦК України, так як до такого висновку суд дійшов спираючись на те, що відповідач не є власником або користувачем земельної ділянки, на якій споруджена прибудова до її квартири, про що зазначено у мотивувальній частині рішення від 09.02.2016 року.

Судова колегія приходить до висновку, що обставини, які вказані у вищевказаному листі, входили до предмету доказування у справі і могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи і відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду 1 інстанції, що обставини, на якіпосилається ОСОБА_3 у своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відносяться до оцінки доказів по справі та не є нововиявленими обставинами.

ОСОБА_3 фактично просить переоцінити докази по справі, що може бути підставою для оскарження судового рішення у касаційному порядку, а не для перегляду його за нововиявленими обставинами.

За таких обставин колегія вважає, що ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 312, 313, ст.314, 315,317,319,324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді: Т.М. Костенко

А.І. Колтунова