Ухвала суду № 59687561, 10.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5066/16 Головуючий 1 інст. - Чередник В.Є.

Справа № 640/12732/15-ц

Категорія: спадкові Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В,

суддів - Трішкової І.Ю., Піддубного Р.М,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року,

у с т а н о в и л а:

В липні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у суд із позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування позивачі вказали, що після смерті їх батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Вони є спадкоємцями першої черги, однак пропустили строк для прийняття спадщини, оскільки про смерть батька дізналися наприкінці червня 2015 року від далеких родичів.

Посилаючись на те, що прийняти спадщину в установлений законом строк не могли з поважних причин, просили визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання ними заяви про прийняття спадщини.

Відповідач в особі своїх представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 - представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що причини пропуску строку є поважними, оскільки позивачам не було повідомлено про день смерті батька.

ОСОБА_1, відповідач та третя особа рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги є діти померлого - позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також мати померлого - відповідач ОСОБА_3, яка в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для прийняття спадщини пропустили (а. с. 5-7, 54, 60).

Посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, позивачі звернулись з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування права на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 3 статті 1222, частина 1 статті 1220, частина 1 статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1 статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення частини 3 статті 1272 ЦК України не застосовуються.

Саме така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, яка відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 6 пункту 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В суді апеляційної інстанції позивачі пояснили, що їм не повідомили про смерть батька, з яким вони після розлучення батьків не спілкувалися.

Разом з тим, представники позивача пояснили, що за життя батько був позбавлений батьківських прав відносно дітей та не спілкувався з ними. Однак після досягнення позивачами повноліття він їм запропонував спілкування, але діти відмовились від цього. Мати померлого не приховувала факт смерті свого сина. Позивачам дійсно не було повідомлено про поховання ОСОБА_2, оскільки не була відома адреса проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Доказів поважності пропуску позивачами строку для прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгртунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута в межах заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з огляду на вказану правову позицію Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляджу цивільних і кримінальних справ.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Р.М.Піддубний

І.Ю.Трішкова