Рішення № 59684023, 09.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/5080/15-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/3858/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 26 09.08.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Касьяненко Л.І., Гуля В.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2016 року у справі за первісним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, мотивуючи тим, що 28 січня 2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 17000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27, 60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але допустив прострочення в платежах, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість яка станом на 30 жовтня 2015 року складає 31285,44 грн. та яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.

У лютому 2016 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним посилаючись, що ніякого договору укладено та підписано не було, він не отримував кредит тому просив визнати недійсним кредитний договір б/н від 28.01.2011 року.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав недійсним кредитний договір б/н від 28.01.2011 року, укладений між сторонами та вирішив питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу.

Банк у своїй скарзі посилається на те, що суд зробив помилковий висновок щодо недоведеності позивачем позовних вимог, що призвело до відмови у задоволенні позову. Вважає, що надані до суду документи в достатній мірі підтверджують настання правовідносин між банком та відповідачем, а саме, не дослідив належним чином Анкету-Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та розрахунок заборгованості. Просить скасувати рішення суду та ухвалите нове яким задовольнити позовні вимоги Банку та відмовити у зустрічному позові ОСОБА_2

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові банку та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що Банком не доведено факт укладення між сторонами цивільно-правової угоди, яка б породжувала правові наслідки у виді виникнення зобов'язань сплатити визначені позовом кошти.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд послався що надані банком до суду документи не відповідають вимогам законодавства, факту отримання кредиту відповідачем ОСОБА_2, вчинення ним будь-яких дій, що підтверджували б ним прийняття до виконання умов кредитного договору, або ж наявність інших обставин, які вказували на вільне волевиявлення, реалізацію позивачем дійсного наміру на отримання та користування кредитними коштами банку на умовах, згідно з позовними вимогами позивача.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2011 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 17000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (т.1 а.с.4-6).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», де визначено за яких умов та за якими правилами банк відкриває позичальнику банківську картку чи надає інші банківські послуги, заява про умови кредитування з використання кредитної картки Універсальна, яку відповідач своїм підписом підтвердив що вказані документи йому надані та він згоден, що між сторонами укладений договір банківських послуг (т.1 а.с.6-33). При цьому доказів того, що підпис на заяві не належить відповідачу ОСОБА_2, останнім не надано.

Крім того з поданого банком розрахунку заборгованості встановлюється факт користування кредитними коштами та здійснення часткових сплат по ньому, при цьому з виписок по картках вбачається, що по закінченню строку користування першої картки, відповідачу буда надана наступна картка якою він користувався, тому її номер змінювався (т.1 а.с.72-104).

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3.2, 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання договору є прямою згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.5 Умов та Правил користування платіжною карткою, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку.

Відповідно до п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості умов договору, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 30 жовтня 2015 року у нього утворилася заборгованість перед банком в розмірі 31285 грн. 44 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 24414,03 грн., заборгованості по процентам у сумі 4805,44 грн., заборгованість за комісією у сумі 100 грн., а також штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина), 1465,97 грн. (процентна складова) (т.1 а.с.4-5).

З наведеного слідує, що ОСОБА_2 при підписанні ним заяви на отримання кредиту погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, що складає між ним та банком договір.

На думку колегії суддів, матеріали справи не містять доказів, що відповідач не отримував чи не користувався кредитними коштами. Разом з тим, позивачем банком на підтвердження своїх позовних вимог надані відповідні докази, а саме: кредитний договір підписаний особисто відповідачем, розрахунок заборгованості станом на 30.10.2015р., виписка по картках позичальника, які деталізують отримання кредитних коштів та сплату кредиту і відсотків (т.1 а.с.129-254).

При цьому ОСОБА_2 не спростовані докази надані Банком, у т.ч. розрахунок заборгованості за кредитним договором, виписка по картках позичальника, які деталізують отримання кредитних коштів та сплату кредиту і відсотків, копія фотокартки ОСОБА_2 під час отримання кредитної картки (т.2 а.с.99-117).

Отже, вимоги позивача Банку про стягнення з відповідача кредитної заборгованості обґрунтовані, при цьому зустрічні вимоги відповідача ОСОБА_2 не доведені належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначені обставини, рішення місцевого суду не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із позивачки, понесені апелянтом судові витрати.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 28 січня 2011 року у сумі 31285 грн. 44 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 24414,03 грн., заборгованості по процентам у сумі 4805,44 грн., заборгованість за комісією у сумі 100 грн., а також штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина), 1465,97 грн. (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 3164,12 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :