Рішення № 59683699, 28.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5787/16-ц

Провадження № 2/369/2799/16

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2016 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом мотивуючи його тим, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_2. Дана обставина підтверджується її свідоцтвом про народження, виданим Ново-Ілїновською с/радою Тарановського району Кустанайської області, актовий запис № 114 від 03.07.1954 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача, ОСОБА_2, померла, про що було видано свідоцтво про смерть відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області від 01 липня 2015 року, актовий запис № 145.

Мати постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖЕД № 4163.

Після смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,2410 га, що знаходиться АДРЕСА_2.

Оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 знайти та відновити не вдалося, при матері були тільки копії. Бажаючи прийняти спадщину, позивач звернулась до державної нотаріальної контори. Оглянувши документи, нотаріус повідомила позивача про те, що без оригінала державного акту на право власності на земельну ділянку. не можливо оформити спадщину через нотаріальну контору і порадила звернутись суд за визнанням права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Тому позивач просила визнати за нею ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,2410 га, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила позов задоволити.

Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області направила до суду лист в якому просила розгляд справи провести у відсутності їх представника.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3.

На запит суду Кузнецовською міською державною нотаріальною конторою Рівненської області, листом від 14.07.2016 року було повідомлено що станом на 14 липня 2016 року - згідно перевірки записів в книгах реєстрації спадкових справ по Кузнецовській міській державній нотаріальній конторі та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа на майно, яке належало ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, в Кузнецовській міській державній нотаріальній конторі не заведено; заяв щодо прийняття спадщини від спадкоємців ОСОБА_2 до нотаріальної контори не надходило, відомості про спадкоємців що прийняли спадщину та відомості про склад спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі відсутні; на майно, що належало померлій ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно аб.3п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 зазначено що При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

З наведеного вище, враховуючи що спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не заводилась, а сама позивач не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відповідно не отримувала відмови від нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

В порушення ст. 60 ЦПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказі на підтвердження своїх вимог.

Оцінюючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1222, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.