Рішення № 59683696, 03.08.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2048/15-ц

Рішення

Іменем України

"03" серпня 2016 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі : головуючого судді Кириченка В.І.,

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, Товариства з обмеженою відповідальністю « Комплекс Агромарс»,приватного підприємця ОСОБА_2, Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області

про переведення прав покупця по 16 договорах, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, визнання неправомірними передачу майна по 2 актах, зобов'язання приватного підприємця звільнити будівлі і споруди, зобов'язання повернути будівлі і споруди,-

встановив:

Позов обґрунтовано тим, що позивач та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_9 , ОСОБА_8, ОСОБА_16 є співвласниками з визначеними частками майнового фонду колишнього сільськогосподарського підприємства « Україна».

Вказані відповідачі продали свої частки у праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_2 і не виконали обов'язку письмово повідомити його як співвласника майнового фонду про намір продати частку, вказавши ціну та інші умови продажу, чим порушено його переважне право перед іншими на купівля вказаних часток. Про факт продажу вказаних часток він дізнався лише у 2015 році з висновку Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області від 25.03.2015 року, зробленого за результатами перевірки його заяви.

Тому просив суд перевести на нього права покупця за договорами купівлі продажу майнових паїв від 01.09.2010 року, укладеного між покупцем ОСОБА_2 і продавцями ОСОБА_3 ( вартість продажу 909 грн.), ОСОБА_3 ( вартість продажу 1314 грн.), ОСОБА_4 ( вартість продажу 908 грн.), ОСОБА_5 ( вартість продажу 606 грн.), ОСОБА_6( вартість продажу 624 грн.), ОСОБА_7 ( вартість продажу 1434 грн.), ОСОБА_8 ( вартість продажу 2316 грн.), ОСОБА_9 ( вартість продажу 816 грн.), ОСОБА_16 ( вартість продажу 1562 грн.), ОСОБА_10 ( вартість продажу 598 грн.), ОСОБА_11 ( вартість продажу 878 грн.), ОСОБА_12 ( вартість продажу 407 грн.), ОСОБА_12 . ( вартість продажу 1212 грн.), ОСОБА_13 ( вартість продажу 859 грн.), ОСОБА_14 ( вартість продажу 1394 грн.).

28.10.2010 року Ліщинською сільською радою відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на майновий пай яке позивач просив визнати недійсним на підставі ст.215 ч.1 ЦК України як правочин, укладений з недодержанням вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України, так як право власності на майновий пай набуте на підставі договорів купівлі - продажу , укладених з порушенням вимог ст.362 ЦК України. Також просив визнати недійсним з тої підстави , що в свідоцтво внесено недостовірні дані про право на майновий фонд майна КСП відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 25.01.2002 року , а не відповідно до договорів купівлі продажу.

25.03.2008 року було складено і підписано акт приймання - передачі про те, що ТОВ « Комплекс Агромарс» передало, а ПП « ОСОБА_2 прийняла частину фонду КСП « Україна» , а саме : зерносклад площею 400 кв.м і склад запчастин вартістю 600 грн.

01.09.2010 року було складено аналогічний акт приймання - передачі про те, що ТОВ « Комплекс Агромарс» передало, а ПП « ОСОБА_2 прийняла частину фонду КСП « Україна» , а саме : ? частину складу ПММ вартістю 750 грн., ? частину гаража вартістю 7500 грн., артезіанську свердловину вартістю 4600 грн., ? частини площадки для автомашин вартістю 13462, приміщення охорони вартістю 2500 грн., 57% складу запчастин вартістю 1873 грн., ? частини току зернового, паркан гаража .

Позивач просив суд визнати неправомірною передачу майна по вказаних актах і зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити будівлі і споруди , так як не було рішення співвласників вказаного майна про передачу майна приватному підприємцю. Також просив зобов'язати повернути вказане майно його співвласникам відповідно до ст.1212 ЦК України, як безпідставно набуте.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_2 позов не визнав, так як вважає, що до відповідача ОСОБА_2 від продавців перейшло право на частину пайового фонду СТОВ « Україна», а не на конкретне майно, і що вказані особи не були співвласниками майна з продавцями майнових паїв, а тому права позивача, на які він вказує, не були порушені. Також просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності і відмовити в позові, так як власність зобов'язує, а позивач не здійснював прав власності щодо майна на яке він вказує, успадкувавши майновий пай від батька в 2009 році.

Представник відповідача Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області сільської ради в інтересах сільської ради, а також у зв'язку з залученням процесуальним правонаступником померлого відповідача ОСОБА_16, так як відсутні особи які прийняли спадщину після його смерті, позов не визнав і пояснив, що громадяни, які продали майнові паї ОСОБА_2, вже мали виділене майно в натурі з пайового фонду КСГП яке було передане по акту від 1.04.2003 року у користування ЗАТ « Комплекс Агромарс» , але позивач не входив в перелік співвласників які виділити це майно в натурі

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю « Комплекс Агромарс» надіслав заперечення в яких не визнав позов з тих підстав, що оспорювані акти не містять посилання про місце розташування майна та чи це те майно співвласником якого є позивач і , що спірним майно товариство не користується.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_9 яка діяла також як і процесуальний правонаступник померлого чоловіка ОСОБА_8 не з'явились в судове засідання і розгляд справи проведено у їх відсутність.

Судом встановлено слідуюче.

За договорами купівлі продажу майнових паїв від 01.09.2010 року, укладеного між покупцем ОСОБА_2 і продавцями: ОСОБА_3 ( вартість продажу 909 грн.), ОСОБА_3 ( вартість продажу 1314 грн.), ОСОБА_4 ( вартість продажу 908 грн.), ОСОБА_5 ( вартість продажу 606 грн.), ОСОБА_6( вартість продажу 624 грн.), ОСОБА_7 ( вартість продажу 1434 грн.), ОСОБА_8 ( вартість продажу 2316 грн.), ОСОБА_9 ( вартість продажу 816 грн.), ОСОБА_16 ( вартість продажу 1562 грн.), ОСОБА_10 ( вартість продажу 598 грн.), ОСОБА_11 ( вартість продажу 878 грн.), ОСОБА_12 ( вартість продажу 407 грн.), ОСОБА_12 . ( вартість продажу 1212 грн.), ОСОБА_13 ( вартість продажу 859 грн.), ОСОБА_14 ( вартість продажу 1394 грн.). відповідач ОСОБА_2 купив у вказаних продавців належні їм майнові паї в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства « Україна» , що знаходиться в с. Ліщинка., що підтверджується відповідними договорами

Відповідно до ст.60 ЦПК України позивач не довів , що на час укладення вказаних договорів теж мав майновий пай в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства « Україна», так як надані суду докази не підтверджують вказаної обставини і не є допустимими. В свідоцтві про право власності на майновий пай вказано, що позивач має право на майновий фонд СТОВ « Україна» , а не КСГП « Україна«, тобто вказано інше підприємство. У витягу про реєстрацію в Спадкому реєстрі від 14.10.2009 року вказано про спадкування позивачем майнового паю, але не вказано в пайовому фонді якого конкретно підприємства. Тому позивач не довів, що є співвласником майна з визначеними частками в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства « Україна» і що відповідно до положень ст. 362 ч.1 ЦК України має переважне право перед іншими особами на купівлю часток продавців майнових паїв. Тому в цій частині вимог слід відмовити.

Відповідачу ОСОБА_2 28.10.2010 року видано Ліщинською сільською радою свідоцтво про право власності на майновий пай, згідно якого він має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства « Україна» з визначеною часткою в розмірі 47174 грн., або 3,9 відсотки. У вимогах визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказаний майновий пай слід відмовити, так як позивач не довів, що є співвласником вказаного пайового фонду і, що видачею вказаного документа порушено його права.

25.03.2008 року було складено і підписано акт приймання - передачі про те, що ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19, а не ТОВ « Комплекс Агромарс», передали, а ПП « ОСОБА_2 прийняла частину фонду КСП « Україна» , а саме : зерносклад площею 400 кв.м і склад запчастин вартістю 600 грн., що підтверджується відповідним актом. Тому позивач не довів обставин на які посилався, що майно передавалось ТОВ «Комплекс Агромарс», не заявляв вимог до ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19, не довів, що є співвласником вказаного пайового фонду і, що вказаним актом порушено його права.

01.09.2010 року було складено акт приймання - передачі про те, що ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_19 , а не ТОВ « Комплекс Агромарс», передали, а ПП « ОСОБА_2 прийняла частину фонду КСП « Україна» , а саме : ? частину складу ПММ вартістю 750 грн., ? частину гаража вартістю 7500 грн., артезіанську свердловину вартістю 4600 грн., ? частини площадки для автомашин вартістю 13462, приміщення охорони вартістю 2500 грн., 57% складу запчастин вартістю 1873 грн., ? частини току зернового, паркан гаража .

Тому позивач не довів обставин на які посилався, що майно передавалось ТОВ «Комплекс Агромарс», не заявляв вимог до ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_19, не довів, що є співвласником вказаного пайового фонду і, що вказаним актом порушено його права.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_2 не довів, що відповідачу ОСОБА_2 від продавців перейшло право на частину пайового фонду СТОВ « Україна», так як договорами купівлі - продажу підтверджується купівля майнових паїв КСГП « Україна», а не СТОВ « Україна».

Тому відмовити у вимогах визнати неправомірною передачу майна по вказаних актах у вимогах зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити будівлі і споруди і у вимогах зобов'язати повернути вказане майно його співвласникам з підстав безпідставного набуття майна, що регулюється положеннями ст.1212 ч.1 ЦК України.

Тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 88 ч.1 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 362 ч.1, 1221 ч.1, ст.ст. 10, 59 ч.1, 60, 212 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Апеляційну скаргу на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які приймали участь, але не були присутні в судовому засіданні в той же строк з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя: