Рішення № 59682830, 10.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/87/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1039/2016

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В. М. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Мельник О.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно, з апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рожнятівського районного суду від 25 березня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року з позовом в суд звернулася ОСОБА_3 щоб ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно будинковолодіння в смт. Перегінське по вул. Глібова,1, а саме: 28/100 житлового будинку кімнату №1 площею 14, 7 кв.м та ганок площею 3,4 кв.м.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що 18 листопада 2013 року померла її мати ОСОБА_8, яка згідно рішення Рожнятівського районного народного суду була власником 28/100 будинковолодіння, яке знаходиться смт. Перегінське, по вул. Глібова, 1 Рожнятівського району Івано-Франківської області. Після її смерті відкрилася спадщина. Вона та її сестра, відповідачка по справі, яка відмовилась від прийняття спадщини, є спадкоємцями першої черги. Бажаючи скористатися своїм правом на спадкування за законом, вона звернулася в нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив їй в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що відсутній документ про право власності на будинковолодіння на спадкодавця. При таких обставинах, вона не може у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, змушена звернутися в суд за захистом своїх законних прав та інтересів.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 25 березня 2016 року позов задоволено.

На дане рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити за безпідставністю.

Вважає, що висновки суду не відповідають вимогам закону та не ґрунтуються на всебічному дослідженні матеріалів справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права. Судом першої інстанції безпідставно визнано за позивачкою право власності на 28/100 частини всього будинковолодіння. Рішення суду позбавляє апелянта законного права на господарські споруди та будівлі, які були власністю її чоловіка, побудовані ним та за його кошти. ОСОБА_9 була власником 28/100 частини житлового будинку, а саме 1 кімнати житлового будинку, а тому її дочка ОСОБА_3 не може успадкувати 28/100 частини цілого будинковолодіння.

Крім того, судом зазначено, що ОСОБА_3 звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, тому суд дійшов висновку, що вона її фактично прийняла. ОСОБА_9 померла 18 листопада 2013 року, її дочка ОСОБА_3 звернулася із заявою про прийняття спадщини 10 листопада 2015 року, тобто через 2 роки після смерті спадкодавця, а отже, пропустила строк на прийняття спадщини. Фактичне прийняття спадщини це проживання із спадкодавцем на момент його смерті. Позивач більше 10 років не проживала із ОСОБА_9 та не користувалась спадковим майном, тому спадщину після смерті спадкодавця фактично не прийняла.

Вислухавши доповідача, представника апелянта, яка вимоги скарги підтримала, позивача, її представника та відповідача ОСОБА_5, які вимоги скарги визнали частково, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_9 на день смерті була власником 28/100 частин будинковолодіння, її дочка ОСОБА_3 звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, таким чином прийняла спадщину, тому за нею слід визнати право на спадщину.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 18 листопада 2013 року померла ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Згідно копії рішення Рожнятівського районного народного суду від 24 березня 1988 року та копії свідоцтва про одруження підтверджено, що ОСОБА_9 була власником кімнати площею 14,7 кв.м, ганку площею 3,4 кв.м, що становить 28/100 ідеальної долі, що знаходиться в смт. Перегінське по вул. Глібова, 1 Рожнятівського району Івано-Франківської області (26-29).

У засіданні апеляційного суду усі сторони по справі підтвердили, що ганок площею 3,4 кв.м, що присуджений спадкодавцю рішенням суду у 1988 році відповідно до технічного паспорта від 06 листопада 2015 року, копія якого є у матеріалах справи значиться як веранда площею 4.0 кв.м. Представник апелянта не заперечує, що саме це приміщення належало спадкодавцю і підлягає передачі позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено у звязку з відсутністю документа про право власності на спадкове майно (а.с. 14).

Відповідно до вимог ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно копії рішення Рожнятівського районного народного суду від 24 березня 1988 року та копії свідоцтва про одруження підтверджено, що ОСОБА_9 була власником тільки двох приміщень у житловому будинку, що становило 28/ частин у будинку, а не від усього будинковолодіння, тому вимоги апеляційної скарги у цій частині підлягають до задоволення. Позивачу як спадкоємцю необхідно присудити тільки ту частину житлових приміщень, які належали спадкодавцю, а не частину від усього будинковолодіння як встановив суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами ч. 3 цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі та довідки приватного нотаріуса позивач ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини після смерті матері подала 27 березня 2014 року, тобто у шестимісячний строк, тому апелянт необґрунтовано вважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.

Рішення Рожнятівського районного суду від 25 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове.

ОСОБА_10 ОСОБА_11 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителькою села Дуба вул. Молодіжна 87 Рожнятівського району Івано-Франківської області право власності у порядку спадкування після смерті 18 листопада 2013 року матері ОСОБА_8 на кімнату №1 площею 14, 7 кв.м. та веранду 1-4 площею 4.0 кв.м, відповідно до технічного паспорта, виготовленого обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 06 листопада 2015 року у житловому будинку, що знаходиться в с. Перегінське по вул. Глібова, 1 Рожнятівського району Івано-Франківської області, які належали спадкодавцю відповідно до рішення Рожнятівського районного народного суду від 24 березня 1988 року і становили на час присудження в будинку 28/ 100 частин ідеальної долі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 606 гривень понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Д. Горблянський

ОСОБА_12