Рішення № 59679463, 08.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016

Справа №910/11092/16

За позовом

Закарпатської обласної спілки споживчих товариств

до

Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про

стягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача:

не з'явився;

від відповідача:

не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закарпатська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.07.2016.

Через відділ діловодства суду11.07.2016 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. № СП01-12/180 від 07.07.2016) та клопотання про долучення оригіналів документів (вих. № СП01-12/179 від 07.07.2016).

Від відповідача 11.07.2016 через відділ діловодства суду надійшов відзив по справі (вих. № б/н від 08.07.2016), в якому частково заперечив проти задоволення позову та просив розглядати справу без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від розгляд справи відкладено на 08.08.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду 05.08.2016 від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача від 08.07.2016 (вих. № ОП 01-12/207 від 28.07.2016), в яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 13 500, 00 грн та суму пені в розмірі 3 246, 86 грн.

В судове засідання 08.08.2016 представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез’явлення представників відповідача та позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України).

Подані позивачем заперечення (вих. № ОП 01-12/207 від 28.07.2016) розцінені судом, як заява про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду. В подальшому розгляд позовних вимог здійснюється судом з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежними виконанням з боку відповідача його зобов’язань за договором № О-01/w zak uzh0009/010609 оренди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009, в частині оплати орендних платежів.

Відповідач у своєму відзиві заперечує розмір заборгованості та розмір пені нарахованої на заборгованість, заявивши при цьому на застосування судом строків позовної давності.

У судовому засіданні 08.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.06.2009 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір № О-01/w zak uzh0009/010609 оренди частини нежитлового приміщення (далі за текстом – договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов’язується передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) частину даху нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, загальною площею 15 кв. метрів, далі – об’єкт оренди, що знаходиться у власності орендодавця на підставі рішення Ужгородської міської ради від 24.05.1995 № 74, а орендар зобов’язується сплачувати орендодавцю плату за користування (орендну плату).

Згідно п. 1.3. договору приміщення надається в оренду для розміщення обладнання базової станції стільникового мобільного зв’язку ПАТ "Телесистеми України".

Відповідно до п. 4.1. договору загальна щомісячна орендна плата за надання орендодавцем обумовлених договором послуг оренди складає (без вартості спожитої електроенергії) 2 000, 00 грн, ПДВ 400, 00 грн, разом 2 400, 00 грн. Орендна плата встановлена по договору включає плату за користування об’єктом оренди і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться та яка прилягає до об’єкта оренди і необхідна для досягнення мети оренди.

Орендодавець не пізніше 10 числа місяця поточного місяця, надає орендарю рахунки для сплати орендної плати (п. 4.2. договору).

Орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі об’єкта оренди орендареві за актом прийому – передачі, не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 4.3. договору).

В пункті 4.5. договору сторони погодили, що платежі за електроенергію, опалення, водопостачання, телефонний зв’язок провадяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання відповідно до показань лічильників (якщо вони встановлені), пропорційно займаній площі і діючим тарифам по прямих договорах з відповідними організаціями або на підставі виставлених орендодавцем рахунків за ці послуги у строки, встановлені для оплати орендної плати.

Договір укладено на строк 2 роки, згідно п. 5.1. договору, з 01.06.2009 по 31.05.2011, з можливістю його подальшої пролонгації. За 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору, сторона яка бажає припинити його дію або продовжити з коригуванням його умов, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, новий договір вважається укладеним сторонами на тих самих умовах на аналогічний строк.

Відповідно до п. 7.2. договору стягнення заборгованості з орендної плати проводиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

В подальшому, 01.10.2014 сторонами були внесені зміни в договір, шляхом укладання додаткового договору до договору, яким сторони домовилися внести зміни до п. 4.1. та викласти його в редакції: "4.1. Загальна щомісячна орендна плата за надання орендодавцем обумовлених договором послуг оренди за домовленістю сторін складає (без вартості спожитої електроенергії) 3 000, 00 грн в т. ч. ПДВ. Встановлена орендна плата включає плату за користування об’єктом оренди і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а також яка прилягає до об’єкта оренди і необхідна для досягнення мети оренди. "

У період з березня 2015 року по липень 2015 року відповідач користувався об’єктом оренди, що підтверджується актами здачі – прийняття робіт (надання послуг) № ОУ – 0000140 від 31.03.2015, № ОУ – 0000144 від 06.04.2015, № ОУ – 0000216 від 05.05.2015, № ОУ – 0000253 від 02.06.2015, ОУ – 0000293 від 09.07.2015, підписаними та скріпленими печатками сторін, копії яких наявні в матеріалах справи. Загальна вартість орендної плати в березні 2015 року – липні 2015 року, згідно вказаних актів склала 15 000, 00 грн.

За твердженням позивача орендну плату за вказаний період відповідач сплатив частково на суму 1 500, 00 грн, а саме: 500, 00 грн за березень 2015 року 29.05.2015, 500, 00 грн за травень 2015 року 15.06.2015, 500, 00 грн за травень 2015 року 22.06.2015.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по орендній платі становить 13 500, 00 грн, на які позивачем було нараховано пеню за загальний період просрочення (розрахований окремо по кожному акту) з 16.03.2015 по 14.04.2016 в розмірі 3 246, 86 грн, стягнення яких є предметом позову у даній справі.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір найму (оренди).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки відповідно до положень ст. 762 ЦК України користування майном є платним, а матеріали справи доказів сплати орендних платежів в повному обсязі передбачених договором відповідачем за період з березня по липень 2015 року не пізніше 15 числа поточного місяця не містять, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем його зобов’язань по сплаті орендної плати за договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 13 500,00 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо суми заборгованості не приймаються судом, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження його заперечень, хоча такі докази витребовувалися судом ухвалою суду від 17.06.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 7.2. договору стягнення заборгованості з орендної плати проводиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати за загальний період з 16.03.2015 по 14.04.2016 та визнано невірним (розрахунок, що міститься у запереченнях на відзив за вих.№ ОП 01-12/207 від 28.07.2016) оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України та відповідно невірно визначено період нарахування пені.

За розрахунком суду загальний період нарахування пені по орендній платі за договором за період з березня по липень 2015 року, з врахуванням позовної давності та її переривання, з огляду на здійснення часткових оплат відповідачем 29.05.2015, 15.06.2015 та 22.06.2015, а також враховуючи дату подачі позову до поштового відділення, складає з 28.03.2015 по 16.01.2016.

Відповідно до розрахунку суду (здійсненого по кожному акту окремо, з врахуванням здійснених часткових оплат відповідачем) за загальний період прострочення з 28.03.2015 по 16.01.2016 пеня складає 3 470, 75 грн. Проте, оскільки суд не може виходи за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задовольняються судом в сумі розрахованій позивачем – 3 246, 86 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7; ідентифікаційний код 22599262) на користь Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 10; ідентифікаційний код 01750565) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу в розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п’ятсот) грн 00 коп., суму пені в розмірі 3 246 (три тисячі двісті сорок шість) грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2016.

Суддя О. М. Дупляк