Рішення № 59679288, 15.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.16р. Справа № 904/4922/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 08.07.2016р.

ОСОБА_3, дов. №б/н від 08.07.2016р.

Від відповідача: Чумак С.О., дов. №1879-К-Н-О від 29.04.

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 12.07.2016р. проголошувалась перерва до 20.07.2016р., з 20.07.2016р. по 02.08.2016р., з 02.08.2016р. по 09.08.2016р., з 09.08.2016р. по 10.08.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Дніпро звернувся до Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Дніпро з позовом про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в ПАТ «Ощадбанк».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства та невиконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 13.01.2011р., шляхом безпідставного блокування поточного рахунку позивача та невиконання розпорядження клієнта(позивача).

Позивач зазначає, що в грудні 2015р. на його рахунок надійшли кошти від ПВФ «Агор центр» в розмірі 70000грн. Внаслідок блокування рахунку без пояснень позивач втратив можливість здійснювати операції за цим рахунком в системі Internet Banking Приват-24. Відділення банку не приймає платіжні доручення на паперових носіях.

Позивач звернувся до банку з листом №18/01-1 від 18.01.2015р., в якому просив банк закрити поточний рахунок та перевести залишки коштів в сумі 70141грн.54коп. на рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк». Листом №20.1.0.0.0/7-20160125/601 від 25.01.2016р. банк повідомив порядок закриття рахунку.

Листом №Г.26.0.0.0/04-06-016 від 19.04.2016р. банк послався на статтю 64 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. та запросив документи, що підтверджують походження грошових коштів, які надійшли на рахунок позивача за період з 01.07.2015р. по 31.12.2015р., та всю інформацію про діяльність позивача.

Документи були надані банку 26.04.2015р. за вх.№201540, але обмеження з розпорядження рахунком знято не було.

08.06.2016р. позивач надав до банку спірне платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. про перерахування цих коштів на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Ощадбанк». Банк не виконав вказане платіжне доручення та не повернув його з посиланням на причини такого невиконання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У відзиві, наданому до суду 20.07.2016р., відповідач не погодився із позовними вимогами та вказав на їх безпідставність, посилаючись на норми статті 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статті 10, 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Відповідач вказав, що банком було призупинено здійснення операцій з поточного рахунку позивача на підставі аналізу руху грошових коштів та висновків, що позивач використовує рахунок для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної схеми переведення грошей в готівку.

Обіг коштів за період з 01.12.2015р. по 16.02.2016р. по рахунку позивача становив 2058463грн.20коп.

Положеннями статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). Зазначені документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

На підставі вказаних норм чинного законодавства, банк неодноразово витребував від позивача документи щодо походження коштів, які надійшли на рахунок позивача. Але такі документи позивач не надав.

У додаткових письмових поясненнях, наданих до суду 09.08.2016р., відповідач вказав, що на підставі положень статті 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має право витребувати інформацію. Яка стосується ідентифікації клієнта, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта в органах державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб. А також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел.

Банк скористався своїм правом та призупинивши операції за поточним рахунком позивача неодноразово витребовував інформацію щодо його діяльності відповідно до запиту від 19.04.2016р. та відповіді на вимогу позивача від 08.06.2016р. на здійснення переведення грошових коштів (лист від 07.07.2016р.)

Відповідачем було призупинено здійснення операцій з поточного рахунку позивача на підставі аналізу руху коштів та висновків, що позивач використовує рахунок як засіб доступу до відкритого на його ім'я рахунку з порушенням умов договору між сторонами. А саме - для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної системи переведення в готівку грошей.

Згідно виписок по рахунку позивача за період з 01.12.2015р. по 16.02.2016р. виконувались операції на суму, що підпадають під обов'язковий фінансовий моніторинг (03.12.2015р. на суму 200000грн., 11.12.2015р. на суму 159665грн., 16.02.2016р. на суму 558792грн.) 15.12.2015р. було проведено операції на загальну суму 316372грн., з яких 100000грн. це поворотна фінансова допомога (безвідсоткова) від юридичної особи.

Вказані операції підпадають під ознаки операцій, наведених в частині 1 та пункту 12 частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р.

Ненадання позивачем витребуваних документів унеможливлює проведення банком аналізу фінансових операцій та діяльності позивача.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) було укладено угоду від 13.01.2011р. про відкриття банківського рахунку НОМЕР_2, відповідно до якої банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на підставі чинного законодавства, Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

На виконання умов договору, банком відкрито позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті.

Як вбачається з пояснень сторін, з грудня 2015р. рахунок НОМЕР_2 перестав обслуговуватись системою Internet Banking Приват-24, внаслідок чого позивач втратив можливість дистанційно здійснювати операції за цим рахунком.

Відповідно до стаття 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1067 Цивільного кодексу України визначає, що банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Згідно статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

В статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 17.12.2003 за № 1172/8493) (далі - Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків) передбачено, що банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України і договором.

Стаття 64 Закону України «Про банки та банківську систему» №2121-III від 07.12.2000р. (із змінами та доповненнями) встановлює, що банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Стаття 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. (із змінами та доповненнями) визначає випадки, коли банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний та коли має право відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Так, банк має право відмовитися:

- від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу;

- від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

У випадках, передбачених цією частиною статті, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

Відповідно до підпункту 2 пункту 81 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України №417 від 26.06.2015р. (далі - Положення про фінансовий моніторинг), банк зобов'язаний забезпечувати внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції у проведенні яких відмовлено - протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

Пунктом 86 вказаного Положення встановлено, якщо банк відмовляє клієнту в проведенні фінансової операції у випадках, установлених Законом, Законом про банки, то до реєстру фінансових операцій уносяться дані, пов'язані з такою фінансовою операцією та наявні на час прийняття відповідного рішення, з обов'язковим зазначенням у полі «Коментарі» підстав для відмови.

Згідно підпункту 5 пункту 90 Положення про фінансовий моніторинг відповідальний працівник банку забезпечує в строки, визначені Законом, надання спеціально уповноваженому органу інформації відмову банком у випадках, передбачених статтею 10 Закону, статтею 64 Закону про банки, від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин та/або проведення фінансової операції.

Відповідно до пункту 92 Положення про фінансовий моніторинг надання банком спеціально уповноваженому органу інформації про відмову від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин у випадках, передбачених статтею 10 Закону, статтею 64 Закону про банки, інформації про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, здійснюється шляхом надсилання листа/файла-листа із зазначенням підстав відмови та наявної інформації щодо клієнта.

Пунктом 95 вищезгаданого Положення передбачено, що спеціально уповноважений орган після отримання файла-повідомлення від банку розшифровує цей файл за допомогою АРМ-НБУ, перевіряє електронні цифрові підписи, здійснює контроль за правильністю заповнення всіх реквізитів файла-повідомлення та повнотою наданих даних. За результатами такого контролю файла-повідомлення спеціально уповноважений орган до кінця наступного робочого дня, у якому він отримав такий файл, формує та надсилає на адресу банку файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) на облік інформації про фінансову(і) операцію(ї).

Відповідно до пункту 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (зареєстрований: Мін'юст України, 29.03.2004 за №377/8976) (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки) клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.

Згідно пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Пунктами 2.15-2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки визначений порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів.

Так, банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на пункт 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» і на пункт 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства встановлюють підстави, порядок та механізм реалізації банком права на відмову від проведення фінансової операції.

До матеріалів справи позивачем були долучені копії договору поставки №ДГ-018 від 29.08.2012р. (разом з додатковими угодами б/н від 17.04.2013р., №2 від 01.01.2015р. до договору), видаткової накладної №РН-0000095 від 08.12.2015р., товарно-транспортної накладної №08/02 від 08.12.2015р., рахунку - фактури №СФ-0000095 від 08.12.2015р. на суму 159521грн.50коп., податкової накладної №4 від 08.12.2015р., декларації з податку на додану вартість за грудень 2015р.

Згідно вказаного договору поставки, підписаного фізичною особою ОСОБА_1(далі - постачальник) та Приватною виробничою фірмою «Агроцентр» (далі - покупець), постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити кукурудзу подрібнену (виробництва Україна).

Додатковими угодами б/н від 17.04.2013р., №2 від 01.01.2015р. до договору сторони продовжували дію договору до 31.12.2014р. та до 31.12.2015р., вносили зміни до найменування товару, що поставляється покупцю. Так, згідно додаткової угоди №2 від 01.01.2015р. сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця кукурудзу подрібнену (виробництва Україна), макуху соняшникову.

Згідно видаткової накладної №РН-0000095 від 08.12.2015р. на підставі договору №ДГ-018 від 29.08.2012р. та товарно-транспортної накладної №08/02 від 08.12.2015р. покупцю був поставлений шрот соняшниковий на суму 159521грн.50коп. Також був виставлений рахунок - фактура №СФ-0000095 від 08.12.2015р. на суму 159521грн.50коп. та оформлена податкова накладна №4 від 08.12.2015р.

На підставі платіжного доручення №6880 від 21.12.2015р. від ПВФ «Агроцентр» на рахунок позивача НОМЕР_2 надійшли кошти в розмірі 70000грн. з призначенням платежу: «за шрот соняшниковий зг. рах. №СФ-0000095 від 08.12.2015р.»

Згідно банківської виписки за 21.12.2015р., з урахуванням надходження вищевказаної суми, залишок коштів на рахунку дорівнював 70141грн.54коп. Відповідно до пояснень сторін, на момент вирішення спору фінансові операції по рахунку не проводяться.

В листі-заяві №17 від 08.06.2016р. позивач просив банк здійснити переказ коштів з поточного рахунку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 відкритий в ПАТ «Ощадбанк» згідно платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. До вказаного листа було додано вище згадане платіжне доручення. Згідно матеріалів справи лист позивача №17 від 08.06.2016р. разом з додатком було отримано банком 08.06.2016р.

Листом №20.1.0.0.0/7-20160608/4696 від 26.06.2016р. у відповідь на лист №17 від 08.06.2016р. було повідомлено, що за результатами розгляду питання клієнта потребує більш детального розгляду, тому передано в роботу уповноваженому підрозділу банка.

На момент вирішення спору платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. не виконане.

При цьому, банк не повертав позивачу вказане платіжне доручення із відміткою на зворотному боці платіжного доручення напису про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» і на пункт 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки або з посиланням на статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на пункт 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

Відсутні докази внесення банком до реєстру фінансових операцій інформації про фінансову операцію у проведенні якої відмовлено (виконання платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп.), докази взяття або відмову від взяття на облік інформації про вказану фінансову операцію спеціально уповноваженим органом. Банком не надано доказів встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані належні та допустимі докази відмови від виконання платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. саме на підставі норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

В статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. (із змінами та доповненнями) визначений порядок та підстави зупинення фінансових операцій.

Банком не надано доказів того, що платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. не було виконане внаслідок прийнятих спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції позивача. Наявність рішення суду, що обмежує право розпоряджання рахунком позивача, також не доведена.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідач, утримуючи кошти позивача, шляхом невиконання платіжного доручення без достатніх правових підстав, порушує гарантоване Конституцією право власності позивача.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Дніпро про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в ПАТ «Ощадбанк».

З огляду на приписи статті 84 Господарського процесуального кодексу України, суд встановлює строк для виконання відповідачем платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. - протягом 5 банківських днів з моменту набрання рішенням законної сили з моменту набрання чинності рішенням суду.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000р. (із змінами та доповненнями), Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №1702-VII від 14.10.2014р. (із змінами та доповненнями), Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями), Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 17.12.2003 за №1172/8493) (із змінами та доповненнями), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (зареєстрований: Мін'юст України, 29.03.2004 за №377/8976) (із змінами та доповненнями), статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Дніпро про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок позивача НОМЕР_3 в ПАТ «Ощадбанк» - задовольнити.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Приватбанк» м. Дніпро (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 49006, АДРЕСА_1) грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро НОМЕР_3 в ПАТ «Ощадбанк», МФО 305482 протягом 5 банківських днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» м. Дніпро (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 49006, АДРЕСА_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1378грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 10.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 15.08.2016р.

Суддя Р.Г. Новікова