Ухвала суду № 59679130, 11.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.08.16р. Справа № 904/9266/15

За скаргою: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на дії державної виконавчої служби

у третейській справі № 14/74К-15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон

про стягнення 135419,38 грн

орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився;

від ВПВР Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

22.10.2015 до господарського суду Дніпропетровської області з заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 25.09.2015.

Третейський розгляд спору був відкритий 01.09.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 135419,38 грн.

В п. 9.1 договору № 31918234/4/14/1 купівлі-продажу шлакової продукції від 03.07.2014 сторони передбачили, якщо спори і розбіжності, що виникають у зв'язку з дійсним договором або, що стосуються укладення, зміни, порушення, розірвання, недійсності, не будуть врегульовані шляхом проведення переговорів, їх вирішення здійснюються згідно матеріального права України наступним шляхом: спори, майнові вимоги за якими перевищує еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) на основну суму зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності до чинного законодавства України); спори, майнові вимоги за якими не перевищує еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) на основну суму зобов'язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (згідно регламенту вказаного суду), рішення якого є остаточними та обов'язковими для сторін та підлягають виконанню сторонами у строки , вказані в рішенні суду. Рішенням Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 25.09.2015 у справі № 14/74К-15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 135419,38 грн.

Рішення у третейській справі від 25.09.2015 у справі № 14/74К-15 було прийнято колегією третейських суддів Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвалою суду від 26.11.2016 заяву позивача про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 25.09.2015 у третейській справі № 14/74К-15 задоволено.

08.06.2016 до господарського суду надійшла скарга від відповідача на дії державного виконавця, в якій останній просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішеннь Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 23.03.2016 "Про арешт коштів боржника" у виконавчому провадженні № 49630229 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № 2600301693396, відкритому в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 353639.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2016 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засідання на 14.07.2016.

Ухвалою суду від 02.08.2016 розгляд скарги продовжено до 23.08.2016 та її розгляд відкладено на 11.08.2016.

Обґрунтовуючи подану скаргу, відповідач (скаржник) посилається на те, що оскаржувана постанова в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб, суперечить чинному законодавству з огляду на те, що чисельність працівників боржника становить 35 осіб, для виплати заробітної плати ним використовується поточний рахунок № 2600301693396 відкритий у філії АТ "Укрексімбанк", МФО 353639, що підтверджується Договором банківського рахунка № 3396 від 04.08. 2005, Додатковими угодами № 1,2, 3, 4, 5 до Договору № 3396 від 04.08.2005, від 11.11.2005, 30.03.2009, 09.04.2010, 11.10.2010, договором № 68 про обслуговування зарплатних платіжних карток від 25.04.2008, довідкою з банку № 069-03/813 від 03.06.2016, поясненнями головного бухгалтера ДП "Херсонський облавтодор" від 03.06.2016. Враховуючи той факт, що був накладений арешт на кошти, що містяться на р/р № 2600301693396, підприємство не могло виплачувати з/п свої працівникам, а тому виникла заборгованість з виплати заробітної плати, що вбачається зі звіту із праці за січень-травень 2016.

05.07.2016 позивач (стягувач) Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" надало до суду відзив на скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії державного виконавця, в якому, посилаючись на норми чинного законодавства, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Також позивач зазначає, що у долучених до скарги поясненнях головним бухгалтером ДП "Херсонський облавтодор" наголошується на тому, що на рахунок № 2600301693396 у філії АТ "Укрексімбанк" надходять кошти від покупців та замовників за виконані роботи та надані послуги, а заробітна плата працівникам підприємства перераховується на транзитний рахунок № 2924218691008 у філії АТ "Укрексімбанк". Постановою державного виконавця на перелічені рахунки боржника арешти не накладено, арешт накладено лише на суму 151 000,00 грн., що у свою чергу, вказує на можливість користування рештою грошових коштів, що на них знаходяться. Отже, скаржник сам підтверджує, що рахунок № 2600301693396 у філії АТ "Укрексімбанк" не призначений суто для виплати зарплати, тобто, на ньому акумулюються грошові кошти і на інші потреби боржника. Разом з цим, не заперечуючи, що вказаний рахунок не є суто зарплатним та не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а також підтверджуючи про надходження коштів від покупців та замовників на нього, ДП "Херсонський облавтодор" протягом тривалого часу свідомо ухиляється від сплати заборгованості за рішенням суду, грубо порушуючи охоронювані Законом права та інтереси стягувача. Крім того, на думку позивача, заявником не надано довідки банківської установи - АТ "Укрексімбанк"щодо призначення рахунку № 2600301693396 у філії АТ "Укрексімбанк". Згідно ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Наразі оскаржувану постанову було прийнято державним виконавцем 23 березня 2016, а скаргу до суду подано 03 червня 2016, тобто, з порушенням законодавчо встановленого строку. При цьому, скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним було подано скаргу протягом десяти днів з дня, коли йому стало про неї відомо.

Представник Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 11.08.2016 надіслав на електронну поштову скриньку суду відзив на скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії державного виконавця, в якому заперечив проти скарги посилаючись на те, що ним використано всі дії передбачені чинним законодавством України та здійснено всі заходи для належного виконання рішення суду, тому просив суд відмовити у задоволенні скарги, визнати дії державного виконавця законними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

16.12.2015 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" й оригіналу наказу постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відкрито виконавче провадження № 46630229 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9266/15 від 26.11.2015, що підтверджується копією постанови ВПВР. Постановлено відповідачу добровільно виконати рішення в строк до 22.12.2015, а в протилежному випадку виконати його в примусовому порядку. Рішення в добровільному порядку останнім не виконано (а.с. 197).

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна із засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, виконанню підлягають рішення, ухвали і постанови судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Згідно ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Стаття 32 передбачає, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно ст. 52, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 57 вказаного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Пунктом 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному або кількох рахунку чи рахунках.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 5 статті 65 Закону визначено, що не підлягають стягненню в порядку встановленому ним Законом кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

В той же час, статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з вказаним Законом.

Цим Законом також передбачено, що державний виконавець має право зняти арешт із рахунків тільки у випадках накладення арешту на рахунки із спеціальним режимом використання за умови находження від банку відповідних документів або за рішенням суду.

В даному випадку відповідачем (скаржником) доказів виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 25.09.2015 у третейській справі № 14/74к-15 не надано.

Позивач листом від 01.08.2016 повідомив, що станом на 29.07.2016 заборгованість у сумі 136773,58 грн, що підлягала стягненню за наказом господарського суду № 904/9266/15 від 26.11.2015, повністю сплачена.

В той же час, не надано і доказів того, що державним виконавцем були припущенні порушення ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, накладення арешту на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Ухвалою суду від 02.08.2016 боржник був зобов'язаний надати до справи довідку банку, яка б підтверджувала, що рахунок № 2600301693396 у філії АТ "Укрексімбанк" є рахунком зі спеціальним режимом використання, але боржником така довідка не надана. Не вбачається такої інформації і зі змісту договору банківського рахунка від 04.08.2005, укладеного між боржником та банком.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області у відзиві на скаргу від 11.08.2016 вказав, що 10.08.2016 державним виконавцем у зв'язку з повним виконанням наказу суду винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та скасування заходів примусового виконання рішення, в тому числі і арешту коштів від 23.03.2016. Зазначена постанова 10.08.2016 надіслана сторонам виконавчого провадження та у банківські установи. До відзиву додана копія зазначеної постанови від 10.08.2016.

У пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Тобто, господарський суд має право визнати доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнати дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнати недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язати орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу відхилити.

З урахуванням наведених обставин та матеріалів справи, суд вважає подані відповідачем (скаржником) докази необґрунтованими та такими, що не доводять неправомірність дій державної виконавчої служби, тому суд відхиляє його доводи.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/9266/15 від 26.11.2015 відхилити.

Суддя ОСОБА_4