Рішення № 59679093, 09.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 серпня 2016 р. Справа № 903/136/16

за позовом: Заступника військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі:

-1) Міністерства оборони України , м.Київ

- 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Прогрес, Володимир-Волинський р-н, с.Білин

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача 1): Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача -2): Військова частина А1008 (польова пошта В0259), м.Володимир-Волинський

про стягнення 5565619,53грн.

Головуюча суддя Дем'як В.М.

Судді Кравчук А.М.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача-1: ОСОБА_3 довіреність №220/794/д від 30.12.2015р.

від позивача-2: не прибув

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність №28 від 23.03.2016р., ОСОБА_5 директор (НОМЕР_1 від 21.11.2007р.)

від третьої особи на стороні позивача-1): не прибув

від третьої особи на стороні позивача-2): не прибув

від військової прокурори Луцького гарнізону: не прибув

Суть спору: Заступник військового прокурора Луцького гарнізону звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Прогрес, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача 1): Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача -2): Військова частина А1008 про стягнення 5565619,53грн. збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилається на те, що земельна ділянка загальною площею 6491,5га. розташована за адресою: Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, титульним землекористувачем якої є КЕВ м.Володимир-Волинського, перебуває в постійному користуванні Міністерства оборони України в особі КЕВ м.Володимир-Волинського, а її частина (земельної ділянки) площею 5442,34га. закріплена за військовою частиною Військового містечка А2331 для використання нею поставлених завдань,однак відповідач самовільно використовував її в період з 2011р. по 2014р., що є порушенням ст.124-126 Земельного кодексу України та підставою для нарахування збитків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого грунту) без спеціального дозволу.

В підтвердження позовних вимог позивач подав копію державного акта на право постійного користування землею №1 від 31.07.1980р., копію акта від 28.03.2006 прийому передачі будівель,споруд, земельних ділянок казармено-житлового фонду військового містечка №14 з балансу в/ч на баланс КЕВ та передачі у користування в/ч А2331, копію розпорядження №163 від 28.04.2010р., №178 від 21.05.2010р., копію постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2010р. по справі №2а-2208/10/0370, копію рішення господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. №5004/332/11, копію постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р., копію листа за вих. №29.10.2011р. за вих. №96 про припинення використання землі з 01.11.2011р., копію листа КЕВ ОСОБА_6 №1201 від 30.08.2012р., копію листа в/ч А2331 від 05.09.2012р. №1222, копію комісійного акта огляду земельної ділянки на території військового містечка №14 від 04.09.2012р., копію акта перевірки від 05.09.2012р., копію листа від 10.09.2012р. №1468, копію постанови ст. о/у СДСБЕЗ Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області від 19.11.2012р. про відмову у порушенні кримінальної справи, копію доповіді від 05.08.2013р. №01-12/1825 із додатками, копію листа Управління ДАІ УМВС України у Волинській області із додатками від 09.08.2013р. №11/4988, копію протоколу огляду місця події від 18.07.2013р., копію кадастрового плану земельної ділянки , копію листа ТОВ Прогрес від 20.03.2014р. №38, копію ухвали Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 08.04.204р. по справі №154/991/14-к, розрахунок розміру шкоди, складений Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області, копію довідки військової прокуратури Західного регіону України про відсутність коштів на оплату судового збору, довідку КЕВ про відсутність коштів на оплату судового збору.

Представник військової прокурори Луцького гарнізону в призначене судове засідання не прибув. Через відділ документального забезпечення та контролю подав наступні документи:

1.) клопотання за вх. №01-54/6821/16 від 29.07.2016р., яким долучив платіжне доручення №248/781 від 18.07.2016р. про сплату судового збору та довідку про правонаступництво військової частини №2435 від 13.07.2016р.;

2.) клопотання за вх. №01-54/7106/16 від 09.08.2016р., в якому просить відкласти розгляд справи на будь який інший час і дату, оскільки заступник військового прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_7 перебуває у щорічній відпустці до 17.08.2016р.

Представник Міністерства оборони України позовні вимоги підтримав в повному обємі та просить їх задовольнити.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м.Володимир-Волинський в призначене судове засідання не прибув. 08.08.2016р. на електронну адресу суду та через факсимільний апарат надіслав клопотання за вх. №01-54/7046/16, в якому просить проводити розгляд справи за відсутності представника КЕВ, у звязку з тим, що юрисконсульт перебуває на лікарняному та не може зявитися на зазначену дату в зал судового засідання. Позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Прогрес в судовому засіданні подав додаткові пояснення до заперечення позовних вимог за вх. №01-54/7118/16 від 09.08.2016р., в яких вказав, що позов не визнає в повному обсязі та вважає його безпідставним таким, що не підлягає до задоволення з наступних додаткових підстав:

- в ході розгляду справи відповідачем неодноразово було заявлено та наголошено, що державною сільськогосподарською інспекцією у Волинській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства було допущено ряд порушень, на які заступник прокурора не реагує і не проявляє жодного бажання поставити хоча б одне питання по суті наведених фактів некомпетентності державних службовців;

- перевірки ТзОВ «Прогрес» Інспекцією сільського господарства у 2012 році, а саме згідно ОСОБА_5 перевірки від 05.09.2012р. не було. Перевірка проводилась військової частини А2331, якої зараз не існує.

- Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення контролю за використанням та охороною земель, що діяв на момент проведення перевірки в/ч А2331 (Наказ Державного Комітету України по земельних питаннях від 12.12.2003 р., що втратив чинність згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.02.2013р.), в якому зазначено покрокові дії представника Інспекції, які в грубій формі не були дотримані в ході здійснення своїх повноважень останніми. Акт перевірки заповнений із порушенням вимог Розділу 5 «Оформлення документів за результатами перевірки». Не описано суть наявного правопорушення, заявлені неіснуючі документи на землю та відсутня план-схема земельної ділянки та порушена її частина. При проведенні перевірки в/ч А2331, якщо інспектор отримав ймовірну інформацію про порушення земельного законодавства то згідно абзацу 7 п. 3.2 Розділу 3 Інспектор повинен був провести позапланову перевірку, чого не було зроблено. Прокуратура також ігнорує дану некомпетентність представників сільгоспінспекції, а й підтримує їх у цьому звинувачуючи третю сторону заочно. Не бере до уваги представник військової прокуратури і той факт, що у КЕВ м. Володимир- Волинського відсутні належні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а також не коментує ОСОБА_5 огляду земельної ділянки від 04.09.2012 року, в якому представники в/ч А2331 комісійно визнають той факт, що «оскільки на місцевості відсутні покажчики меж земель оборони, то в комісії відсутні обєктивні підстави вважати, що дані земельні ділянки належать до меж військового містечка №14», Навпаки, позивач вважає, що цей документ є доказом нецільового використання земельної ділянки площею 320 га і саме ТзОВ «Прогрес»;

- позивач не довів жодним фактом і не підтвердив жодним документом причетність ТзОВ «Прогрес» до порушених, на думку заступника військового прокурора Луцького гарнізону, земель військового містечка № 14 площею 304,5977 га та просить суд відмовити позивачу у задоволенню його позову повністю на основі його безпідставності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача 1): Державна інспекція сільського господарства у Волинській області в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 05.07.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (43000, м.Луцьк, вул. Винниченка,67) повернулась з відміткою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою відсутні».

В судовому засіданні 10.05.2016р. представник Державної інспекції сільського господарства у Волинській області на вимогу ухвали суду від 29.03.2016р. через канцелярію суду подав письмові пояснення за вх. №01-54/4100/16 від 06.05.2016р. (вих. №10-11/625 від 06.05.2016р.), в яких вказав, що:

- державним актом на право користування землею № 1, виданим на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР № 1794-1072 від 25.11.59р., закріплено за Володимир-Волинською квартирно-експлуатаційною частиною району право безстрокового користування земельною ділянкою площею 6491,5 га для державних потреб;

- відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» «землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини)»;

- пунктами 1, 5 статті 116. Земельного кодексу України визначено, що «громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом»;

- право користування зазначеною земельною ділянкою військовою частиною А2331 - Володимир-Волинською квартирно-експлуатаційною частиною району не припинялося, про що свідчить; відсутність відповідних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;

- статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено що «право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"»;

- право користування землями оборони ТзОВ «Прогрес» не оформлялося згідно вимог чинного законодавства;

- згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними;

- згідно із кадастровим планом земельної ділянки виготовленим Володимир-Волинським міськрайонним відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» площа розораних земель на день перевірки на території Білинської сільської ради (за межами населених пунктів) становила 276,0974 га, площа розораних земель на території Зорянської сільської ради (за межами населених пунктів) - 28,5003 га. Таким чином, загальна площа земельних ділянок, що застосована для розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становить 304,5977 га, що підтверджено кадастровим планом земельної ділянки виготовленим Володимир-Волинським міськрайонним відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Копія кадастрового плану надіслана до інспекції листом слідчого управління УМВС України у Волинській області від 06.11.2013 № 12/6-7889;

- при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства спеціалістами інспекції встановлено факт самовільного зайняття ТзОВ «Прогрес» земельних ділянок військової частини А2331. За результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельних ділянок проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок військової частини А2331, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 «Про затвердження ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача -2): Військової частини А1008 в призначене судове засідання також не прибув. Ухвала суду від 05.07.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом не повернута.

Колегія суду обговоривши в судовому засіданні можливість розгяду справи по суті без прокурора та представників сторін виходили із такого.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представників військової прокуратури, позивача-2), третіх осіб в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті та про надання інших доказів, письмових пояснень сторони не заявляли, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників військової прокуратури, позивача-2), третіх осіб за наявними матеріалами.

При цьому, заява про застосування строків позовної давності за вх. №01-66/74/16 від 17.05.2016р. до задоволення не підлягає.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Матеріалами справи, а саме листом від 20.03.2014р. №38 (т.1, а.с.106) підтверджено дію відповідача щодо визнання свого обовязку по поверненню самовільно зайнятої земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-1) та відповідача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Виконавчим комітетом Волинської обласної Ради народних депутатів у відповідності із розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 25 листопада 1959 року № 1794-1072 Володимир-Волинській КЕЧ району (правонаступник - КЕВ м. Володимир-Волинський) видав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 6491,5 га.(том 1, а.с.33-35).

28 березня 2006 року частина земельної ділянки, площею 5442,34 га, на якій розташований військовий полігон (військове містечко №14), по акту прийому - передачі №343 від 20.02.2006 року була передана у користування та закріплена за Військовою частиною А-2331 (том 1, а.с.36-37).

28 квітня 2010 року Володимир-Волинською районною державною адміністрацією було видане розпорядження №163 «Про погодження надання дозволу на вирощування сільськогосподарських культур., пунктом 1 якого, військовій частині А2331 погоджено надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби на земельних ділянках загальною площею 320 га, в тому числі 255 га ріллі та 65 га пасовищ, які знаходяться в її постійному користуванні, що підтверджуються державним актом на право користування землею №1 та актом (том-1, а.с.33-37)

Між тим, 31 серпня 2010 року Волинський окружний адміністративний суд за позовом військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави в особі КЕВ м. Володимир-Волинський та військової частини А 2331 до Володимир-Волинської районної державної адміністрації та ТзОВ "Прогрес" скасував розпорядження Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області від 28 квітня 2010 року № 163 "Про погодження надання дозволу на вирощування сільськогосподарських культур" щодо погодження військовій частині А2331 надання дозволу ТзОВ "Прогрес" вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби на земельних ділянках військового полігону загальною площею 320 га (том-1, а.с.40-43).

Таким чином, з моменту набрання чинності постанови Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року будь які законні підстави для використання ТзОВ «Прогрес» земельної ділянки полігону військової частини А 2331 площею 320 га відпали.

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.05.2011р. по справі №5004/332/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2011р., зобовязано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (код ЄДРПОУ 03735110) припинити використання, звільнити та передати земельну ділянку полігону Військової частини А2331 площею 320 га Військовій частині А- 2331, м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 1. (том-1, а.с.44-54).

29.05.2011р. за вих. №96 ТзОВ «Прогрес» повідомило КЕВ м.Володимир-Волинський та військову частину А2331 про припинення використання земельної ділянки військового полігону з 01.11.2011р. (том -1 , а.с.55).

Згідно акту №1 прийому земельної ділянки військового містечка №14 (полігон) військової частини А2331 від 01.11.2011р. земельну ділянку площею 320га прийнято до складу земель полігону військової частини А2331 (том-1, а.с.56-57).

30.08.2012р. КЕВ м. Володимир-Волинський надіслав листа № 1201 Волинському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в якому повідомив про виявлення ознак нецільового використання земель полігону військової частини А2331, шляхом засіювання земельної ділянки площею 320 га, яку використовувало ТОВ «Прогрес», сільськогосподарськими культурами. Наведене також підтверджується листом військової частини А2.331 від 05.09.2012 № 1222 та комісійним актом огляду земельної ділянки на території військового містечка № 14, складеним представниками даної військової частини 04.09.2012. (том-1, а.с.58-60).

05.09.2012р. Державною інспекцією сільського господарства України було здійснено перевірку земельної ділянки навчального полігону військової частини А2331, розташованого на території Білинської, Зорянської, Пятиднівської, Зарічпнської, Оваднівської, сільських рад, Устилузької міської ради Володимир-Волинського району (том-1, а.с.61-63)

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не встановленими особами на території Білинської сільської ради, за межами населеного пункту Володимир-Волинського району Волинської області розмір шкоди становить 5565619,53 грн. (том-1, а.с.110-111).

Пленум Вищого господарського суду України у постанові №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у п.3.6. (редакція станом на 17.10.2012р.) вказав, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

У п. 3.8. постанови №6 від 17.05.2011р. та ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" зазначено, що згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Подаючи позов до суду та в процесі судового розгляду прокурор та представники позивача доводять про те, що Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області був зафіксований факт використання земельної ділянки орієнтовною площею 320 га полігону Військової частини А2331 для вирощування сільськогосподарських культур, про що було складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2012р.

Отже, вважають, що факт самовільного заняття земель оборони був встановлений конпетентним органом.

Відсутність припису про усунення земельного законодавства та протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пояснюють тим, що на час проведення перевірки не можливо було встановити особу порушника (т.1, а.с.10-11).

Водночас, заявляють про те, що фіксація Державної інспекції у Волинській області факту самовільного використання земельної ділянки орієнтовною площею 320 га полігону Військової частини А2331 для вирощування сільськогосподарських культур, а також інші докази, зібрані в межах кримінального провадження №42013020220000003 за фактом самовільного заняття земельної ділянки, які додаються до позовної заяви встановлюють факт самовільного використання з боку ТзОВ «Прогрес» землями оборони, точна площа яких складає 304,5977га.

Водночас, відповідно до Закону України «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом перевірок.

На час фіксації з боку Державної інспекції сільського господарства у Волинській області факту самовільного використання земельної ділянки, що є предметом судового розгляду порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель було визначено Державним комітетом України по земельних ресурсах та затверджено Наказом №312 від 12.12.2003р.

Наведений Порядок визнав процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.

Згідно п.1.2 Порядку державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

При проведенні перевірки державний інспектор:

- установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем;

- при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача;

- установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;

- перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

- перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення;

- уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Розділом 5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (затвердженим Наказом №312 від 12.12.2003р.) визначено оформлення документів за результатами перевірок.

Пунктом 5.1. Порядку встановлено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства

Згідно п. 5.4. Порядку в акті державний інспектор зазначає:

- дату та місце складання акта;

- посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

- посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

- посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

- місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

- місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

- категорію земель та склад угідь;

- цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

- наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

- обставини порушення земельного законодавства;

- суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Відповідно до п. 5.6. Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

При досліджені форми та змісту акта перевірки від 05.09.2012р. на який посилається прокурор та позивачі, як на доказ фіксації самовільного використання земельної ділянки (том-1, а.с.61-62), судом встановлено, що він не відповідає затвердженій уніфікованій формі, перевірка проведена без дотримання порядку її проведення та оформлення документів за результатами перевірки здійснено без дотримання приписів Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (чинним на момент здійснення перевірки).

А саме, акт перевірки заповнений із порушенням вимог Розділу 5 «Оформлення документів за результатами перевірки». Не описано суть наявного правопорушення, заявлені неіснуючі документи на землю, не визначено площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується та відсутня план-схема земельної ділянки та порушена її частина. При проведенні перевірки в/ч А2331, якщо інспектор отримав ймовірну інформацію про порушення земельного законодавства то згідно абзацу 7 п. 3.2 Розділу 3 Інспектор повинен був провести позапланову перевірку, чого не було зроблено.

Відсутність картографічних даних про межі та площу самовільно-зайнятої земельної ділянки виключає правомірність виникнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та її розміру ( правова позиція викладена у Постанові ВГСУ № 14/1118-10 від 17.05.2011р.)

З огляду на викладені обставини, даний акт суд не приймає як допустимий доказ, оскільки останній складений з порушенням встановленого Порядку.

Згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 р. Про затвердження ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619.

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 12.09.2007 року № 110 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 4.1 4.3 Методичних рекомендацій перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки. Копії акта обстеження, які надаються юридичним та фізичним особам (власникам чи користувачам земельних ділянок, на яких заподіяна шкода), а також на вимогу органів прокуратури, МВС, податкової інспекції, повинні бути завірені в установленому в діловодстві порядку. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документа визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Як встановлено судом, прокурор та позивачі просять стягнути розмір шкоди в сумі 5565619,53грн.

При цьому, у матеріалах справи містяться декілька розрахунків розміру шкоди (т.1, а.с.110-111, 263-264) у яких різні розміри заподіяної шкоди.

Крім того, відсутні відомості та належні докази (план-схема місця розташування земельної ділянки, схематичний абрис чи вікопіювання з картографічних матеріалів, планів земельної ділянки з привязкою місцевості та зазначення суміжних землекористувачів), щодо площі земельної ділянки на якій виявлено порушення, а саме який її розмір самовільно зайнятий та використовувався ТзОВ «Прогрес».

На момент перевірки не було встановлено точної площі самовільно зайнятої земельної ділянки, відповідно до розміру якої можна було б розрахувати суму збитків.

Дана обставина підтверджується матеріалами справи, а саме актом огляду земельної ділянки на території військового містечка №14 (полігон) військової частини А2331 від 04.09.2012р. (т.1, а.с.60) та листом начальника Держсільгоспінспекції у Волинській області №1468 від 10.09.2012р. (т.1, 64-65)

Крім того, із довідки, яка видана управлінням Держгеокадасту у Володимир-Волинському районі №0-28-0.1-584/2-16 від 18.03.2016р. (т.2, а.с.64) слідує, що згідно статистичної звітності за формами 6-зем, 2-зем перебувають земельні ділянки загальної площею 6132,7835. До 01.01.2005р. земельні ділянки з цих земель площею 1704 га, з них 1596 га рілля, 79 га сіножаті, 29 га відкриті без рослинного покриву землі, перебували у користуванні підсобного господарства Міністерства оборони України радгоспу «Волинський».

При подачі позову до суду та в процесі судового розгляду прокурором та позивачами не було підтверджено відповідними доказами про розмір самовільно зайнятої площі відповідачем саме із земель оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» «землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини)»

Пунктами 1, 5 статті 116. Земельного кодексу України визначено, що «громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом».

Кадастровий план земельної ділянки від 06.11.2013 № 12/6-7889, виготовлений Володимир-Волинським міськрайонним відділом Волинської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» на який посилаються прокурор та позивачі як на доказ визначеної точної площі самовільно зайнятої земельної ділянки відповідно до змісту якого площа розораних земель на території Білинської сільської ради (за межами населених пунктів) становила 276,0974 га, площа розораних земель на території Зорянської сільської ради (за межами населених пунктів) - 28,5003 га., а отже відповідно загальна площа земельних ділянок, що застосована для розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становить 304,5977 га, не може бути взято до уваги суду як належний доказ, оскільки останній виготовлений майже через рік після проведення перевірки Держгоспінспекцією із складанням відповідного акта 05.09.2012р.( копія кадастрового плану надіслана до інспекції листом слідчого управління УМВС України у Волинській області від 06.11.2013 № 12/6-7889).

Як встановлено судом, самовільне використання земельної ділянки відповідачем, що проявилося у вирощуванні сільськогосподарських культур носило сезонний характер.

При визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в загальному порядку (стаття 22 Цивільного кодексу України). Збитками у даному випадку визнаються:

а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене). При цьому необхідно враховувати, що шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм Цивільного кодексу України

Згідно ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Не може залишатися поза увагою суду поведінка відповідача щодо використання земельної ділянки, яка виразилась у добровільній сплаті цільових благодійних внесків за використання земель полігону по Білинській та Зорянській сільських радах, а також надання благодійної допомоги за використання земель військовим частинам А2331 і війкової частини А22099 впродовж 2012-2014рр. (т.2; а.с.16-33) та крім того численні листи звернення до органів виконавчої влади на Міністерства оборони України з проханням законного врегулювання спірних земель на правовій основі (т.2, а.с.47-63).

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд враховує, що прокурором та позивачами не доведено належними та допустимими доказами розмір завданої шкоди, не визначено конкретного місцезнаходження спірної земельної ділянки ( дана обставина має значення для одержувача коштів,що є предметом судового спору ) що свідчить про недоведеність розміру шкоди як одного із елементів складу цивільного правопорушення та виключає підстави для покладення відповідальності на відповідача.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Прогрес» шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 5565619,53 грн. слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

вирішив:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

15.08.2016р.

Головуюча суддяВ. М. Дем`як

Судді А.М. Кравчук

ОСОБА_2