Ухвала суду № 59679046, 09.08.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 серпня 2016 року Справа № 5017/3702/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г.суддівГрейц К.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТарутинської районної державної адміністрації Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.06.16у справі№ 5017/3702/2012 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) Білгород-Дністровської частини районудо 1.Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса"провизнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельної ділянки

Касаційна скарга Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області б/н від 29.06.16 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.16, яка отримана судом 03.08.16, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484 - VIII від 22.05.15 (який набрав чинності з 01.09.15) було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру до 01 вересня 2015 року становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору (в редакції на час звернення з касаційною скаргою) встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Отже, у розумінні вказаних норм у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (пункт 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними трьох договорів оренди землі б/н від 29.12.07 та витребування земельних ділянок (загальною вартістю 706214,12 грн.). Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.14 у цій справі позов задоволено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.16 це рішення господарського суду першої інстанції було залишено без змін. Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області не погоджується з прийнятими актами судів попередніх інстанцій і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Отже, при зверненні з даною касаційною скаргою, скаржник повинен був сплатити 3862,80 грн. - за вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними трьох договорів оренди землі) та 16949,14 грн. - за вимогу майнового характеру (витребування земельних ділянок загальною площею 214,29 га, вартістю 706214,12 грн.). Однак, згідно з квитанцією № 52257081 від 29.06.16 Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за подання касаційної скарги сплачено лише 6614,40 грн. судового збору, що не відповідає вимогам наведених приписів.

Зазначене є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 86, 111 пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.16 у справі № 5017/3702/2012 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи № 5017/3702/2012 скерувати до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Т. Гоголь

судді К. Грейц

В. Швець