Ухвала суду № 59678903, 10.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/17811/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

10 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дії про перерахунок пенсії протиправними,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2014 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 12.07.2011 року без застосування обмежень 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.02.2008 року рівня заробітної плати, з якої перераховується пенсія, перерахунок здійснити виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 2014 рік для осіб, які втратили працездатність; зобов'язання відповідача здійснити виплату недоплаченої різниці пенсії з 12.07.2011 року.

В подальшому, 24 жовтня 2014 року, позивач подав заяву, в якій просив визнати дії відповідача по перерахунку пенсії протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок пенсії, виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року, застосувавши при цьому показники соціальних стандартів 2014 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Відповідач надав до суду запереченя на апеляційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України встановлено, що у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Враховуючи викладене, колегія суддів здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в червні 2014 року позивач звертався до суду з відповідними вимогами щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без застосування обмежень 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (справа № 127/11390/14). Однак, позовні вимоги в цій частині вирішені не були, а тому застосуванню підлягають положення п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовних вимог без розгляду, виходячи з наступного.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2012 року суд зобов'язав УПФУ в м. Вінниці здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 12.07.2011 року, включивши до складових заробітної плати суму матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб, а також інші виплати (а.с. 3-4). Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у зазначеній вище справі постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с.5-6).

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Позов мотивував тим, що, виконуючи постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2012 року, відповідач неправомірно зменшив розмір його пенсії, а саме: неправомірно застосував обмеження в 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.02.2008 року, а також невірно застосував 80 % від заробітної плати замість 90 %.

Даний позов розглянутий Вінницьким міським судом Вінницької області, за результатами чого 18 липня 2014 року прийнято постанову (справа № 127/11390/14а) про задоволення позову: визнано дії щодо перерахунку пенсії згідно з постановою від 20.03.2012 року, виходячи з розрахунку 80 % від суми заробітку, протиправними; зобов'язано управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно з постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2012 року, виходячи з 90 % заробітної плати та виплатити недоотриману суму (а.с. 10).

В судовому засіданні 18 липня 2014 рокупозовну вимогу щодо неправомірного обмеження в 15 прожиткових мінімумів позивач не підтримав. Такі вимоги (стосовно зобов'язання УПФУ в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії без застосування обмежень 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) судом при прийнятті постанови вирішено не було.

При цьому, в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 року зазначено, що неприйняття ухвали про закриття провадження за відмовою позивача від частини позовних вимог не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, такий процесуальний недолік може бути усунутий судом першої інстанції шляхом постановлення додаткової ухвали в порядку ст. 168 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року касаційну скаргу УПФУ в м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 року - без змін.

Управління Пенсійного фонду України зверталось до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про винесення додаткової ухвали, яку ухвалою суду залишено без розгляду.

На підставі викладеного суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 17 червня 2016 року дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно зобов'язання УПФУ в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії без застосування обмежень 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які є аналогічними тим, що заявлені позивачем в даному адміністративному позові, вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі № 127/11390/14а, однак не вирішені жодним судовим рішенням, у зв'язку з чим даний позов є передчасним.

Разом з тим, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, в матеріалах адміністративної справи міститься заява ОСОБА_2 від 24 жовтня 2014 року, якою він заявив додаткові позовні вимоги (а.с. 40-41). Така заява прийнята судом першої інстанції до розгляду ухвалою від 28 жовтня 2014 року (а.с. 64).

В даній заяві позивач просить визнати дії відповідача по перерахунку пенсії протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок пенсії, виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року, застосувавши при цьому показники соціальних стандартів 2014 року.

Дослідивши вимоги вказаної заяви та перевіривши її в сукупності з матеріалами адміністративної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що остання помилково не взята Вінницьким міським судом до уваги при постановленні ухвали про залишення позовних вимог без розгляду від 17 червня 2016 року.

На підставі викладеного суд зазначає, що застосування судом першої інстанції п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України в даному випадку є помилковим, адже за наявності ухвали про збільшення позовних вимог неможливо говорити про те, що дані позовні вимоги є аналогічними тим, що заявлені позивачем у межах справи № 127/11390/14а.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позовних вимог без розгляду.

Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дії про перерахунок пенсії протиправними скасувати.

Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.