Ухвала суду № 59678859, 08.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 р.Справа № 580/2414/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 24.06.2016р. по справі № 580/2414/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Будильської сільської ради, в якому просив суд: визнати протиправними дії сільського голови Шкурка В.О. при розгляді його заяви та відмову в наданні інформації такими, що порушили його права на розгляд звернень та отримання інформації і створили перешкоди для здійснення його прав та законних інтересів; зобов'язати відповідача протягом п'яти днів з моменту винесення судом рішення, розглянути його заяву № 54 від 01.07.2015 р. та надати обґрунтовану відповідь по суті запитань.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору, який необхідно сплатити перевищує розмір його щомісячного доходу. З цих причин він фактично позбавлений можливості захистити свої права шляхом звернення до суду.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 24.06.2016 р. в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та звільнити його від сплати судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з поданих матеріалів вбачається, що позивач зареєстрований як безробітний в Лебединському МРЦЗ з 15.09.2015 року, його дохід за період з 15.09.2015 року по 31.01.2016 року становить 2 339 грн. 20 коп.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 26.02.2016 року у даній справі в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за позовом до сільського голови Шкурка В.О. відмовлено, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просив звільнити його від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем або вчинити інші дії для розгляду позову без сплати позивачем судового збору.

Ухвалою суду від 22.04.2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за позовом до сільського голови Шкурка В.О. відмовлено, з тих підстав, що обов'язок сплачувати судовий збір на користь держави чинним законодавством покладено на позивачів, а матеріальний стан ОСОБА_1 вже було враховано судом 26.02.2016 року, при прийнятті рішення про відстрочення сплати ним судового збору.

16.05.2016 року позивач втретє звернувся до суду з клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи це своїм незадовільним майновим станом.

Ухвалою суду від тієї ж дати в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено оскільки його матеріальний стан вже було враховано судом 26.02.2016 року, при прийнятті рішення про відстрочення сплати ним судового збору, а обов'язок сплачувати судовий збір на користь держави чинним законодавством покладено саме на позивачів.

24.06.2016 року позивач четвертий раз звернувся до суду з клопотання про звільнення від сплати судового збору по даній справі, мотивуючи це своїм незадовільним майновим станом та тим, що ухвали, постановлені за його попередніми заявами не обґрунтовані розумними мотивами.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, виходив з того, що з того, що незадовільний матеріальний стан ОСОБА_1 вже був врахований при розгляді даної справи і саме на цій підставі 26.02.2016 року судом прийнято рішення щодо порядку і строків сплати судового збору, яким сплату зазначених платежів відстрочено до ухвалення судового рішення. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи встановлено що позивач є повнолітньою працездатною особою, отримує матеріальну допомогу від держави, має можливість влаштуватись на роботу, утримувати домашнє господарство, одержувати інші доходи, за рахунок яких оплачувати свої зобов'язання перед державою та те, що обов'язок сплачувати судовий збір на користь держави чинним законодавством покладено саме на позивачів.

Колегія суддів заслухавши не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у заяві про звільнення від сплати судового збору просив саме звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із скрутним майновим станом та не просив відстрочити сплату судового збору.

Колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору має на увазі сплату цього збору в подальшому, а звільнення від сплати судового збору не передбачає сплату такого збору.

Отже, суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, вправі був задовольнити його заяву чи відмовити в її задоволенні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Між тим, суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відстрочення сплати судового збору від 26.02.2016 р. на яку посилається суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, в мотивувальній частині ухвали не навів мотивів відмови в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору та обґрунтованість висновків суду про відстрочення сплати судового збору, а отже, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме приписи ст. 165 КАС України.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач обґрунтовує неможливістю сплати судового збору через скрутний майновий стан і відсутність коштів на сплату судового збору.

З наданої позивачем довідки Лебединського міськрайонного центру зайнятості від 01.06.2016 року № 3524 вбачається, що він з 15 вересня 2015 року зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний та отримує допомогу в розмірі 544 грн. щомісячно /а.с. 54/.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Отже, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 551,20 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір доходу позивача який є менший ніж розмір судового збору, то колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та майновий стан сторони на час подачі позовної заяви, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання позивача має бути задоволено та звільнено його від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Згідно п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору як такої, що постановлена з порушенням норм чинного процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з постановленням нової ухвали про задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 6 ст. 199, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 24.06.2016 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову до Голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Шкурка Володимира Олексійовича про визнання дій протиправними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 15.08.2016 р.