Постанова № 59678836, 11.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3181/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - ОСОБА_1;

представника відповідача - Бурдейної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) в якому просила наступне:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 22 травня 2015 року №384 «Про результати службового розслідування»;

- визнати незаконним та скасувати наказ від 22 травня 2015 року №80-О «Про звільнення ОСОБА_3.»;

- поновити на посаді начальника управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 22 травня 2015 року по дату фактичного поновлення на роботі;

- зобов'язати відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що факти, викладені відповідачем в акті службового розслідування щодо отримання нею неправомірної вигоди від директора ТОВ «Домасс 2014» не доведені та не встановлені вироком суду, у зв'язку з чим, її неправомірно звільнено за п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У суді апеляційної інстанції представник позивача надала заяву ОСОБА_3 про відмови від частини позовних вимог, зокрема - від стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Зазначена відмова була прийнята судом і провадження в цій частині позовних вимог було закрито.

На задоволенні іншої частини апеляційної скарги апелянт наполягав, ставлячи питання про скасування рішення суду та задоволення позову частково.

Представник ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду, в частині вимог, що залишилися - оставити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 січня 2015 року ОСОБА_3 була призначена на посаду начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

У березні 2015 року директором ТОВ «Домас - 2014» ОСОБА_4 було подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ щодо обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість на підставі п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, враховуючи висновок ОСОБА_3, який містився в службовій записці від 27 березня 2015 року, відмовила ТОВ «Домас - 2014» у такій реєстрації та запропонувала подати до контролюючого органу реєстраційну заяву, яка б відповідала вимогам чинного законодавства.

Згідно інформації, яка надійшла від директора ТОВ «Домас - 2014» на сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», позивач вимагала від неї неправомірну вигоду в розмірі 10 000 грн. за прийом заяви та позитивне вирішення питання щодо внесення підприємства до Реєстру платників податку на додану вартість.

30 березня 2015 року органами прокуратури в ЄРДР зареєстровано заяву та порушено кримінальне провадження № 42015160000000184 за ч.3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Із матеріалів службового розслідування слідує, що 02 квітня 2015 року ОСОБА_3 викликала до свого службового кабінету головного державного ревізора - інспектора відділу відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_6, якого попросила підвезти ОСОБА_4 додому та повідомила, що остання повинна передати для неї деякі документи.

Того ж дня, ОСОБА_4 передала ОСОБА_6 для подальшої передачі ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 10 000 грн., які ОСОБА_6 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2015 року у справі №1-кс/522/5582/15 ОСОБА_3 відсторонена від посади начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Листом Головного управління ДФС в Одеській області від 15 квітня 2015 року №3781/7/15-32-14-02-05, на підставі подання управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області, було зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси вирішити питання щодо організації та проведення службового розслідування за фактом вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди від директора ТОВ «Домас - 2014» ОСОБА_4 (т.1 а.с.58).

17 квітня 2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено наказ «Про призначення службового розслідування» за №213 (т.1 а.с.59-60) та 19 травня 2015 року за результатами його проведення, складений акт №5/15-52-13-22 (т.1 а.с.61-76).

22 травня 2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси видала накази № 384 «Про результати службового розслідування» та № 80-О «Про звільнення ОСОБА_3», в яких зазначила про звільнення позивача із займаної посади начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за порушення Присяги державного службовця, що виразилося у скоєнні нею вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) (т.1 а.с.77-79).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з правовою позицією суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем вимог п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу».

Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що вчинок ОСОБА_3 порочить її як державного службовця та дискредитує ДПІ у Малиновському районі м. Одеси і Державну фіскальну службу в цілому.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції про те, що існували підстави для звільнення позивача за підставами, які містяться в п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» на наступних підставах.

На момент існування спірних правовідносин діяв Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року за №3723 ХІІ.

Відповідно до ст.1 цього Закону, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Вимогами пункту 6 частини 1 статті 30 цього Закону передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну службу», громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Як встановлено судом першої інстанції, звільнення позивача відбулось на підставі пункту 6 частини 30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону, у зв'язку з порушенням, стосовно останньої кримінального провадження.

Відповідно до статті 154 Кримінально-процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову. Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого. Відсторонення від посади скасовується постановою слідчого (прокурора), коли в подальшому застосуванні цього заходу відпадає потреба.

Також статтею 22 Закону України «Про державну службу» передбачено відсторонення від виконання повноважень, у разі: невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування.

Відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особа, щодо якої винесено постанову про притягнення її як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2015 року ОСОБА_3 відсторонена від посади начальника управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

На теперішній час у суді триває розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що факт порушення кримінальної справи стосовно державного службовця не є фактом доведення скоєння особою вчинку, що дискредитує державного службовця, у зв'язку з чим наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за № 80-О «Про звільнення ОСОБА_3» є протиправним та таким, що виданий передчасно, а саме до встановлення вини позивача обвинувальним вироком суду.

Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України «Про державну службу», підставою для припинення державної служби є притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Частина друга статті 22 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» встановлює, що особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Отже, слідує висновок про те, що ОСОБА_3 підлягає звільненню, у випадку доведення її вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у своєї постанові від 28 квітня 2015 року, № 21-163а15.

У цій справі, наказ про звільнення особи, на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державного службовця був виданий за результатами проведення співробітниками управління Служби безпеки України в Одеській області оперативно-слідчих заходів стосовно посадових осіб Митниці за підозрою в отриманні ними хабара під час виконання своїх службових обов'язків. Під час проведення оперативних заходів у головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста було вилучено грошові кошти. У зв'язку з цим Котовська міжрайонна прокуратура Одеської області розпочала кримінальне провадження.

Верховний Суд України розглядаючи правомірність такого звільнення дійшов наступних висновків.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що звільнення позивача відбулося не на підставі та в межах закону, тому вона підлягає поновленню на посаді.

Беручи до уваги, що на сьогоднішній день, відповідно до штатного розпису ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, назва посади позивача зазнала змін, позивач підлягає поновленню на посаді начальника управління податків і зборів з юридичних осіб.

Розглядаючи іншу позовну вимогу ОСОБА_3, а саме визнання протиправним та скасування наказу від 22 травня 2015 року №384 «Про результати службового розслідування», колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, тому що суб'єктом владних повноважень при призначенні службового розслідування, а також при складанні його висновків та затвердженні були дотримані вимоги Порядку проведення службового розслідування, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року.

До того ж, цей наказ не був підставою для звільнення ОСОБА_3, в ньому лише містилися рекомендації щодо її звільнення з посади, а тому правових наслідків для позивача даний наказ не мав.

Тому, в цій частині, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у поновленні на посаді, прийнято з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а це, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 22 травня 2015 року №80-О «Про звільнення ОСОБА_3.».

Поновити ОСОБА_3 на посаді начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова