Ухвала суду № 59678460, 15.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 359/1808/16-а Суддя доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

15 серпня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково. Не погодившись з таким рішенням, Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені ст.ст. 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС).

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв'язку з несплатою судового збору та пропуском строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення отримано апелянтом 26.05.2016, а тому граничним строком його оскарження є 06.06.2016. Однак. апеляційну скаргу подано лише 21.07.2016.

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах процесуального строку.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що дотримання строку при першому зверненні до апеляційного суду зі скаргою не є поважною причиною для поновлення строку оскарження при повторній подачі апеляційної скарги.

Крім того, апелянт у своїй скарзі просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю належного бюджетного фінансування.

01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ), відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Вищий адміністративний суд України у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір» (додаток до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір») зазначив, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору немає.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14, від 15.03.2016 по справі № 2а-4006/11/2670).

З урахуванням того, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, то відповідно до ч. 1, пп.пп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2016 року - 1 378 грн, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 1 212,64 грн.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС слід залишити без руху та встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута особі, яка її подала, а у випадку неподання клопотання про поновлення строку або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про поновлення строку апеляційного оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2016 року залишити без руху.

Встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Суддя М.В. Межевич