Ухвала суду № 59678439, 15.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15876/15 Суддя доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

15 серпня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рів’єра» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені ст.ст. 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС).

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв’язку з несплатою судового збору та пропуском строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою 29 вересня 2015 року, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року було повернуто. Тобто, про оскаржувану постанову апелянту було відомо ще у вересні 2015 року. Однак, повторно апеляційну скаргу аналогічного змісту відповідачем подано вже за спливом десяти місяців – 28 липня 2016 року.

Доводи, викладені в клопотанні відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведених висновків не спростовують, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Крім того, разом з апеляційною скаргою подано клопотання, в якому апелянт просить звільнити його від сплати судового збору у зв’язку з відсутністю належного бюджетного фінансування.

01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ), відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Вищий адміністративний суд України у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір» (додаток до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір») зазначив, якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору немає.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14, від 15.03.2016 по справі № 2а-4006/11/2670).

З урахуванням того, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання у загальному розмірі 1 756 385 грн , то відповідно до ч. 1, пп.пп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2015 року – 1 218 грн, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 5 359,20 грн.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС слід залишити без руху та встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута особі, яка її подала, а у випадку неподання клопотання про поновлення строку або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року залишити без руху.

Встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Суддя М.В. Межевич