Ухвала суду № 59676256, 09.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2016 рокусправа № 808/327/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі №808/327/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 липня 2015 року №112050000/2015/000163/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 липня 2015 року №112050000/2015/00338.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним для митного оформлення були подані всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару за обраним методом. Проте відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, безпідставно послався на наявність розбіжностей у поданих документах, та необґрунтовано визначив митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Запорізькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000163/1 від 24 липня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00338 від 24 липня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованого товару митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості такого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим спірні рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства.

Запорізька митниця ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач послався на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що в документах, поданих позивачем для митного оформлення товару, мали місце розбіжності, які унеможливили застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди.

Відповідач зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять повної інформації, що дає змогу визначити вартість товару, а саме:

1) відповідно до умов пункту 7.2 контракту від 07 травня 2015 року №200F/2015H вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних, документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 16 липня 2015 року не містить витрат, зазначених в пункті контракту (доставка, оформлення документів та збори), натомість в контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії);

2) відповідно до умов пункту 5.1 контракту від 07 травня 2015 року №200F/2015H ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ надано не було;

3) копія експортної митної декларації країни відправки від 16 липня 2015 року №0807900807902015138817 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитися в інформації яку вона містить (ст.254 МКУ).

На думку митного органу, додаткові документи, надані позивачем на підтвердження митної вартості товару, також не давали можливості застосувати останню, оскільки містили розбіжності щодо ваги та вартості товару, зазначених в додатково наданому підтвердженні замовлення б/н від 06 липня 2015 року та в наданому до митного оформлення інвойсі від 16 липня 2015 року №4315609. Так, в підтвердженні замовлення б/н від 06 липня 2015 року товар №1 зазначено: вага - 12990 кг, вартість -10651,80 USD, а в інвойсі від 16 липня 2015 року №4315609: вага - 13200 кг, вартість - 10824 USD. Також, підтвердження замовлення б/н від 06 липня 2015 року не містить характеристик товару (обрізки лосося зі шкірою або без шкіри).

В підтвердженні замовлення б/н від 06 липня 2015 року товар №2: вага - 6000 кг, вартість -17400 USD, а в інвойсі від 16 липня 2015 року №4315609: вага - 4961,305 кг, вартість - 14253,8300 USD. Також, підтвердження замовлення б/н від 06 липня 2015 року містить інформацію про те, що ціна на товар №2 складає 2,9 USD за кг, а в інвойсі від 16 липня 2015 року №4315609 - 2,873 USD за кг.

Отже, документи, надані позивачем для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів (первинно та додатково надані), не давали можливості митному органу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» та ОСОБА_1, Норвегія (Постачальник) укладено контракт від 07 травня 2015 року №200F/2015H на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного контракту, позивачем на митну територію України ввезено товар: обрізки лосося морожені та філе лосося. Згідно інвойсу постачальника від 16 липня 2015 року №4315609 (а.с.33-34), обрізки лосося морожені постачалися за ціною 0,82 доларів США за кг., а філе лосося постачалося за ціною 2,87 доларів США за кг. на умовах FСА Хитра, Норвегія.

Для здійснення митного оформлення товару 22 липня 2015 року позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до м/п «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію за формою МД-2 №112050000/2015/011795, відповідно до якої рівень заявленої митної вартості товару: обрізки лосося морожені становить 289576,79 грн. (тобто 21,94 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг), філе лосося - 333142,34 грн. (тобто 67,15 грн. або 3,05 доларів США за 1 кг). Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару включає вартість товару та вартість витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем подані наступні документи: контракт від 07 травня 2015 року №200F/2015H; інвойс від 16 липня 2015 року №4315609; калькуляція постачальника від 16 липня 2015 року; прайс-лист від 14 липня 2015 року; міжнародна товарно-транспортна накладна № б/н від 17 липня 2015 року; рахунок перевізника від 16 липня 2015 року №2491-2015; договір міжнародного перевезення від 01 січня 2015 року №2015МП/15L; дублікат ветеринарного свідоцтва від 22 липня 2015 року серії ЄРД-00 №089924; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 16 липня 2015 року №15400002636; сертифікат походження від 16 липня 2015 року СО-№609; сертифікат якості № б/н від 16 липня 2015 року; експортна декларація від 16 липня 2015 року №080790201513817; лист постачальника від 29 жовтня 2014 про заводи-виробників.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару є неповними та містять розбіжності:

1) відповідно до умов пункту 7.2 контракту від 07 травня 2015 року №200F/2015H вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних, документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 16 липня 2015 року не містить витрат, зазначених в пункті контракту (доставка, оформлення документів та збори), натомість в контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії);

2) відповідно до умов пункту 5.1 контракту від 07 травня 2015 року №200F/2015H ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ не надано;

3) копія експортної митної декларації країни відправки від 16 липня 2015 року №0807900807902015138817 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитися в інформації яку вона містить (ст.254 МКУ).

У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково надано: висновки Запорізької торгово-промислової палати від 06 липня 2015 року №ОИ-339 та від 17 липня 2015 року №ОИ-363; лист б/н від 23 липня 2015 року; підтвердження замовлення б/н від 06 липня 2015 року; копія експортної митної декларації країни відправника від 16 липня 2015 року №0807902015138817 з перекладом.

За результатами аналізу додатково поданих документів відповідач дійшов висновку, що надані декларантом документи містять розбіжності, які не дають можливості застосувати митну вартість, визначену за першим методом. При цьому, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Інші методи визначення митної вартості, окрім резервного, застосувати не можливо, оскільки немає необхідної для цих методів інформації. Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним методом з розрахунку за товар обрізки лосося морожені 1,1 доларів США за 1 кг. товару (МД №112050000/2015/011365 від 15 липня 2015 року, №12050000/2015/0011626 від 20 липня 2015 року) та за товар філе лосося 7,6 доларів США за 1 кг. товару (МД № 112050000/2014/028497 від 30 грудня 2014 року).

У зв'язку з вказаним, митним органом прийнято рішення від 24 липня 2015 року №112050000/2015/000163/1 про коригування митної вартості товарів та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00338.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідач, обґрунтовуючи прийняття рішення про коригування митної вартості товару та переходу від одного методу до іншого зазначає, що надані позивачем документи унеможливлювали визначення митної вартості товару за першим методом, оскільки не містили повної інформації щодо складових митної вартості та мали розбіжності.

Проте із зазначеним суд апеляційної інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Зі змісту рішення митного органу від 24 липня 2015 року №112050000/2015/000163/1, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. (а.с. 10-12)

В той же час, згідно з абзацом 1 частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать матеріали справи, про наявність правовідносин між позивачем та третіми особами у доводах митниці не йдеться. Також, митним органом не зазначається, які саме документи, не пов'язані з третіми особами, не подано позивачем.

Отже, висновки митного органу щодо невиконання позивачем вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України спростовуються матеріалами справи.

Що стосується розбіжностей, на які посилається митниця, слід зазначити наступне.

Так, Запорізькою митницею ДФС зазначено, що до митного оформлення не надано погодження замовника, яке згідно з умовами контракту є обов'язковим документом, а також копія експортної декларації країни відправника не містить перекладу. Між тим, товариством надано зазначені документи 24 липня 2015 року, у зв'язку з чим відсутність необхідних документів усунуто.

Крім того, митницею зазначено, що калькуляція від 16 липня 2015 року не містить витрат на доставку, оформлення документів, податки та збори, проте містить маржу компанії на що декларантом надано лист постачальника від 23 липня 2015 року з поясненнями щодо заповнення калькуляції. Отже, розбіжність була усунута.

Що стосується відомостей, викладених у підтвердженні замовлення від 06 липня 2015 року та інвойсі від 16 липня 2015 року №4315609, судом встановлено наступне.

Пунктом 5.1 контракту від 07 травня 2015 року №200F/2015H передбачено, що підтвердження замовлення вважається юридичним зобов'язанням і є невід'ємною частиною цього контракту. Обидві сторони розуміють, що конкретна кількість фактично поставлених товарів (і тим самім розмір плати за них) може з різних причин розрізнятися між підтвердженням замовлення і виставленим інвойсом. Фактична кількість постановленого товару і сума плати за нього, яку компанія "Кліон" повинна сплатити ХЛ буде визначена в інвойсі, виставленому на адресу компанії "Кліон".

Таким чином, зміна кількості товару згідно інвойсу з 12990 кг до 13200 кг по товарній позиції №1 та з 6000 кг до 4961,305 кг по товарній позиції №2 не свідчить про наявність розбіжностей у документах, поданих декларантом.

При цьому слід зазначити, що ціна товару №1 в зазначених документах співпадає.

Щодо ціни товару №2, яка згідно підтвердження замовлення складає 2,9 USD за кг, а в інвойсі - 2,873 USD за кг, то 02 вересня 2015 року, на підставі статті 55 Митного кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» листом №06/02-1051 надало митному органу додаткові документи, а саме лист постачальника від 14 липня 2015 року, в якому йдеться про надання знижки. (а.с. 61)

Відомості про зазначену знижку також містилися у прас-листі (а.с. 36), що надавався відповідачу разом з митною декларацією.

Таким чином, сукупність документів, наданих декларантом, свідчить про відсутність розбіжностей, що згідно з частиною 9 статті 55 Митного кодексу України покладало на Запорізьку митницю ДФС обов'язок скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки митним органом зазначених дій не вчинено, а правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів від 24 липня 2015 року №112050000/2015/000163/1 не доведено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН».

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 808/327/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвала суду складена у повному обсязі 12 серпня 2016 р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Панченко