Постанова № 59676222, 15.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2016 року письмове провадження № 826/4030/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,

про скасування постанови, визнання протиправними дій,

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в якому просить:

визнати дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження № 49817013 протиправними;

визнати протиправною бездіяльність щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов про:

відкриття виконавчого провадження № 49817013,

стягнення виконавчого збору;

стягнення витрат на проведення виконавчих дій;

звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 та не встановлення строку для добровільного виконання рішення суду;

скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні № 49817013 про:

звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016;

стягнення виконавчого збору в розмірі 814,93 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200,0 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов. Посилався на те, що відповідачем 1 не надіслано копій вищевказаних документів виконавчого провадження у зв'язку із чим останній позбавлений можливості добровільно виконати судове рішення.

В судове засідання 13.06.2016 представник відповідача не з'явився. Через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову у яких просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях, також подав копії матеріалів спірного виконавчого провадження.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

17 червня 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли заяви про зміну позовних вимог та залучення до участі у справі другого відповідача - Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

У заяві про зміну позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов державного виконавця від 14.01.2016 у виконавчому провадженні № 49817013:

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов державного виконавця від 07.09.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 814,93 грн.; від 25.10.2015 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 116,85 грн.; від 25.10.2015 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 46625903.

Скасувати постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 14.01.2016 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; від 14.01.2016 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій стягнення виконавчого збору в сумі 83,15 грн. у виконавчому провадженні № 49817013.

Суд відмовив у прийняті вказаної заяви з огляду на приписи ч. 1 ст.137 КАС України, відповідно до якої позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому нові позовні вимоги не можуть заявлятися. Також, лише до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову. Зміна підстав і предмета позову одночасно є неможливою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №46625903 від 25 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6966/13 від 02.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн.

07.09.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 46625903 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 814,30 грн.

25.10.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 46625903 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 116,85 грн.

19.10.2015 до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява стягувача про направлення виконавчого листа до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві для стягнення боргу із пенсії боржника (боржник перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16).

25.10.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку разом з оригіналом виконавчого листа, постановою про стягнення з боржника виконавчого збору та постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, направлено для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

14.01.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49817013 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6966/13 від 02.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн.

Цього ж дня державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 49817013 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 83,15 грн.

14.01.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову № 49817013 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 9 164,23 грн.

Позивач вважає, дії державних виконавців щодо винесення оскаржуваних постанов та не направлення їх на його адресу протиправними, а постанови такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст. 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Нормами ч. 1 і 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Такими виконавчими документами згідно зазначеної статті є, зокрема, виконавчі листи.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наданих позивачем пояснень вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 49817013 від 14.01.2016 року, постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією проведенням виконавчих дій від 14.01.2016 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 року він не отримував.

Про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження йому стало відомо під час отримання пенсії у березні 2016 року. Копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 року він отримав в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві 10.03.2016 року.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження 49817013 від 14.01.2016 року, так і постанов про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією проведенням виконавчих дій від 14.01.2016 року та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 року.

Відповідачем 1 під час розгляду справи не надано доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, згідно п.2.ч.2 ст. 31 Закону №606, так і належних доказів направлення позивачу копій постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 року.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 допущено бездіяльність щодо не направлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк та спосіб вищевказаних постанов, відтак у цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 14.01.2016 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та постанови від 14.01.2016 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій стягнення виконавчого збору в сумі 83,15 грн. у виконавчому провадженні № 49817013 суд зазначає наступне.

Відповідно до Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Законна сила судового рішення поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, установленої законом.

Як зазначалося, судом встановлено, що 14.01.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову № 49817013 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 9 164,23 грн.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.52 Закону №606 , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.57 Закону №606 передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Водночас, в ч.4 ст.57 Закону №606 визначено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на правомірність відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 826/6966/13 виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 02.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн., чинність постанов відповідача 1про стягнення з боржника виконавчого збору № 46625903 від 07.09.2015 в розмірі 814,30 грн.; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 46625903 від 25.10.2015 в розмірі 116,85 грн., суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем 1 постанови № 49817013 від 14.01.2016 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 9 164,23 грн.

Також, відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання вищезазначеного судового рішення було витрачено: плата за користування ЄДРВП 12,72 х 3 - 38,16 грн.; конверти з марками - 6,50 х 4 шт. = 26,00 грн.; аркуші формату А4 - 0,50 х 12 = 6,00 грн.; використання оргтехніки - 12,99 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено відсутність бездіяльності щодо направлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк та спосіб спірних постанов виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов державного виконавця від 14.01.2016 про відкриття виконавчого провадження № 49817013; про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, стягнення виконавчого збору в сумі 83,15 грн.; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у загальній сумі 9164,23 грн. у виконавчому провадженні № 49817013.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій