Постанова № 59675605, 08.08.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 серпня 2016 року Справа № 814/783/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,56100

доДержавний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобєлєва Алла Михайлівна, АДРЕСА_2,01054 Баштанське районне управління юстиції в особі реєстраційної служби Баштанського РУЮ, вул. Полтавська, 8/1,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56100

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Вектор Плюс", пр-т Московський, 28-А,Київ,04655 Служба у справах дітей Баштанської райдержадміністрації, вул. Башт.Республіки, 37,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56100 провизнання протиправним та скаусування рішенн від 27.10.2015р. № 25613697, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Кобелєвої А.М., яка діяла як державний реєстратор, Баштанського районного управління юстиції в особі реєстраційної служби Баштанського РУЮ, за участю третіх осіб - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Служба у справах дітей Баштанської райдержадміністрації про скасування рішення від 27.10.2015 року №25613697 про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Вектор Плюс».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, по-перше, не укладав ніяких договорів з ТОВ «ФК Вектор-Плюс», а мав договірні відносини з АКБ «ТАС-Комерубанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк»). Про передачу свого боргу за кредитним договором від АКБ «ТАС-Комерубанк» (ПАТ «Сведбанк) до ТОВ "ФК Вектор-Плюс" нічого не знав. По-друге, станом на 27.10.2015 р. державний нотаріус не набув прав державного реєстратора, та не мав права вчиняти зазначені дії, оскільки відповідні зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" набули чинності лише з 01.01.16. По-третє, Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" введено заборону на звернення стягнення на майно.

Від відповідачів заперечень проти позову не надходило.

Третя особа - ТОВ "ФК Вектор Плюс" проти позову заперечила, просила в його задоволенні відмовити. В обґрунтування своїх заперечень третя особа зазначила, що право на відступлення права на грошову вимогу було закріплено як договором між позивачем та АКБ «ТАС-Комерубанк» (ПАТ «Сведбанк), а також главою 73 Цивільного кодексу України.

Тому у ТОВ "ФК Вектор Плюс" були всі права іпотекодержателя щодо спірного житлового будинку; оскільки ТОВ "ФК Вектор Плюс" відповідно до договору факторингу набув прав кредитора, він мав право вимагати від позивача виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. мала право проводити зазначені реєстраційні дії, оскільки ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наділяє нотаріуса всіма повноваженнями державного реєстратора, окрім ведення реєстраційної справи та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Всі інші реєстраційні дії, нотаріус мала право вчиняти; Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути застосований до позивача, оскільки він стосується лише примусового стягнення, тобто відчуження без згоди власника, а у цьому випадку ОСОБА_1 надав свою згоду на відчуження майна під час укладання іпотечного договору ще в 2007 році. Також, представник третьої особи послався на практику Верховного Суду України, викладену в постанові від 30.09.15 по цивільній справі №6-1390цс15.

Третя особа, Служба у справах дітей надала клопотання про розгляд справи б за відсутністю свого представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.1990 року володів на праві приватної власності житловим будинком площею 87,7 м2, за адресою: АДРЕСА_1 (арк. с . 14).

24 травня 2007 р. ОСОБА_1 уклав кредитний договір №1403/0507/88-039 з АКБ «ТАС-Комерубанк» (ПАТ «Сведбанк) на суму 23500 доларів США (арк. с. 9-10).

На виконання вимог п. 2 кредитного договору, між ОСОБА_1, як майновим поручителем та АКБ «ТАС-Комерубанк» (ПАТ «Сведбанк) укладено іпотечний договір від 24.05.2007 року (арк. с. 11-12).

Відповідно до п.12 договору іпотеки, було передбачено можливість задоволення вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №1403/0507/88-039 від 24.05.2007 шляхом набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки, відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" (арк. с. 12).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк (АКБ «ТАС-Комерубанк») та ТОВ "ФК Вектор Плюс" уклали договори факторингу №15 та відступлення права вимоги, відповідно до яких від банка до товариства перейшло право вимоги за кредитним договором №1403/0507/88-039 та за договором іпотеки від 24.05.2007 №948 (арк .с .16-19).

ТОВ "ФК Вектор Плюс" 24.05.2013 р. та 11.02.2015 р. надсилало повідомлення позивачу про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушення кредитного договору та не оплати заборгованості за кредитним договором №1403/0507/88-039 від 24.05.2007 в сумі 32380,90 доларів США (арк .с .69, 71). За наданими третьою особою повідомленнями про вручення, позивач повідомлення від 24.05.2013 р. отримав під підпис, на поштовому повідомленні про вручення повідомлення третьої особи від 11.02.2015 року підпис позивача відсутній (арк .с .70,72).

27 жовтня 2015 року ТОВ "ФК Вектор плюс" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. з заявами про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с. 88).

Приватний нотаріус Кобелєва А.М. 27.10.2015 року, діяла як державний реєстратор, прийняла рішення №25613697 про реєстрації права власності ТОВ "ФК Вектор Плюс" на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (арк. с. 89).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено відповідний запис №11774427 про право власності ТОВ "ФК Вектор Плюс житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (арк .с .92).

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Частиною 1 ст.37 Закону передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

07 червня 2014 р. набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до п.1 ст.1 якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 м2 для квартири та 250 м2 для житлового будинку.

Оскільки житловий будинок за адресою: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має площу менше ніж 250 м2, використовується як постійно житло позичальника, ОСОБА_1 не має іншого нерухомого житлового майна та зазначений будинок виступає як забезпечення зобов'язань позивача за кредитом, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, на цей випадок розповсюджується мораторій застосований Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Пояснення, викладені у запереченні представника ТОВ «ФК Вектор Плюс» про те, що у цьому випадку неможливо застосувати мораторій, оскільки відсутнє примусове (відчужене без згоди власника), а відбувається добровільне відчуження на підставі згоди боржника, наданої ще у 2007 році під час укладання іпотечного договору, суд не сприймає.

Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є спеціальним тимчасовим законом, мета якого захист прав позичальників за кредитними договорами, які забезпечені єдиним житлом, та не змогли виконати свої зобов'язання перед кредитною установою внаслідок економічної кризи, різкого та значного зміною курсу національної валюти - гривні по відношенню до валюти кредитного договору. Під згодою власника на відчуження житлової нерухомості, необхідно розуміти таку згоду, яку він надав вже після набуття чинності цього Закону.

В цьому ж випадку, ОСОБА_1 не надав своєї згоди на відчуження своєї нерухомості на користь ТОВ "ФК Вектор Плюс" після 07.06.2014 р.

Щодо постанови Верховного Суду України від 30.09.15 у цивільній справі №6-1309цс15, на яку посилається третя особа, то необхідно мати на увазі, що в ній йде мова про відмову у визнанні грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті, а не про примусове стягнення на житло. Тому, ця правова позиція Верховного Суду України не стосується спору між ОСОБА_1 та приватним нотаріусом Кобелєвою А.М., як державним реєстратором. До того ж, це рішення ухвалено не в порядку ст.237 КАС України.

Мораторій, застосований Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", не скасовує зобов'язання позивача щодо повернення отриманих за кредитним договором від 24.05.2007 року коштів, а лише тимчасово забороняє задовольняти їх за рахунок житла, за винятком добровільної згоди на це з боку боржника.

Відповідно до ст.4, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Крім того, відповідно до п.46 Порядку (якій діяв на час проведення спірної державної реєстрації) для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Враховуючи, що у цьому випадку, договором не була передбачена заставна, державний реєстратор мав би право провести реєстрацію права власності за ТОВ "ФК Вектор Плюс" за наявності наступних документів: 1) іпотечного договору, з згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя; 2) копій письмових вимог про усунення порушень, надісланих банком позивачу; 3) документів, що підтверджують завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог.

Натомість вивченням матеріалів реєстраційної справи щодо житлового будинку за адресою: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що документ, який підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог взагалі відсутній (арк. с. 87-118).

За відсутності документу, що підтверджують завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог, який є обов'язковим відповідно до п. 2 ч.1 п.46 Порядку, державний реєстратор повинен був зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним повідомлення заявника про необхідність надання протягом п'яти робочих днів необхідних документів, а у разі ненадання таких документів - відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до ст.23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем державним реєстратором - приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. протиправно, всупереч вимогам Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", без наявності необхідних документів, відповідно до п.46 Порядку, провела реєстрацію права власності ТОВ "ФК Вектор Плюс" на житловий будинок за адресою: документ, що підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмових вимог, чим порушила права позивача.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

При цьому, використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25613697 від 27.10.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11774345 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ 38004195) на житловий будинок загальною площею 87,7 кв. м., житлова 55,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25613697 від 27.10.2015 р. та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11774345 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ 38004195) на житловий будинок загальною площею 87,7 кв. м., житлова 55,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни сплачений судовий збір згідно квитанції №ПН1621 від 25.04.2016 року в сумі 551,21 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич