Постанова № 59675595, 09.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року Справа № 813/1721/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Кузана Р.І.,

судді Братичак У.В.,

судді Кухар Н.А.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України) в якому просить:

- визнати протиправними дії ДФС України по виключенню із системи електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ФОП ОСОБА_3 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1 851 088 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу вісімдесят вісім) гривень 00 копійок;

- зобов'язати ДФС України відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ФОП ОСОБА_3 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1 851 088 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в липні 2015 року ним було подано в Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ДПІ у Сихівському районі м.Львова) податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, згідно з якою в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) була відображена сума 1 851 088,00 грн. Правомірність формування позивачем такого від'ємного значення по ПДВ підтверджено податковим органом за результатами документальної перевірки. Ця сума, відповідно до положень ст. 2001 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 29.07.15р.) (надалі - Податковий кодекс), була зарахована податковим органом на електронний рахунок платника ПДВ, як сума від'ємного значення на яку платник має право зареєструвати податкові накладні.

Однак, 01.04.16р. ДФС України, без жодних на це підстав, виключено вказану суму з електронного рахунку позивача. Такі дії податкового органу позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість вказану суму від'ємного значення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначив, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють заходи щодо вирішення технічних питань функціонування системи електронного адміністрування ПДВ у частині збільшення реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування податкових накладних, відповідно до поданих платниками декларацій з ПДВ за червень 2015 року.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова визнано недійсною податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року, у зв'язку з чим в системі електронного адміністрування відбулось зменшення реєстраційної суми.

Оскільки звітній податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року присвоєно статус «До відома», то вказана в ній сума 24 рядка не може бути відображена на електронному рахунку позивача, як сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні.

З цих підстав просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Сихівському районі м.Львова. З 30.09.97р. зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що ФОП ОСОБА_3 20.07.15р. подано до податкового органу податкову декларацію за червень 2015 року (реєстраційний номер 9153386503), відповідно до якої сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду склала 1 851 088 грн. (рядок 24 податкової декларації).

Згідно з актом ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 183/17-20/2710300154 від 24.02.16р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.15р. по 31.12.15р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.15р. по 31.12.15р.», податковим органом не встановлено порушень правильності та повноти декларування податкового кредиту по ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість".

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Пунктом 33 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

- до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Судом встановлено, що ДФС України, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, 11.08.15р. відображено показники 24 рядка податкової декларації позивача за червень 2015 року в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 1 851 088 грн., як суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, що підтверджується наявним у справі витягом від 23.05.16р.

Разом з цим, 01.04.16р. відповідачем зменшено на електронному рахунку ФОП ОСОБА_3 суму від'ємного значення, ня яку платник має право зареєструвати податкові накладні на 1 851 088 грн.

Доказів правомірності таких дій відповідачем суду не надано.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що коригування сум на електронному рахунку позивача відбулось у зв'язку з присвоєнням податковій декларації по ПДВ за червень 2015 року статусу «До відома», за самостійним рішенням ФОП ОСОБА_3, оскільки згідно з листом Галицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Сихівське відділення) № 7684/10/13-01-13-50/571 від 03.08.16р. вказана податкова декларація є прийнятою - статус «основна декларація». Крім цього, вказаний податковий орган повідомив, що будь-яке коригування показників податкової звітності, поданої платниками в електронному вигляді неможливе.

Наведене свідчить про те, що у ДФС України відсутні були підстави для зменшення на електронному рахунку позивача показників розміру від'ємного значення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, в розмірі 1 851 088 грн., відтак такі дії слід визнати протиправними.

На думку суду, такі дії Державної фіскальної служби України вказують на порушення податковим органом статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна фізична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Суд констатує, що зменшення показників фінансової звітності у системі електронного адміністрування ПДВ фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, оскільки по першій події унеможливлює реєстрацію позивачем податкових накладних.

Вказане, на думку суду, призвело до порушення суб'єктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач зменшивши позивачу в системі електронного адміністрування показники від'ємного значення ПДВ, вчинив такі дії необґрунтовано та своє рішення не спростував, чим порушив вимоги чинного податкового законодавства та передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

При цьому, суд враховує, що для належного відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ФОП ОСОБА_3 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1 851 088 грн.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України по виключенню із системи електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1 851 088 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу вісімдесят вісім) гривень 00 копійок;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1 851 088 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Кузан Р.І.

Суддя Братичак У.В.

Суддя Кухар Н.А.