Постанова № 59675538, 09.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року справа № 813/154/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кухар Н.А.

секретар судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю представників позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові клопотання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до Командира військової частини польова пошта В 0095 про скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Командира військової частини польова пошта В 0095 (в/ч А 0666) та просить скасувати наказ №53 від 31.12.2014 року «Про результати службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_3.».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вважає такий наказ незаконним та необґрунтованим, так як при його виданні не було взято до уваги вимоги наказу МО України №82 від 15.03.2004 року та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зокрема не було з'ясовано, які конкретні неправомірні дії були вчинені військовослужбовцем ОСОБА_3, що призвели до загибелі, які вимоги чинного законодавства ним порушено, ступінь його вини, умови та причини, що призвели до правопорушення. Вважає, що смерть її сина мала місце внаслідок того, що ОСОБА_3 будучи при виконанні військової служби в зоні АТО був підірваний на міні, а не внаслідок навмисного заподіяння собі шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задоволити.

Відповідач подав заперечення на позов, у якому зазначено, що службове розслідування проведено у відповідності до норм законодавства. Солдат ОСОБА_3 проходив службу у 1 механізованому взводі 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. На момент події, 6 механізована рота була розташована поблизу м.Курахове Мар»їнського району Донецької області ( на другій лінії оборони) та перебувала в резерві командира військової частини. Відстань від лінії зіткнення з незаконними збройними формуваннями, що на той момент пролягала через м. Мар»їнка, до місця дислокації підрозділу складала близько 18 кілометрів. Враховуючи, що підрозділи військової частини тривалий час були розташовані у зазначеному населеному пункті, з метою забезпечення безпеки особового складу та попередження травмування, інженерною службою військової частини проведено роботи з пошуку мінних загороджень. Дослідженням обставин справи встановлено, що травми, які в подальшому призвели до смерті військовослужбовця, отримані ним внаслідок вибуху саме такої гранати, а характер цих травм виключав вірогідність підриву військовослужбовця на міні. Такий висновок службового розслідування ґрунтується на висновку, зробленому завідувачем Великоновосілківського відділення судово-медичних експертиз лікарем ОСОБА_4 за результатами розтину тіла, виходячи з характеру отриманих тілесних ушкоджень. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 19.12.2014 року НОМЕР_1, смерть солдата ОСОБА_3 настала внаслідок навмисного самоушкодження, причина смерті - травматичний шок, сполучна вибухова травма голови, грудної клітини та кінцівок. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач участь представника у судовому засіданні не забезпечив, належно повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

18.12.2014 року командиром військової частини пп В0095 з метою встановлення дійсних причин загибелі кулеметника І механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини пп В0095 солдата ОСОБА_3 видано наказ № 234 «Про призначення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_3.» у якому наказано комісії по даному факту провести службове розслідування.

31.12.2014 року командиром військової частини пп В0095 затверджено акт проведення службового розслідування по факту смерті солдата ОСОБА_3, у якому запропоновано вважати солдата ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що помер під час виконання обов»язків військової служби в зоні антитерористичної операції поблизу населеного пункту Курахово, Маріїнського району, Донецької області внаслідок навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

31.12.2014 року командиром військової частини пп В0095 видано наказ №331 «Про результати службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_3.», у якому зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що загибель солдата ОСОБА_3 пов»язана з навмисним заподіянням собі тілесного ушкодження та наказано вважати солдата ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що помер під час виконання обов»язків військової служби в зоні антитерористичної операції поблизу населеного пункту Курахово, Маріїнського району, Донецької області внаслідок навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міноборони № 82 від 15.03.2004року (далі Інструкція).

Відповідно до п.1.2 Інструкції службове розслідування проводиться у разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;

- невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини;

- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення;

- порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки;

- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб. Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Згідно з п.1.3 та п.1.6 Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції особам, які проводять службове розслідування, надається право:

- отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

- ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

- отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.

Розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі у письмовому вигляді і підписуються опитуваним ( п.2.4 Інструкції).

Згідно п.3 Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено:

- наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

- осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

- наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

- конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

- вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено;

- ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

- форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

- умови та причини, що сприяли правопорушенню;

- чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

За результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити ( п.4.1).

Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку (п.4.2).

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування ( п.4.3).

Відповідно до п. 5.1, 5.5 та 5.6 Інструкції посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено зацікавленими особами в порядку, встановленому розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за всебічне повне, своєчасне й об'єктивне його проведення та додержання законності під час провадження.

Як вбачається із оскаржуваного наказу солдат ОСОБА_3 18.12.2014 року з 06.00 год ніс службу на блок посту, о 7.40 год вчинив самогубство, однак в наказі не зазначено місце скоєння вибуху, чи в цей час солдат ОСОБА_3 мав знаходитись на блок - посту, чи було порушення службової дисципліни. Крім того, під час проведення службового розслідування не було перевірено можливих інших причин смерті ОСОБА_3, умови та причини, що сприяли смерті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем при видачі оскаржуваного наказу не повно з»ясовано обставини смерті солдата ОСОБА_3, а тому такий підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В 0095 від 31.12.2014 року № 331.

Стягнути з військової частини польова пошта В 0095 в користь ОСОБА_2 551,20 ( п»ятсот п»ятдесят одну грн.. 20 коп) грн судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 15.08.2016 року.