Постанова № 59675498, 08.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року № 813/1605/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача - не прибув,

представник відповідача - Мазан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

в с т а н о в и в:

управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - позивач, управління ДСНС України в Івано-Франківській області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" (далі - відповідач, ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ"), у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" за адресою: вул. Писарська, 37 та вул. Б. Хмельницького,68, м. Калуш, Івано-Франківської області шляхом опечатування вхідних дверей до моменту усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Закону України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України Калуським міськрайонним відділом управління ДСНС в Івано-Франківській області в період 11.04.2016-26.04.2016 проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки будівель, споруд та приміщень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" розташованих на території м. Калуш. За результатами перевірки державними інспекторами було складено акт від 26.04.2016 № 105, в якому зафіксовано ряд порушень пожежної та техногенної безпеки. Оскільки, виявлені в ході проведення перевірки порушення пожежної та техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" за адресою: вул. Писарська, 37 та вул. Б. Хмельницького,68, м. Калуш, Івано-Франківської області шляхом опечатування вхідних дверей до моменту усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позивач в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання від 05.08.2016 вх. № 2393ел, в якому просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких зазначає, що звернення до суду з адміністративним позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць можливе у разі, якщо відповідачем не будуть виконані у встановлений органом державного нагляду строк законні вимоги позивача, які відображені у відповідному рішенні суб'єкта владних повноважень (приписі, розпорядженні чи постанові) та є обов'язковим для виконання відповідачем згідно до вимог ст. ст. 68, 69 Кодексу цивільного захисту України та статті 7 Закону України "Про основні засади державного на (контролю) у сфері господарської діяльності". Стверджує, що на виконання припису щодо усунення порушень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" одразу приступило до виконання припису. Звертає увагу, що на час звернення позивача до суду строк виконання виявлених порушень ще не закінчився , а тому відсутні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ".

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних в запереченні на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити. Надав доаткові докази усунення порушень, відображенних у приписі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі наказу т.в.о. Калуського МРВ УДСНС від 29.03.2016 № 8 "Про перевірку з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту суб'єктів господарювання" та посвідчення на проведення перевірки від 04.04.2016 № 48 в період 11.04.2016-26.04.2016 проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки будівель, споруд та приміщень ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" розташованих на території м. Калуш ), про що 26.04.2016 складено акт № 105 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено ряд порушень вимог законодавства, а саме:

- не подано до територіального органу ДСНС декларацію відповідності матеріального-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (постанова КМУ від 05.06.2013 № 440)

- дерев'яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);

- виробничі та складські приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- не виведено на пульт централізованого спостереження автоматичну пожежну сигналізацію (п. 7.2.24, 12.1.1, 12.5.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

- ненанесено маркування щодо ступення захисту, згідно НПАОП 40.1-1.32-01, на все електрообладнання у вибухопожежо та пожежонебезпечних приміщеннях та зонах (п. 1.5 розділу ІV наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- на будівлях і приміщеннях складського призначення ненанесено зовні на дверях написи щодо категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки (п. 2.9 розділу ІІІ наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- складські приміщення не обладнано внутрішнім протипожежним водопроводом (пп. 1 п. 2.2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 № 1417, п. 8.1. ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація");

- біля виробничих цехів вул. Писарська, 37 м. Калуш не влаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання (п. 2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 № 1417, п. 6.2. ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі");

- електрощити, групові електрощити незахищено автономними системами поженжогасіння (п. 1.16 розділу ІV наказу МВС від 30.12.2014 № 1417, ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

- кімната комірника і склад не розділені між собою протипожежними дверима (п. 7.1 розділу VІ та п.2.3 розділу ІІІ наказу МВС від 30.12.2014 № 1417, п. 2.12, 4.13, 4.15 ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", п. 7.9, 7.10 ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення");

- не відділено сертифікованими протипожежними дверима між собою частини складських приміщень виробничого корпусу (п. 7.1 розділу VІ, п. 2.3 розділу III розділу VI наказу МВС від 30.12.2014 № 1417, п. 2.12, 2.15, 4.13, 4.15 ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- у всіх складських приміщеннях не забезпечено ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м (пп. 7, 13 п. 9.1. розділу VI наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- не звільнено проходи між стелажами складування продукції і сировини у всіх торгівельно-складських приміщеннях на відстань не менше 1 метра (пп. 7, 13 п. 9.1. розділу VI наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- пожежний щит не доукомплектовано необхідними протипожежним інвентарем (п. 3.11 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- необхідно звільнити і надалі недопускати зберігання вантажів, тари на рампах (пп. 5 п. 9.1 розділу ІV наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 1.6 розділу IV наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- в складських приміщеннях по вул. Писарська, 37 в м. Калуш не демонтовано тимчасових ліній електромереж (підпункт 1.8 п. 1 розділ IV наказ МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

- не визначено на будівлях і приміщенняхвиробничого і складського призначення категорії вибухопожежної та пожежної безпеки (п. 2.9 розділу ІІІ наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- своєчасно не очищено усі приміщення і споруди від сміття та відходів виробництва (п. 2.1 розділу ІІІ наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- пожежна драбина влаштована біля виробничих приміщень знаходиться в несправному стані (п. 2.20, таб. 5 ДБН В. 1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- на підприємства з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) необхідно встановити відповідний протипожежний режим (п. 3 розділу ІІ наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

- не здійснено ідентифікацію об'єкту щодо потенційної небезпеки (п. 2 методики ідентифікації ПНО);

- отримати інформацію від органів. що відповідають за дії з локалізації та ліквідації аврії, про аварійні ситуації, про відсутність або наявність зовнішньої небезпеки для об'єкту (пп. 4.1.1, пп. 4.10.1 наказу МНС Українивід 15.08.2007 № 557)

- працівники відповідно до номенклатури не забезпечені засобами індивідуального захисту (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 2 ПКМУ від 19.08.2002 № 1200 "Про затвердження порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту");

- не встановлено інформаційно-довідковий куточок щодо дій персоналу об'єкта у разі виникненнянадзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті (п. 6 Порядку здійснення підготовки населення);

- необхідно розробити документацію з організації видачі засобів індивідуального захисту працівникам та особовому складу невоєнізованих формувань цивільної оборони (цивільного захисту) (ст. 25 ЗУ № 1809, п. 2 ст. 22 ЗУ № 1859, ст. 8 ЗУ № 2245, ст. 9 ЗУ № 1281, п. 1 Порядку забезпечення);

- необхідно дотримуватись термінів використання засобів індивідуального захисту ( ст. 15 ЗУ № 1809, п. 4.3 ПТБ, п. 14 Порядку забезпечення).

Калуським міськрайонним відділом управління ДСНС в Івано-Франківській області 26.04.2016 винесений припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким з метою усунення недоліків запропоновано ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" вжити наведені у приписі заходи до 01.06.2016, 26.07.2016, 01.08.2016, 15.09.2016.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки звертається до адміністративного суду з відповідним позовом.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Вказана позиція узгоджується із позицією в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2016 у справі № К/800/50591/15 та в ухвалі від 23.06.2016 у справі № К/800/11072/16.

Судом встановлено, що Калуським міськрайонним відділом управління ДСНС в Івано-Франківській області 26.04.2016 винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідно до якого строком для усунення порушень є до 01.06.2016, 26.07.2016, 01.08.2016, 15.09.2016, однак, не дочекавшись спливу цих строків, позивач звернувся до суду з даним позовом 13.05.2016.

Відповідачем до матеріалів справи долучено документи, які підтверджують усунення встановлених порушень відповідно до строків встановлених приписом, а саме:

- акт від 26.07.2016 № 13 про прийняття виконаних робіт з поверхневого вогнезахисного просочування;

- декларація № 8 відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- договір від 07.06.2016 № 7;

- акт від 04.08.2016 № 000010 щодо перевірки відповідності систем протипожежного захисту на об'єкті;

- договір від 05.08.2016 № 343 централізованого пожежного спостереження;

- фотографії приміщень та території відповідача;

- наказ від 30.03.2016 № 68 стосовно визначення місць для куріння в цехах підприємства;

- наказ від 29.12.2015 № 52 про порядок проїзду та стоянки автотранспортних засобів;

- наказ від 25.12.2015 № 49 стосовно призначення відповідального за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту;

- наказ від 25.12.2015 № 50 про порядок організації та проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

- наказ від 25.12.2015 № 47 стосовно призначення відповідальних за протипожежний стан приміщень та будівель ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ";

- наказ від 17.03.2016 № 63 про застосування відкритого вогню та побутових електронагрівних приладів;

- наказ від 17.03.2016 № 62 про перелік і порядок огляду приміщень після закінчення робочого дня;

- лист управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради від 21.06.2016 № 01-09/283;

- видаткова накладна від 27.07.2016 № 33;

- робоча папка керівника пункту видачі засобів радіаційного та хімічного захисту ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ";

- договори оренди;

- договір підряду від 01.08.2016 № 04/08-2016 на виконання робіт.

- експертний висновок з питань оцінки протипожежного стану приміщень цеху № 3, 4, 5 ТОВ "ЛЕОСІТІ ІНВЕСТ" вул. Б.Хмельницького,68, м. Калуш.

Суд звертає увагу, що долученими доказами підтверджується, що виявлені недоліки зазначені в приписі усуненні раніше терміну передбаченого приписом.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного припинення експлуатації адміністративної будівлі.

Разом з тим, управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області не спростовано виконання відповідачем виявлених порушень в повному обсязі, через неможливість встановлення такого без виходу на місце, при цьому, позивачем не наведено обставин, які перешкоджали контролюючому органу з'явитися на об'єкт для перевірки факту виконання відповідачем виявлених під час перевірки порушень в повному обсязі.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації підприємства є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та враховуючи те, що позивачем не доведено того, що встановлені перевіркою порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, суд приходить до висновку відсутності підстав для вжиття заходів захисту інтересів держави у спосіб, заявлений позивачем, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.