Постанова № 59675164, 14.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 р. Справа № 804/2580/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Ніко Тьюб» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Ніко Тьюб» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення №0001014600 від 18.12.2015р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 183595,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 91797,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків в акті камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності з ПДВ за жовтень 2015 року, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо вчиненого позивачем порушення в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над їх фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на нормах податкового законодавства.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказав, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому за таким обсягом операції податковим органом правомірно було нараховано суму ПДВ за основною ставкою. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Ніко Тьюб» зареєстроване 25.12.2007р. у встановленому законом порядку; перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

В період з 19.11.2015р. по 10.12.2015р. на підставі ст..76, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України посадовою особою СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2015 року ПАТ «Інтерпайп Ніко Тьюб» щодо сум бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки 10.12.2015 року складено акт №140/28-01-46/35537363 у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

п.185.1 ст..185, п.188.1 ст..188, п.193.1 ст.193, ст.194, п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (917975 грн.), що призвело до порушення п.200.1, абз. "б" 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2015 року на 183595 грн. Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ заявленого у жовтні 2015 року у розмірі 28870635 грн.

18.12.2015р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001014600, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 183595,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 91797,50 грн.

Рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про результати розгляду скарги від 09.02.2016р. за №2823/10/28-10-10-4-33 залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську №0001014600 від 18.12.2015р.

Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 20.04.2016р. за №8885/6/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську №0001014600 від 18.12.2015р.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму розраховану виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над їх фактичної ціною реалізації при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України.

Судом встановлено, що позивачем здійснено експорт товару (труби сталеві безшовні гарачедеформовані, гарячекатані та ін..) власного виробництва. Митне оформлення товару здійснено згідно експортних декларацій, що відповідачем не заперчується.

19.11.2015р. ПАТ «Інтерпайп Ніко Тьюб» до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, якою серед іншого визначено операції з вивезення товарів за межі митної території України у розмірі 199597058 грн.

У періоді, що перевірявся, позивачем при здійсненні операції з вивезення товарів за межі митної території України складено та зареєстровано податкові накладні на загальну суму постачання 917975 грн., що відображені у рядку 1 декларації з ПДВ за жовтень 2015 року "операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України".

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з частинами першою, другою пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Зазначена норма права не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як "перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару". Ставка податку залежить від характеру (виду) операції: як-то постачання товарів/послуг на митній території України, експорт чи імпорт товару. Тобто, розмір ставки та пільги з податку на додану вартість залежить від об'єкта оподаткування, а не від бази оподаткування.

За своїм економіко-юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. У даному разі база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка статтею 185 Податкового кодексу України визнана об'єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (підпункт "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України) незалежно від співвідношення ціни придбання товару та фактичної ціни його реалізації на експорт.

В той же час, правила складення податкової звітності з ПДВ, наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.

Передбачена пунктом 20 цього Порядку вимога щодо складення двох податкових накладних: однієї - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншої - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною - у випадку здійснення контрольованих операцій, в яких ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання - не впливає на обсяг податкового обов'язку платника за експортною операцією та не може змінювати визначені Законом елементи цього податку (зокрема, об'єкт, базу оподаткування, ставку оподаткування).

Крім того, суд зазначає, що правові наслідки реалізації товару на експорт за ціною нижче ціни придбання, мають визначатися з урахуванням доктрини ділової мети, що реалізується у податкових правовідносинах на підставі положень підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та передбачає обов'язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів при вступі у господарські правовідносини.

У разі встановлення, що ділова мета господарської операції є недобросовісною (зокрема, у випадку збитковості експортної операції з причин реалізації товару нижче ціни придбання без наявності об'єктивних економічних причин для цього) відповідна операція може бути кваліфікована як така, що вчинена поза межами господарської діяльності. У такому випадку платник втрачає право на включення до податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості тих товарів/послуг, які не використані у господарській діяльності, що, однак, не збільшує базу оподаткування ПДВ за операцією з експорту цих товарів/послуг.

Таким чином, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму розраховану виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над їх фактичної ціною реалізації при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (загальний обсяг постачання у розмірі 917975 грн., сума ПДВ - 183595 грн.), що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2015 року на 183595 грн.

За таких умов, податкове повідомлення - рішення №0001014600 від 18.12.2015р. є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Ніко Тьюб» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001014600 від 18.12.2015р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 183595,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 91797,50 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Ніко Тьюб» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4130,90 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Гончарова