Рішення № 59674525, 10.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9575/16 10.08.16 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 1 014 197,11 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пістряк М.С. за довіреністю № б/н від 05.04.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 1 014 197,11 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.06.2016 р.

30.06.2016 р. від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі, у якій останній повідомляє суд про сплату відповідачем основного боргу у повному обсязі (на суму 998 952,59 грн.) та просить стягнути з відповідача 9 989,52 грн. втрат від інфляції та 5 255,00 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні 30.06.2016 р. оголошувалась перерва до 20.07.2016 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.07.2016 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 20.07.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.08.2016 р.

У судове засідання 10.08.2016 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині вимог про стягнення з відповідача 9 989,52 грн. інфляційних втрат та 5 255,00 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні 10.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компресор" (надалі - позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі - відповідач, Покупець) укладено договір № 07.1/1718-МТР купівлі - продажу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі «Товар», відповідно до додатку, що є невід'ємною частиною.

Пунктами 2.1., 3.1. Договору передбачено, що номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку. Умови постачання Товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються у додатку, що є невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.2 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання Акту приймання - передачі. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання Сторонами Акту приймання - передачі.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору передбачено, що ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується в додатку, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю Товару відповідно до додатку, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору, Покупець проводить оплату Товару на умовах, зазначених у додатку, що є невід'ємною частиною.

Додатком до договору № 07.1/1718-МТР від 04.12.2014 р. передбачено, що Продавець поставляє Покупцю запасні частини для компресорів HAFI (визначені найменування, одиниці виміру, кількість, ціна, одиниці без ПДВ, крім того ПДВ, загальна вартість, виробник та вантажоотримувач), запчастини до компресорів HAFI 246, ACU55L10 (визначені найменування, одиниці виміру, кількість, ціна одиниці без ПДВ, крім того ПДВ, загальна вартість, виробник та вантажоотримувач) та запчастини до повітряних компресорів ACU-9L13 (визначені найменування, одиниці виміру, кількість, ціна одиниці без ПДВ, крім того ПДВ, загальна вартість, виробник та вантажоотримувач).

Пунктами 1, 6, 7 Додатку до договору № 07.1/1718-МТР від 04.12.2014 р. встановлено, загальна вартість, що поставляється по додатку складає 1 399 360,00 грн., в т.ч. ПДВ 233 226,67 грн. Термін поставки - 70 днів з моменту 50% передоплати. Умови оплати - 50% передоплата по факту поставки.

25.03.2015 р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, якою погодили наступне: «термін поставки: 70 днів з моменту попередньої оплати в сумі 699 680,00 грн.; ціна товару в даній додатковій угоді сформована виходячи з середнього курсу продажу євро відносно гривні станом на 24.03.2015 р . -25,8521 грн/євро. Попередня оплата позицій № 5,13,19,20,34,35 таблиці Додатку до вищевказаного Договору в сумі 699 680,00 грн. оплачується до 25.03.2015 р. , решта вартості товару в сумі 1 235 596,36 грн. оплачується по факту поставки.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 1 042 920,68 грн., проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару у строк, визначений у Договорі, здійснена не була.

18.03.2016 р. відповідач звернувся до позивача із заявою № 07.1.2-11/312 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором № 07.1./1718- МТР від 04.12.2014 р. на суму 43 968,09 грн., яка прийнята позивачем, відтак, заборгованість відповідача станом на час звернення позивача до суду становила 998 952,59 грн.

При цьому, з поданої позивачем 30.06.2016 р. заява про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 998 952,59 грн. вбачається, що відповідачем заборгованість за Договором № 07.1./1718- МТР від 04.12.2014 р. сплачена у повному обсязі, на підтвердження чого суду надано копії платіжних доручень №8802-ПБ16 та №8793-ПБ16 від 03.06.2016 р.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 998 952,59 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 989,52 грн. інфляційних втрат та 5 255,00 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив його правильність та арифметичну вірність.

При цьому, судом встановлено, що у період, протягом якого нараховано інфляційні втрати та 3 % річних, заборгованість відповідача за Договором у розмірі 998 952,59 грн. було несплаченою, у зв'язку з чим вимоги про стягнення вказаних сум підлягають задоволенню.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 989,52 грн. інфляційних втрат та 5 255,00 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 998 952,59 грн. належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 998 952,59 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" (36000, м. Полтава, вул. Луценка, 19-А; код ЄДРПОУ 31966948) 9 989 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 5 255 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. 3 % річних та 15 212 (п'ятнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 96 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 12.08.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна