Рішення № 59674436, 08.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016Справа № 910/4338/16

Господарський суд міста Києва колегією суддів у складі головуючого судді Головіної К.І., суддів Ярмак О.М., Балац С.В., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою A.V.K. Confectionery Holdings Limited

до 1) Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк",

2) Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево",

3) Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "АВК"

про визнання іпотечного договору недійсним

за участю представників:

від позивача:не з'явився від відповідача -1:не з'явився від відповідача -2:не з'явився від відповідача -3:Чуйко Я.В.- представник за довіреністю б/н від 27.11.2015 р. від третьої особи:Глухенька Я.В.- представник за довіреністю № 0120 від 11.01.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось A.V.K. Confectionery Holdings Limited з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" (далі - ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк"), Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево" (далі - ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево"), Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") про визнання недійсними іпотечних договорів від 15.10.2009 р. (зареєстрований за № 4815) та від 14.09.2012 р. (зареєстрований за № 2782).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірними договорами забезпечувалось виконання кредитних зобов'язань ПрАТ "АВК" за договором про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р. шляхом передачі в іпотеку ПАТ "Сбербанк" належного ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево" та ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" нерухомого майна. Оскільки вказані угоди не містять всіх істотних умов, необхідних для договорів іпотеки, вони мають бути визнані недійсними.

У позові, посилаючись на ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про іпотеку", позивач просив визнати недійсними іпотечний договір від 15.10.2009 р., посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстровим № 4815 та іпотечний договір від 14.09.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. за реєстровим № 2782.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2016 р. до участі у справі залучено Приватне акціонерне товариство "АВК" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2016 р. призначено колегіальний розгляд справи та за результатами автоматичного розподілу справи № 910/4338/16 визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя Головіна К.І., судді Ярмак О.М. та Балац С.В.

08.08.2016 р. ухвалою господарського суду міста Києва провадження у даній справі в частині визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. за реєстровим № 2782, припинено у зв'язку з частковою відмовою позивача від позову.

Отже, суд розглядає остаточні позовні вимоги A.V.K. Confectionery Holdings Limited про визнання іпотечного договору від 15.10.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстровим № 4815, недійсним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у одному з минулих судових засідань позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 - ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" та відповідача-2 - ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево" в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача-2 у минулих судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у позовних вимогах. Позиція відповідача-1 щодо позову суду невідома.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача-3 - ПАТ "Сбербанк" позов не визнав, зазначив, що іпотечним договором від 15.10.2009 р. (реєстровий № 4815), забезпечено не тільки зобов'язання за основним кредитним договором № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., а й зобов'язання, обумовлені додатковими угодами, які становлять з основним договором єдину угоду. Крім того, вважав, що позивач, як учасник акціонерного товариства, не має права звертатись до суду за захистом прав юридичної особи поза відносинами представництва. Також заявив клопотання про застосування строків позовної давності та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "АВК" вважав, що позов підлягає задоволенню з підстав, вказаних позивачем.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2009 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (банк) та Закритим акціонерним товариством "АВК", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "АВК" (позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО (далі - кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та надає кредитні кошти за рахунок цієї кредитної лінії, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені у ст. 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Ліміт кредитної лінії складає 13 000 000,00 доларів США. З 15.07.2010 р. ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 12 числа календарного місяця на 1 444 444,44 дол. США, остання сума погашення становить 1 444 444,48 дол. США та сплачується не пізніше 14.04.2011 р. (п. 1.2 кредитного договору).

У подальшому до кредитного договору сторонами вносились зміни шляхом укладення додаткових договорів до нього, якими змінився ліміт кредитної лінії, графік зменшення ліміту, а також умови забезпечення зобов'язань за кредитним договором та розмір комісії за внесені до кредитного договору зміни.

Також з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, 15.10.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстровим № 4815 (далі - іпотечний договір), відповідно якого в забезпечення виконання зобов'язань боржника, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом його дії (основний договір), які (зобов'язання) перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1 цього договору.

Згідно з п. 3.1 іпотечного договору (в редакції внесених змін від 14.09.2012 р.) предметом іпотеки за цим договором є комплекс (в складі: адмінбудівля літ. А. площею 396,90 кв.м., конфетний цех № 1 літ. Б, площею 1936,40 кв.м., сушка літ. В, вдощею 51,10 кв.м., дільниця «Золота нива» літ. Г, площею 573,60 кв.м., обжарка літ. Д, площею 57.10 кв.м., склад літ. Е, площею 765,00 кв.м., майстерня літ. Ж, площею 265,3 кв.м., їдальня літ. З, площею 1 18,80 кв.м., дражейний цех літ. И, площею 659,80 кв. м., паточна виставка конфетного цеху № 2 літ. К, площею 186,70 кв.м., холодильна камера літ. Л. площею 139,30 кв.м., аміачна компресорна літ. М, площею 511,40 кв.м., тарний цех 7. Н. площею 355,50 кв.м., сауна літ. О, площею 50.90 кв.м., котельня літ. П, площею 423,40 кв.м., гараж, склад матеріалів літ. Р. площею 264,80 кв.м., склад готової продукції літ. С, площею 876,10 кв.м., вагова літ. Т, площею 86,00 кв.м., прохідна літ. У, площею 12,10 кв.м., конфетний цех № 2 літ. Ш, площею 863,20 кв.м., повітряна компресорна літ. Ч, площею 57,10 кв.м., трансформаторна літ. Ф, склад цемента літ. Ф*, навіс літ. Щ, градірня літ. Ц*, насосна літ. ц* , навіс літ. н*, навіс літ. н**, навіс літ. м*, сарай літ. Ю, адмінбудівля літ. Є, площею 320,00 кв.м., навіс літ. ю*, споруди 1-3, замощення І), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Духновича, буд. 14, а також земельна ділянка (кадастровий номер 2110400000:01:001:0796), площею 1, 2809 га, розташована у м. Мукачево, вул. Духновича. буд. 14.

За взаємною згодою сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки становить 12 098 686,00 грн. (п. 3.2 в редакції внесених змін від 14.09.2012 р.).

Указаний договір позивач вважає таким, що не містить усіх істотних умов, необхідних для такого виду договорів, а тому просить визнати його недійсним.

У той же час, представник відповідача-3 - ПАТ "Сбербанк" зазначав, що A.V.K. Confectionery Holdings Limited не має права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 15.10.2009 р., мотивуючи це тим, що законом не передбачено право учасника (акціонера) юридичних осіб (ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» та ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Мукачево») звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, а тому укладення спірного правочину не порушує права позивача як акціонера.

З приводу таких тверджень відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Разом з тим, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК.

Як встановлено судом, А.V.K. Confectionery Holdings Limited є акціонером ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» з часткою в статутному фонді в розмірі 80,829 % та акціонером ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Мукачево» з часткою в статутному фонді - 75,1002 %.

Згідно зі статтею 89 Закону України «Про акціонерні товариства» у випадку ліквідації та розподілу майна акціонерного товариства, що ліквідується, А.V.K. Confectionery Holdings Limited має право отримати у власність майно акціонерного товариства пропорційно до кількості належних йому акцій, а саме - 80,829 % та 75,8794 % відповідних товариств (ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Донецьк» та ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Мукачево»).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено права акціонера, у окремих випадках, вимагати передачі йому майна належного на праві власності товариству.

При цьому, у випадку звернення стягнення на майно за спірним договором іпотеки, який позивач вважає недійсним, будуть порушені права А.V.K. Confectionery Holdings Limited на отримання майна, зокрема у випадку ліквідації ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Мукачево».

З урахуванням наведених вище норм матеріального права та зважаючи на частку позивача у статутному фонді товариств, суд приходить до висновку, що акціонер (учасник) товариства - А.V.K. Confectionery Holdings Limited вправі оспорити іпотечний договір від 15.10.2009 р., вчинений господарським товариством, оскільки відповідне обгрунтування міститься у позовній заяві.

Таким чином, незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам. Про таку правову позицію вказав Верховний Суд України у постанові по справі № 911/2435 від 01.07.2015 р.

Звертаючись до суду з вимогами про визнання іпотечного договору, позивач посилається на те, що зміст основного зобов'язання, який є істотною умовою іпотечного договору, неодноразово змінювався сторонами шляхом внесення змін та доповнень до договору іпотеки, а тому зміст цього договору не відповідає п. 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку основним зобов'язанням (договором) є зобов'язання за кредитним договором № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., який діяв на момент укладання договору іпотеки від 15.09.2009 р. та містив всі істотні умови - ліміт кредиту, відсотки за його користування, валюту, строк виконання зобов'язань та інші умови передбачені ст. 1054 ЦК України.

Як встановлено судом, до вказаного кредитного договору сторони уклали додаткові договори: № 8 від 27.09.2011 року, № 10 від 14.09.2012 року, № 11 від 26.12.2012 року, № 46 від 31.03.2013 року, № 74 від 15.04.2013 року, № 143 від 24.10.2013 року, № 196 від 28.05.2014 року, № 197 від 27.06.2014 року, № 204 від 27.11.2014 р., № 206 від 30.12.2014 року, № 207 від 27.02.2015 року, № 208 від 30.04.2015 р.

Вказаними додатковими договорами сторони встановили обов'язок позичальника сплатити нові ставки комісії за перегляд умов кредитування, а також зазначили, що ці додаткові договори містять конкретні умови встановлення лімітів кредитної лінії, строк та порядок зменшення (погашення) таких лімітів, що є невід'ємними частинами кредитного договору.

Згідно з п. 1.1 договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань боржника, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом його дії (основний договір), які (зобов'язання) перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1 цього договору.

Також умовами іпотечного договору сторони погодили можливість забезпечення іпотекою зобов'язань за додатковими угодами до кредитного договору, які будуть укладені в майбутньому. Тобто спірним іпотечним договором забезпечувалось виконання зобов'язань, які виникли у боржника - ПрАТ "АВК" на підставі кредитного договору № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009 р. зі всіма змінами та доповненнями до нього, у тому числі, укладеними у майбутньому.

При цьому у пункті 9.8 договору іпотеки (в редакції внесених змін від 24.10.2013 р.) сторони домовились, що посилання в цьому договорі на основний договір включає також посилання на всі чинні зміни і доповнення до нього. Сторони погоджуються, що будь-яке посилання в тексті цього договору на основний договір чи окремі його положення (пункти, частини) є достатнім для включення відповідних положень в текст цього договору шляхом посилання.

Посилання в цьому договорі на предмет іпотеки включає посилання як на весь предмет іпотеки, так і на будь-яку його частину. Підписанням цього договору іпотекодавець надає свою згоду на зміну протягом дії цього договору розміру зобов'язань за основним договором, зокрема, але не виключно: збільшення строку дії основного договору, збільшення суми кредиту/ліміту кредитної лінії за основним договором, тощо, внаслідок чого зміниться, зокрема, збільшиться обсяг його (іпотекодавця) відповідальності, без додаткового повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір має містити обов'язкові умови, відсутність яких може бути наслідком визнання його недійсним у судовому порядку. Так, ч. 2 ст. 18 Закону передбачено, що іпотечний договір має містити зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Отже, істотною умовою договору іпотеки, що укладається в забезпечення виконання грошових зобов'язань є зміст грошового зобов'язання і його сума або посилання на договір, що має визначити зміст і розмір такого грошового зобов'язання чи надати критерії, які дозволяють їх встановити на конкретний час протягом строку дії такого зобов'язання.

Судом встановлено, що іпотечний договір від 15.10.2009 р. містить всі істотні умови, які є необхідними для такого виду правочинів, зокрема, зміст та обсяг основного зобов'язання, що визначаються як кредитним договором, так і договором іпотеки з урахуванням додаткових угод до них, які є невід'ємними частинами.

При цьому, як вбачається з додаткових угод до кредитного договору, сторонами було погоджено строк та порядок нарахування комісії за основним зобов'язанням, що свідчить про наявність механізму її обрахунку та спростовує доводи позивача у цій частині.

Враховуючи викладене, суд вважає, що договір іпотеки містить всі істотні умови, необхідні для його чинності, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що оскаржуваним договором забезпечуються ймовірні зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що наслідком не досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах договору є його неукладеність, а тому до нього не можуть бути застосовані положення про недійсність правочинів, оскільки неукладений договір не може бути визнано недійсним.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання іпотечного договору від 15.10.2009 р. недійсним, у зв'язку з чим у позові A.V.K. Confectionery Holdings Limited необхідно відмовити.

Щодо доводів представника відповідача-3 про застосування строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного та зважаючи на той факт, що судом не встановлено порушень прав та інтересів позивача, то й строк позовної давності в даному випадку не застосовуються.

З приводу заяви відповідача-3 про залишення позову без розгляду, заявлену позивачем до початку розгляду справи по суті, колегія суддів зазначає, що ця заява є необгрунтованою, оскільки у судовому засіданні позивачем були надані належні докази повноважень особи, що підписала позов - довіреність представника A.V.K. Confectionery Holdings Limited, її нотаріально засвідчений переклад, нотаріально засвідчені переклади свідоцтв щодо реєстрації та місцезнаходження A.V.K. Confectionery Holdings Limited, рішення одноосібного директора компанії про представництво його інтересів.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 32 - 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову A.V.K. Confectionery Holdings Limited до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Мукачево", Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "АВК" про визнання іпотечного договору від 15.10.2009 р. недійсним.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 серпня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 9 серпня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Головуючий суддя Головіна К.І.

Судді Ярмак О.М.

Балац С.В.