Рішення № 596733, 10.04.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 37/118

10.04.07

За позовом

До

Про

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп Україна"

Приватного підприємства “Універсальна транспортно-експедиційна компанія”

стягнення 44 466,32 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача Агафонова М.Є.- представник за довіреністю № 11/01 від 15.01.2007 року;

Волошин О.І.- представник за довіреністю № 12/-1 від 15.01.2007 року;

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп - Україна" до Приватного підприємства "Універсальна транспортно - експедиційна компанія" про стягнення 44 466,32 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2007 року порушено провадження у справі № 37/118, розгляд справи було призначено на 27.03.2007 року о 10-15.

Представник відповідача 27.03.2007 року в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/118 від 12.03.2007 р. не виконав, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про відшкодування витрат за рахунок відповідача в розмірі 31,13 грн. (витрати по отриманню довідки з Головного управління статистики у місті Києві про включення відповідача до ЄДРПОУ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2007 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 35444,11 грн., 6096,38 грн. –інфляційні витрати, 1951,85 грн. –3 % річних від простроченої суми,973,98 грн. - пені, 31,13 грн. –витрати по отриманню довідки.

Представник відповідача 10.04.2007 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/118 від 27.03.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства “Універсальна транспортно - експедиційна компанія” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

11 серпня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аскоп - Україна” (Замовник) та Приватним підприємством “Універсальна транспортно-експедиційна компанія” (Виконавець) було укладено Договір №1-11/084, відповідно до умов якого позивач оплачує та доручає, а відповідач зобов’язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів Замовника відповідно до Додаткових угод, які є невід’ємною частиною договору (розділ 1 Договору).

Відповідно до розділу 3 Договору, сторони погодили наступний порядок оплати: Замовник здійснює попередню оплату розрахункової вартості перевезення партії вантажу у відповідності з додатковою угодою та виставленим рахунком, кінцеві взаєморозрахунки сторін проводяться після виставлення залізничною дорогою переліку ТехПД, накопичувальних карток за додаткові збори, відомостей плати за користування вагонами та проведення кінцевої звірки виконаних сторонами зобов’язань.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату розрахункової вартості перевезень вантажів на загальну суму 391033,04 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями : № 1548 від 18.08.2004р. на суму 21776,70 грн.; платіжним дорученням № 1579 від 25.08.2004р. на суму 2409,00 грн.; платіжним дорученням № 1617 від 01.09.2004р. на суму 5322,64 грн.; платіжним дорученням № 24 від 17.01.2005р. на суму 82841,40 грн.; платіжним дорученням № 40 від 20.01.2005р. на суму 53665,20 грн.; платіжним дорученням № 53 від 26.01.2005р. на суму 33585,40 грн.; платіжним дорученням № 136 від 18.02.2005р. на суму 83511,20 грн.; платіжним дорученням № 159 від 24.02.2005р. на суму 19712,50 грн.; платіжним дорученням № 235 від 15.04.2005р. на суму 38339,00 грн.; платіжним дорученням № 277 від 21.04.2005р. на суму 49870,00 грн.; проте відповідач надав послуг лише на суму 355588,93 грн., що підтверджується наступними актами виконаних робіт до договору № 1-11/086 від 11.09.2004р.; акт виконаних робіт від 15.09.2004 р. на суму 29508,34 грн., акт виконаних робіт від 31.01.2005 р. на суму 139156,31 грн., акт виконаних робіт від 28.02.2005 р. на суму 98671,30 грн., акт виконаних робіт від 28.04.2005р. на суму 39931,28 грн., акт виконаних робіт від 30.04.2005р. на суму 48321,70грн.

Таким чином, кредиторська заборгованість відповідача становить 35444,11 грн., що також підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 15.03.2007 року, який підписний представниками сторін

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскоп -Україна" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 928 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Норми Цивільного кодексу України або іншого нормативного акту не встановлють правові наслідки для експедитора, який одержав суму попередньої оплати за надані послуги, проте ці послуги не надав клієнту у встановлений строк.

Згідно пункту 1 статі 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Подібні за змістом правовідносини врегульовані частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, де встановлено, що продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене та керуючись статтею 8 Цивільного кодексу України, Замовник має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов’язання.

Оскільки, відповідач отримав суму попередньої оплати розрахункової вартості перевезень вантажів в розмірі 391033,04 грн., а надав позивачу транспортно –експедиційні послуги на загальну суму 355588,93 грн., Замовник звернувся до Виконавця з вимогою № від 22.12.2006 року щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 35441,11 грн., яку відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача у розмірі 35441,11 грн. документально підтверджена та відповідає обліковим даним позивача, а тому визнана судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, п. 5.2. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання своїх зобов’язань по Договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем зроблений розрахунок, згідно з яким останній просить стягнути з відповідача пеню за період з 02.01.2007р по 01.03.2007р у розмірі –973,98 грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 973,98 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивач посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України просить, суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі –1951,85 грн. та збитки від інфляції в сумі 6096,38грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі –1951,85 грн. та інфляційних витрат - 6096,38 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Крім того, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, а саме квитанції від 23.03.2007 року. вбачається, що крім витрат по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивач поніс витрати на отримання відповіді на запит до Головного управління статистики м. Києва про підтвердження коду ЄДРПОУ відповідача в сумі 31 грн. 13 коп., які відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України входять до складу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8, 525, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 693, 928 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,—

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп - Україна ” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Універсальна транспортно-експедиційна компанія” (02081, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Здолбунівська, 3А, код ЄДРПОУ 32913090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп - Україна” (02660 м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Марини Раскової, 11 оф. 600 код ЄДРПОУ 30579869) основний борг в розмірі 35444 (тридцять п’ять тисяч чотириста сорок чотири ) грн. 11 коп., пені –973 (дев’ятсот сімдесят три) грн. 98 коп., інфляційних витрат - 6096 (шість тисяч дев’яносто шість) 38 коп., 3% - річних від простроченої суми – 1951 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 85 коп., 31 (тридцять одна) грн. 13 коп. –витрат по отриманню довідки з Головного управління статистики у м. Києві про включення відповідача до ЄДРПОУ, 444 (чотириста сорок чотири) грн. 66 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 20.04.2007 року