Постанова № 59673184, 21.06.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/3961/16-а

Провадження № 2-а/359/139/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільський міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, з проханням : визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо виплати у 2016 році разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на його користь недоплачену суму грошової допомоги у розмірі 4730 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій та згідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня йому повинна надаватись разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо викладення в іншій редакції ст. ст. 12,13, 14 та 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В супереч зазначеним вимогам йому була виплачена грошова допомога у 2016 році в розмірі 920 гривень на підставі Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 141.

Позивач також зазначає, що його права було обмежено завдяки порушенню відповідачем принципу пріоритетності закону над підзаконними актами встановленому ч. 4 ст. 9 КАС України шляхом застосуванню положень нормативно-правових актів що суперечать Закону. Крім того позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому не доплачено грошову допомогу в розмірі 4730 з розрахунку 1130 (прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність з 01 травня 2016 року) х 5-920.

Відповідно до письмових заперечень, які надійшли на адресу суду 07.06.2016, відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 22 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно ст. 17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Крім того відповідачем зазначено, що відповідно до п. 5 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство складається з нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України. Кабінет Міністрів України щорічно у проекті Державного бюджету передбачає цільові кошти, необхідні для разової грошової допомоги ветеранам війни. В державному бюджеті України на період з 2016 рік були передбачені щорічні одноразові грошові допомоги до 05 травня відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів від 2 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам у таких розмірах : 1) інвалідам війни та колишнім малолітнім ( яким на момент ув'язнення не виповнилось 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання. Визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин : І групи - 2975 гривень, ІІ групи - 2600 гривень, ІІІ групи - 2310 гривень; 2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім, в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народились у зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 920 гривень.

Департамент, як розпорядник коштів нижчого рівня, керуючись вимогами чинного законодавства забезпечив через органи соціального захисту населення виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141.

Крім того відповідач зазначає, що позивачу ОСОБА_1 було виплачено 920 гривень згідно ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 та не порушено його права на отримання допомоги як учасника бойових дій.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України розгляд даної адміністративної справи відбувався у скороченому провадженні в порядку, визначеному ч. 4 даної статті.

Так, за результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Перевіривши доводи позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА № 525162 виданим 12 червня 1996 року командиром військової частини А -0205 (а. с. 5).

Згідно ст. 12 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Зазначені зміни були внесені підпунктом 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо викладення в іншій редакції на цей рік статтей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так, Законом України № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності з 01 січня 1999 року, статтю 12 було доповнено частиною четвертою такого змісту : щ орічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".

Згідно ст. 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Враховуючи зазначене позивачу повинно було нараховано та виплачено до 5 травня 2016 року разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141, якою визначений розмір грошової допомоги до 05 травня, та на підставі якої позивачу було нараховано та виплачено належну йому грошову допомогу у меншому розмірі, не підлягає застосуванню, виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, в зв'язку з чим при розрахунку разової грошової допомоги слід керуватися Законом - Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не підзаконним нормативно-правовим актом Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141.

Що стосується позовних вимог про стягнення грошової допомоги в розмірі 4730 гривень, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки така сума не була нарахована, а суд не може брати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З цих підстав суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити у 2016 році разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням проведеної виплати в розмірі 920 гривень.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати по оплаті судового збору відшкодуванню не підлягають та приймаються на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 94, 157, 158-163, 167 183-2, 186, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 у 2016 році разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогуяк учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 ріку розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведеної виплати в розмірі 920 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя І. В. Муранова-Лесів