Ухвала суду № 59672836, 02.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4514/16 Справа № 180/1866/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Хомченко С. І. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. Свої позовні вимоги вона обґрунтувала тим, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1. В квартирі № 45, що знаходиться над її квартирою, мешкає відповідач ОСОБА_3 В період часу з 01 червня 2015 року по 18 червня 2015 року відбулось залиття її квартири відповідачем і вона звернулась з даного приводу до МКП «Житлове господарство», які 18.06.2015 року склали відповідний акт, в якому зазначено, що причиною залиття стала несправність сантехнічного обладнання в квартирі № 45. Внаслідок залиття квартири їй була завдана матеріальна шкода, яка визначена оцінювачем відповідно до висновку про вартість збитків в розмірі 28175 грн. Тому вона просить суд стягнути з відповідача завдану шкоду в сумі 28175 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 1500 грн. та витрати на складання позовної заяви в розмірі 300 грн. а всього 29975 грн.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Переглядаючи справу в апеляційній інстанції колегія суддів вважає, що таким висновок суду є правильним та обґрунтованим.

Так, з матеріали справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 мешкає в квартирі АДРЕСА_1, та є її власником на підставі договору дарування від 23.10.2001 року.

Відповідач ОСОБА_3, мешкає в квартирі АДРЕСА_2 та є її власником на підставі Свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з акту про залиття квартири, складеного комісією МКП «Житлове господарство» 18.06.2015 року, в квартирі № 42 відбулось залиття кухні, з вини мешканців кв. № 45 - несправний унітаз, а саме потьоки коричневого кольору на плиті та робочій стені, розбухли навесні шухляди з МДФ, відійшли шпалери від стіни, зі стелі капає вода, відкоси вікна мокрі, палас на долі мокрий. (а.с.

Обставини викладені в акті підтвердили в суді свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Відмовляючи у задоволені позову районний суд зробив висновок про те, що суду не доведено належними доказами причини з яких сталося залиття, а також розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, вважає його таким, що відповідає положенням ст.1166 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначеної норми закону обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається саме на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Надані позивачем докази, не містять відповідної інформації щодо предмета доказування, а саме щодо наявності та фактичного розміру завданої шкоди, а відтак є неналежними доказами в розумінні положень ст.ст.57,58 ЦПК України.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що наданий позивачем звіт про вартість збитку, завданого в наслідок залиття квартири, який був складений ФОП суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8, не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.57-60 ЦПК України доказом щодо визначення дійсного розміру завданої залиттям шкоди, оскільки не містить жодних характеристик пошкодженого майна, опису та кількості пошкоджень, тобто обсяг шкоди визначений оцінкою невстановлених пошкоджень.

При цьому судом першої інстанції було виконано вимоги ст.10 ЦПК України та роз'яснено право позивача заявляти клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи для визначення причин залиття квартири та розміру матеріальної шкоди, однак позивач відмовилася від проведення такої експертизи.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до тлумачення норм матеріального та процесуального права, які на думку апелянта повинні бути підставою для задоволення його позову та переоцінки доказів по справі, хоча відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду 1 інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду про відмову у задоволенні позову правильним, а позовні вимоги та доводи апеляційної скарги безпідставними.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: