Рішення № 59672571, 23.05.2013, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/237/13-ц

2/729/144/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2013 р.

Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді Бойко В.І.,

при секретарі Чухіній О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідача- Гринь Л.В.,

відповідача- Іванченко А.М.,

відповідача- Пластовець С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконкому Браницької сільської ради про скасування рішення виконкому сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів , де просить визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області № 19 від 21 березня 2012 року Про оформлення права приватної власності на житлові будинки, в частині оформлення права власності на житловий будинок в с. Браниця по вулиці К. Острянка, 68 на імя ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 по ? часток кожному; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.08.2012 р., видане виконкомом Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця, Бобровицького району Чернігівської області на імя ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2; визнати за ним , ОСОБА_3 право власності на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області, з надвірними будівлями та спорудами.

Свої вимоги обґрунтовує тим , що згідно будинкової книги на даний час в житловому будинку за адресою: с. Браниця, вул. Каленика Острянка, 68, Бобровицького району Чернігівської області зареєстровані: він, ОСОБА_3 та відповідачі: його колишня дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_4 і син ОСОБА_2 ОСОБА_5.

Шлюб між ним та ОСОБА_2 зареєстрований 28 червня 1986 року Браницькою сільською радою Бобровицького району Чернігівської області, актовий запис № 07, був розірваний згідно з рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2012 року.

ОСОБА_6 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 899868, виданого 02 листопада 2009 року відділом земельних ресурсів у Бобровицькому районі, на підставі рішення 9 сесії 5 скликання Браницької сільської ради від 27.12.2007 року, він є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в с. Браниця вул. К. Острянка, 68, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В кінці серпня 2012 року він отримав усну інформацію про те, що його колишня дружина ОСОБА_2, їх дочка ОСОБА_4 і син ОСОБА_2 ОСОБА_5 оформили право спільної часткової власності на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області, який був побудований його батьками і в якому він зареєстрований та постійно проживає.

Вважаючи такі дії відповідачів незаконними він звернувся з заявою до Прокурора Бобровицького району Чернігівської області про проведення перевірки. Від КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації він отримав копію листа від 10.09.2012 р за вих. № 01-34/1030, адресованого на імя прокурора, в якому не вказано на підставі яких документів було оформлено право власності на вищезазначений житловий будинок. В ньому тільки зазначено, що документи видані компетентним органом.

В жовтні 2012 року він отримав від виконкому Браницької сільської ради копію його рішення № 19 від 21 березня 2012 року Про оформлення права приватної власності на житлові будинки. На підставі даного рішення виконком Браницької сільської ради видано Свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно від 21.08.2012 р., в якому зазначено, що співвласниками житлового будинку № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця, загальною площею 80, 6 кв. м. житловою площею 34, 4 кв. м, на праві спільної часткової власності є ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по ? частці кожному.

ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав № 35247724 від 21.08.2012 р. КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації, проведена державна реєстрація права спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця.

Зазначене рішення виконкому Браницької сільської ради від 21.03.2012 р., та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.08.2012 р. є незаконними з наступних підстав: ОСОБА_6 записів у погосподарських книгах Браницької сільської ради житловий будинок № 68 по вул. Каленика Острянка в с. Браниця побудовано в 1955 році.

ОСОБА_6 довідки виконкому Браницької сільської ради від 12.10.2012 р. № 404, виданої на підставі записів в погосподарських книгах в житловому будинку № 68 по вул. Каленика Острянка в с. Браниця, у 1958, 1959, 1960 роках були зареєстровані: його баба ОСОБА_7, батько ОСОБА_8, мати ОСОБА_9, його рідні сестри ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та він ОСОБА_3. Як зазначено в погосподарських книгах за період з 1958 до 1982 року двір належав до колгоспного двору. Головою колгоспного двору був його батько ОСОБА_8. Двір відносився до колгоспного двору, так як його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали в колгоспі Памяті Леніна в с. Браниця.

31.01.1966 року ОСОБА_7 померла, а протягом 1964-1982 років вибули з даного двору ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Його батьки зокрема вибули з двору в звязку з придбанням іншого житлового будинку в с. Браниця, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 21 жовтня 1981 року, загальною площею 20 кв.м., укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_8, посвідченого 21.10.1981 року секретарем виконавчого комітету Браницької сільської ради депутатів трудящих Бобровицького району Чернігівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 37.

29 лютого 1984 року помер його батько, а 18 березня 2004 року померла мати. Вони до дня своєї смерті проживали окремо від нього у придбаному будинку у 1981 році будинку за адресою: с. Браниця, вул. Комуністична, 16 (нині Незалежності, 16).

За правилами ст. ст. 120, 121, 123 ЦК УРСР у редакції, чинній до 16 грудня 1993 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Жоден з вибувших членів колгоспного двору не скористався правом на виділ своєї частки із спільного майна колгоспного двору в натурі житлового будинку з надвірними будівлями в порядку передбаченому ст. 124 ЦК УРСР і втратив право на частку в зазначеному майні відповідно до ст. 126 УРСР України в редакції 1963 року, що діяла на той час.

Таким чином, згідно погосподарської книги, станом на 1982 рік він був останнім членом колгоспного двору так як , в колгоспі не працював жодного дня, а працював в державних підприємствах на посадах, які відносяться до суспільної групи робітників, що підтверджується його трудовою книжкою, та записами в погосподарських книгах, тому господарство колгоспного двору було перетворене у робочий двір.

ОСОБА_6 довідки виконкому Браницької сільської ради від 10.12.2012 р. № 552, він відповідно до записів погосподарської книги № 3 (1980, 1981, 1982 роки) з 1982 року є головою двору в селі Браниця вулиця Каленика Острянка будинок 68.

Так, згідно погосподарської книги за 1983-1985 роки спільна група господарства станом на 01.01.1983 року вже значиться як робоча, а він , зазначений як голова сімї (голова робочого двору).

15 квітня 1991 року введено в дію Закон України Про власність, яким передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту прав власності, правомірності володіння майном.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (зі змінами та доповненнями) розяснено, що положення ст. ст. 17, 18 Закону України Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається, виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 3 від 2 березня 1973 року Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього розяснив, що розмір частки колишнього члена колгоспного двору у спільному майні, яке належало колгоспному двору і збереглося після його перетворення в господарство робітників або службовців, встановлюється відповідно до ст. 123 Цивільного кодексу ,згідно до якої при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, судді повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх його членів (в тому числі непрацездатних і неповнолітніх), які не втратили право на частку в майні двору на час припинення останнього.

Отже, враховуючи, що так як він був останнім членом колгоспного двору після його перетворення в господарство робітників до нього перейшло право на все майно колгоспного двору яке збереглося після його перетворення в господарство робітників. Таким майном є житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка, в с. Браниця, з надвірними будівлями та спорудами.

28 червня 1986 року Браницькою сільською радою був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_2. В звязку з цим відповідачка була прописана та стала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 1983 року належить до робітничого двору. Так згідно погосподарської книги № 3 за 1986-1988 роки цей двір значиться як робітничий двір. Отже, відповідачка ОСОБА_2 не була членом колишнього колгоспного двору і тому не набула права на частку у майні цього двору. Також не набули права на частку у майні колишнього колгоспного двору і пізніше прописані у спірному будинку відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Таким чином станом на 15.04.1991 року (на час набуття чинності Закону України Про власність) та на день прийняття оскаржуваного рішення виконкому Браницької сільської ради, тобто 21.03.2012 року, єдиним хто набув права власності на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка, в с. Браниця, був він . Тому рішення виконкому Браницької сільської ради № 19 від 21.03.2012 р. про оформлення на відповідачів права спільної часткової приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок в селі Браниця по вул. К. Острянка, № 68, є незаконним, так як порушує моє право власності на даний будинок.

Виконком Браницької сільської ради, вирішуючи питання оформлення права власності на житловий будинок, не взяв до уваги положення законодавства, що регулює право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування.

Незаконність цього рішення полягає також у тому, що він не звертався до виконкому Браницької сільської ради з письмовою заявою про оформлення на нього права власності на ? частку спірного житлового будинку та не давав згоди на оформлення права власності на відповідачів, тобто таке рішення було прийнято без його відома та волевиявлення, тим самим виконком Браницької сільської ради приймаючи оскаржуване рішення вийшов за межі своїх повноважень передбачених в Законі України Про місцеве самоврядування в Україні.

Як вбачається з цього рішення не зверталися з такими заявами і відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_4.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 079640 від 21.08.2012 року видане відповідачам про право спільної часткової власності по ? частці кожному на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка, в с. Браниця, загальною площею 80, 6 кв. м, житловою площею 34, 4 кв. м, прийняте виконкомом Браницької сільської ради на підставі рішення, що не відповідає вимогам закону, тому згідно вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 328 ЦК України вказане свідоцтво підлягає визнанню судом недійсним.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Тобто, в даному випадку визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: с. Браниця, вул. Каленика Острянка, 68, Бобровицького району Чернігівської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач- Браницька сільська рада , в заяві до суду позовні вимоги не визнала, зазначивши, що дане рішення виконкому Браницької сільської ради № 19 від 21.03.2012 року Про оформлення права власності на житловий будинок було видане згідно чинного законодавства, а саме: згідно ЗУ Про власність , який діяв 15.04.1991 року. Рішення надавалось на всіх тих, хто був прописаний у даному господарстві, тобто в с. Браниця по вул. Каленика Острянка, 68 станом на 15.04.1991 року, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Станом на березень місяць 2012 року не ділилися двори на колгоспні та робочі, а видавалися рішення на всіх членів сімї, які були прописані станом на 15.04.1991 року. Сільська рада не приймала заяви від усіх членів сімї на видачу рішення на оформлення права власності на житлові будинки. Заява прийнята 20.03.2012 року від однієї особи, тобто ОСОБА_2, так як вона на день видачі даного рішення перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, та проживала з ним однією родиною в с. Браниця по вул.. К.Острянка, 68. Сільська рада не вбачає підстав для скасування даного рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок в с. Браниця вул. К.Острянка, 68 Бобровицького району Чернігівської області, а також не визнає помилкою, що заяви на видачу рішення не були прийняті від усіх членів сімї, а лише від ОСОБА_2 та просить суд розглянути справу у відсутність представника.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_14, позовні вимоги не визнала посилаючись на слідуюче : з 1983 року позивач та ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_5 почали разом проживати господарстві , розташованому за адресою с. Браниця вул. К.Острянка ,68 Бобровицького району Чернігівської області. В 1986 році вони зареєстрували шлюб і в 1986 році у них народилася спільна дитина ОСОБА_4 . Раніше в господарстві проживали батьки позивача, які в 1981 році придбали інший будинок і почали в ньому проживати. Але даний факт не свідчить про те ,що вони втратили звязок з колгоспним двором, оскільки вони постійно приходили в дане господарство , вважали себе господарями , вкладували свою трудову участь . В якому році перестав існувати колгоспний двір не є доведеним фактом, оскільки на той час діяв цивільний Кодекс України 1963 року ,який регулював норми колгоспного двору і тому батьки позивача вважаються такими ,що не вибули з колгоспного двору, оскільки продовжували господарювати в даному господарстві. Крім того позивачем не надано ніяких доказів , яким чином перестав існувати колгоспний двір і чи взагалі він перестав існувати. Те що сімя ОСОБА_2 придбала інший будинок та виписалася , не означає, що вони втратили звязок з даним господарством. В 1991 році набув чинності Закон України Про власність і з цього часу продовжилися інші правовідносини і саме з цього моменту слід вважати, що він перестав існувати як колгоспний двір . На цей час в господарстві проживала вся сімя. Земля надавалася ОСОБА_7 і це була колгоспна земля , яка не змінила свого призначення. Цією землею продовжували користуватися інші особи, які проживали в господарстві. Визначаючи статус двору необхідно виходити з того , чия це була земля ,і як використовувалася відповідно до Земельного кодексу , який діяв на той час. Вона вважає, що такого поняття , як робочий двір взагалі не існує. Тобто колгоспний двір перестав існувати 15.04.1991 року і членами його були особи ,які зазначені в господарських книгах. Прийшовши проживати в господарство в 1983 році відповідачка ОСОБА_2 разом зі своїм сином садила городину, вирощувала птицю та різну худобу. У вирощувані худоби та веденні господарства приймали участь всі члени сімї ,в тому числі і діти своєю спільною працею. Починаючи з 1984 року до 2009 року вони почали покращувати свої житлові умови та робити різні переобладнання, змінили огорожу , зробили літню кухню, прибудували сарай, перекрили кришу, переробили вікна, провели скважину , паркан до будинку та зробили прибудову , все це підтверджується технічним паспортом на будинок. Таким чином господарство було збільшене, всі члени сімї, які проживали, вклали свій труд і мають право на свою частку. В 2012 році Ніжинським МБТІ була проведена перевірка , в ході якої було встановлено хто проживав в цьому будинку, з якого часу і за результатами перевірки було виготовлено документацію на підставі якої було винесено рішення Браницької С \ ради про видачу свідоцтва про право власності , яке зареєстроване в МБТІ.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених її представником , крім того зазначила,що після того як батьки позивача придбали інший будинок , все рівно будинок по вул. К.Острянка ,68 в с. Браниця вважали своїм. Всі будівлі, які перебудовувалися ,вони забирали в своє господарство як дрова , крім того дозволяли собі брати все, що їй було необхідно,нагадуючи при цьому ,що це їх господарство.

Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала , в задоволенні просить відмовити , оскільки вона все життя прожила і пропрацювала в даному господарстві, працює з 18 років і нею також були надані певні кошти для покращення житлових умов будинку . На даний час іншого місця проживання в неї не має.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,кожний окремо , дали показання про те ,що ОСОБА_2 почала спільно проживати з ОСОБА_3 з 1983 року в буд. 68 по вул.. К.Острянка в с. Браниця Чернігівської області Бобровицького району, і з цього часу вели спільне господарство, робили ремонт, та перебудови, вирощували птицю та худобу.

Вислухавши представників сторін,відповідачів ,допитавши свідків та оцінюючи досліджені судом надані сторонами матеріали суд за своїм внутрішнім переконанням,що грунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді справи та керуючись законом,за таких обставин приходить до висновку ,що в задоволенні позову позивачеві слід відмовити з таких підстав :

Судом встановлено і це не заперечувалось сторонами,що згідно записів у погосподарських книгах Браницької сільської ради житловий будинок № 68 по вул. Каленика Острянка в с. Браниця побудовано в 1955 році і дане господарство належало до відповідного періоду до колгоспного двору.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 28.06.1986року між ОСОБА_3 і ОСОБА_19І 28 червня 1986 року Браницькою сільською радою був зареєстрований шлюб ( а.с. 23 );

Рішенням Бобровицького районного суду від 12 серпня 2012 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано ( а.с. 22 );

Записами в погосподарській книзі №3 за 1986-1988 роки, особистий рахунок № 226 та записами про прописку (реєстрацію) в будинковій книзі підтверджено,що відповідачка була прописана та стала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1986 року .

Довідкою, виданою виконкомом Браницької сільської ради підтверджується, що дійсно, згідно записів по господарської книги 1950 р., ОСОБА_7 наділялась земельна ділянка. (а.с.92).

Поясненнями відповідачки та показаннями свідків підтверджено,що фактично відповідачка в даному господарстві проживала з 1983 року,приймала участь своєю працею у веденні особистого підсобного господарства.

Із довідки Браницької сільської ради вбачається , що згідно записів у погосподарських книгах у домогосподарстві с. Браниця вул. К.Острянка, 68 утримувалось 1986-1990 роки- 15 г. птиці, 1991-1995 роки -1 корова, 1 кінь, 1 порося, 20 голів птиці, 1996-2000 роки 1 корова, 1 порося, 1 кінь, 15 голів птиці, 2001-2004 роки - 1 корова, 1 порося, 20 голів птиці, 2005 рік - 1 корова, 1 теля, 1 порося, 20 голів птиці, 2006-2010 роки - 2 поросят, до 2009 року включно корова, 20 шт. птиці. (а.с.91).

У суду виникають обгрунтовані сумніви стосовно записів в погосподарських книгах стосовно суспільного статусу даного господарства-колгоспний чи робочий двір у певний період. Так, у погосподарської книги за 1983-1985 роки суспільна група господарства станом на 01.01.1983 року значиться як робоча, а позивач зазначений як голова сімї (голова робочого двору),а згідно погосподарської книги № 3 за 1986-1988 роки цей двір значиться як робітничий двір,оскільки при зміні таких записів не вказані причини зміни двору з колгоспного на робітничий і яким рішенням виконкому .

Тому суд вважає,що дане господарство до 1991 року мало статус колгоспного двору. Це також підтверджується дослідженими в суді доказами, із яких вбачається,що мати позивача, яка померла 2004 року після вибуття з даного господарства і придбання іншого житла, приходила в дане господарство, своєю працею приймала участь в веденні особистого підсобного господарства,тобто фактично була членом даного господарства, яке проводовжувало мати статус колгоспного двору.

Відповідачка ОСОБА_4, народилася 29 квітня 1986 року, а згідно записів в будинковій книзі була зареєстрована у спірному будинку 15.07.2002 року, знята з реєстраційного обліку 22.09.2003 року, а повторно зареєстрована 08.02.2007 року.

Відповідач ОСОБА_5, народився 29 квітня 1982 року, а згідно записів в будинковій книзі та його паспорту прописаний (зареєстрований) у спірному будинку з 12.01.1999 року.

Відповідно до рішення виконкому Браницької сільської ради № 19від 21 березня 2012 року Про оформлення права приватної власності на житлові будинки, розглянуто заяву гр. ОСОБА_2 на підставі погосподарських книг і уточнення на місцевості та вирішено оформити право приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок в с. Браниця по вул. К. Острянка, № 68 на імя ОСОБА_3 ? ч.ж.б., ОСОБА_2 ? частину житлового будинку., ОСОБА_5 ? частину житлового будинку , ОСОБА_4 ? частину житлового будинку, Ніжинському МБТІ провести відповідну реєстрацію даного житлового будинку згідно рішення( а.с. 5);

21.08.2012 року виконком Браницької сільської ради видано свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно , в якому зазначено, що співвласниками житлового будинку № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця, загальною площею 80, 6 кв. м. житловою площею 34, 4 кв. м, на праві спільної часткової власності є ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по ? частці кожному (а.с. 6);

ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав № 35247724 від 21.08.2012 року КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації, проведена державна реєстрація права спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на житловий будинок № 68 по вул. К. Острянка в с. Браниця по ? частині кожному( а.с.7 ).

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

За правилами ст.ст. 120, 121, 123 ЦК УPCP у редакції, чинній до 16 грудня 1993 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 2 березня 1973 року "Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього", розмір частки колишнього члена колгоспного двору у спільному майні, яке належало колгоспному двору і збереглося після його перетворення в господарство робітників або службовців, встановлюється відповідно до ст. 123 Цивільного кодексу УРСР, згідно до якої при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх його членів ( в тому числі непрацездатних і неповнолітніх ), які не втратили право на частку в майні двору на час припинення останнього.

В пункті 2 цієї постанови також зазначено, що для встановлення чи є господарство колгоспним двором суду необхідно зажадати від сторін відповідних доказів (довідки виконкому місцевої ради або виписки з погосподарських книг).

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено,відповідачі у справі стали проживати у спірному будинку коли господарство мало статус господарства як колгоспний двір, а тому вони набули статусу членів колгоспного двору цього господарства і як наслідок отримали права на частку у спірному майні цього колишнього колгоспного двору, тобто житлового будинку

Твердження позивача і його представника про те, що що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ніяк не могли набути членства у колгоспному дворі спірного господарства, який припинив своє існування 21 жовтня 1981 року тому ,що до цієї дати вони не народилися, є безпідставним, оскільки спростовується дослідженими в суді доказами ,якими встановлено,що вони були прописані (зареєстровані) у спірному будинку станом на 15 квітня 1991 року і дане господарство на час їх прописки мало статус колгоспного двору.

Посилання позивача і його представника на те,що відповідачка ОСОБА_2 не могла стати членом колгоспного двору, так як колгоспний двір з вищезазначених підстав припинив своє існування ще 21 жовтня 1981 року, а також членом сім'ї позивача вона стала тільки після укладення з ним шлюбу, тобто з 28 червня 1986 року,є необгрунтованим,оскільки вона стала членом колгоспного двору в той час,коли господарство мало статус колгоспного двору,своєю працею і грішми приймала активну участь у веденні особистого підсобного господарства,ремонтах будинку і будівель...

За таких обставин суд приходить до переконливого висновку,що базується на досліджених доказах,що станом на 15.04.1991 року (на час набуття чинності Закону України "Про власність") та на день прийняття оскаржуваного рішення виконкомом Браницької сільської ради, тобто 21.03.2012року всі відповідачі по справі набули права власності на житловий будинок №68 по вул.К.Острянка, в с.Браниця,Бобровицького району.

Враховуючи,що в судовому засіданні достовірно встановлено,що відповідачі є членами колгоспного двору, не втратили права на частку в майні колишнього колгоспного двору, суд за таких обставин приходить до висновку, що рішення виконкому Браницької сільської ради №19 від 21.03.2012року про офомлення на відповідачів права спільної часткової приватної власності по 1/4 частки за кожним, з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок в селі Браниця по вул.К.Острянка,№ 68, є законним, оскільки не порушило право власності позивача на даний будинок,а прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Твердження позивача і його представника про те, що позивач вже є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, на якій розташований спірний будинок, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №899868, виданого йому 02 листопада 2009 року відділом земельних ресурсів у Бобровицькому районі, на підставі рішення 9 сесії 5 скликання Браницької сільської ради від 27.12.2007 року, не є свідченням того, що відповідачі не мають права на частку земельної ділянки, оскільки питання з яких підстав він виданий позивачу одному,а не всім членам колгоспного двору, і чи законно, судом не досліджувалось, так як сторонами дане питання не зачіпалось.

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку,що в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконкому Браницької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області № 19 від 21 березня 2012 року Про оформлення права приватної власності на житлові будинки в частині оформлення права власності на житловий будинок в с. Браниця по вул.. К.Острянка, № 68 на імя ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 по ? часток кожному, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.08.2012 р., виданого виконкомом Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, на житловий будинок № 68 по вул. К.Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області на імя ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та визнання за ним право власності на житловий будинок № 68 по вул. К Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області , з надвірними будівлями та спорудами слід відмовити,оскільки вказане рішення виконкому прийнято відповідно до вимог діючого законодавства,свідоцтво про право власності видане відповідачам на законних підставах і законність прийнятого рішення та виданого свідоцтва не спростована позивачем та його представником.

Керуючись ст. ст.15,16, 328, ч.1 ст. 393 ЦК України, ст. 10,11,60, 212-215,218 ЦПК України

В И Р І Ш И В

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконкому Браницької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області № 19 від 21 березня 2012 року Про оформлення права приватної власності на житлові будинки в частині оформлення права власності на житловий будинок в с. Браниця по вул.. К.Острянка, № 68 на імя ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 по ? часток кожному, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.08.2012 р., виданого виконкомом Браницької сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, на житловий будинок № 68 по вул. К.Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області на імя ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та визнання за ним право власності на житловий будинок № 68 по вул. К.Острянка в с. Браниця Бобровицького району Чернігівської області , з надвірними будівлями та спорудами - відмовити.

На рішення сторонами може бути подано до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький райсуд апеляційну скаргу протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами , які були в судовому засіданні і не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом десяти днів після отримання копії рішення.

СУДДЯ підпис ОСОБА_20 ОСОБА_20: суддя В.І.Бойко