Ухвала суду № 59671760, 12.08.2016, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/851/16-ц

Провадження № 2/584/289/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.16 року м. Путивль

Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участю секретаря - Ковальової К.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Путивльського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи Путивльська районна державна нотаріальна контора, Путивльська районна державна адміністрація, ОСОБА_4 про виділення частки із майна, що було у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частку автомобіля,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Путивльського районного суду Сумської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи Путивльська районна державна нотаріальна контора, Путивльська районна державна адміністрація, ОСОБА_4 про виділення частки із майна, що було у спільній сумісній власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частку автомобіля.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на спірний автомобіль «FORD Transit 2.5 TD» вантажопасажирський-В, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2496 см. куб, дизель, а також до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі заборонити будь-яким особам, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного вище рухомого майна.

Представник відповідача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 заперечували проти задоволення вказаної заяви, при цьому представник відповідача звертав увагу суду на те, що відповідач не є власником спірного автомобіля, в той час як відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.

Третя особа ОСОБА_4 підтримала подану представником позивача заяву про забезпечення позову та просила її задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме - копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВМС 011148 від 26.04.2007, власником спірного транспортного засобу у ньому вказано ОСОБА_6 (а.с.68).

13.09.2015 ОСОБА_6 помер, що підтверджується фотокопією повторного свідоцтва про смерть серії І-БП № 252960 від 29.12.2015, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Путивльського районного управління юстиції у Сумській області (а.с.4).

Як вбачається із копій матеріалів, що містяться в спадковій справі, яка була заведена Путивльською районною державною нотаріальною конторою за заявами спадкоємців після смерті ОСОБА_6, з заявами про прийняття спадщини до вказаної нотконтори звернулася відповідач по справі - ОСОБА_2 (дружина померлого) та третя особа - ОСОБА_4 (дочка померлого) (а.с.46, 63).

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки позивачем та його представником не було надано суду належних доказів (правовстановлюючих документів) того, що автомобіль «FORD Transit 2.5 TD», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відповідачу, а тому заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на дане майно задоволенню не підлягає.

Пунктом 2 частини 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечений шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Види забезпечення позову, згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 мають наміри одержати у Путивльській районній державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та розпорядитися майном померлого ОСОБА_6, то у разі невжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням у справі законної сили, може виникнути загроза відчуження спірного майна на користь третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову, а заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки воно спрямоване на забезпечення прав сторони в спорі, запобіганню негативних наслідків, можливому забезпеченню виконання рішення суду в майбутньому, а саме достатнім для забезпечення прав сторони буде вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони на видачу Путивльською районною державною нотаріальною конторою свідоцтв про право на спадщину на спірний автомобіль спадкоємцям ОСОБА_6, який помер 13.09.2015.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

До набрання рішенням суду у зазначеній вище справі законної сили заборонити Путивльській районній державні нотаріальній конторі видавати спадкоємцям ОСОБА_6, який помер 13.09.2015, свідоцтва про право на спадщину на автомобіль «FORD Transit 2.5 TD» вантажопасажирський-В, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 2496 см. куб., що належав останньому.

В іншій частині вимог відмовити за їх безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подання протягом пяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рышень.

Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_7