Вирок № 59671668, 12.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11588/16-к

1кп/755/820/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" серпня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Старовойтової С.М.,

при секретарі Бурячеку О.В.,

з участю прокурора Пересунька С.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 1201560000000760 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого головним менеджером по продажам в ТОВ Туристична агенція «Український дім», одруженого, який має двох малолітніх дітей, 2011 та 2015 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

26 травня 2016 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині проспекту Броварського зі сторони мосту «Метро» в напрямку «Русанівського метромосту» в місті Києві, в другій смузі, при наявності двох смуг попутного та двох смуг зустрічного напрямків руху. В цей час попереду, на проїзній частині проспекту Броварського, напроти станції метро «Гідропарк» в місті Києві, в першій смузі руху стояла пішохід ОСОБА_4 Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а» 10.1. та 12.1 Правил дорожнього руху: п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний; підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі; п. 2.9: водієві забороняється; підпункт «а»: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_3 виявились в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись у другій смузі проїзної частини проспекту Броварського зі сторони мосту «Метро» в напрямку «Русанівського метромосту» в місті Києві, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перестроївся з другої в першу смугу руху, внаслідок чого на проїзній частині проспекту Броварського, напроти станції метро «Гідропарк» в місті Києві здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1233/2 від 08 червня 2016 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: а) відкрита черепно-мозкова травма: ушкодження м'яких тканин голови (забійна рана на лівій брові; просочуючий крововилив в м'які тканини правої тім'яно-потиличної ділянки; ділянки переривчастого зсаднення на обличчі з додатковими елементами у вигляді множинних переважно вертикальних, прямолінійних, лінійно-звивистих паралельних поверхневих переривчастих ран, та подряпин, а також великої кількості дрібних поверхневих ран з морфологією різаних), переломи кісток склепіння та основи черепа, розповсюджений (вуалюючий) крововилив над півкулями головного мозку та мозочка, вогнища забоїв кори головного мозку в ділянках полюсів лобових та скроневих часток, крововилив в шлуночки головного мозку; б) забої легень; крововиливи в корінь брижі тонкої кишки; синці та садна на кінцівках, садна на тулубі, просочуючі крововиливи в м'які тканини нижніх кінцівок, правої лопаткової ділянки. Виявлені ушкодження заподіяні тупими предметами (за виключенням ділянок зсаднень з додатковими елементами у вигляді поверхневих множинних різаних ран, та подряпин на обличчі) прижиттєві, утворилися незадовго до настання смерті, можливо в термін зазначений в описовій частині постанови. Виявлені ділянки зсаднень з додатковими елементами у вигляді поверхневих різаних ран та подряпин виникли від дії як тупого (х), так і гострого (х) предмету (ів) в зазначену ділянку, що характерно для дії розбитого автомобільного скла. Характер та особливості тілесних ушкоджень їх локалізація і взаємне розташування, наявність ознак різкого струсу тіла, вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди - наїзді легкового автомобіля на пішохода. При цьому в момент первинного контакту з автомобілем, що рухався, потерпіла знаходилась в вертикальному, чи близькому до нього положенні та була розвернута передньою поверхнею тіла до транспортного засобу. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням м'яких тканин голови, переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки, у речовину та у шлуночки головного мозку. Виявлена на трупі ОСОБА_4 відкрита черепно-мозкова травма має «ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Між нею та причиною настання смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 530/ат від 15.07.2016: в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Крім того в ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_3 було виявлено порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а» та .2.1 Правил дорожнього руху України. Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а» 10.1. та 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що 26 травня 2016 року він зустрівся зі своїм діловим партнером. Після зустрічі ОСОБА_3 вживав алкогольні напої, а саме випив 4-5 келихів пива, однак почував себе добре, потім він викликав таксі та зібрався їхати додому, однак коли він на таксі проїжджав повз свій автомобіль, то згадав, що в його автомобілі залишились документи на дитину, тому вирішив їх забрати. Після того як він присів до свого автомобіля, вирішив, що почуває себе добре, тому сам поїде за кермом свого автомобіля додому. По дорозі він рухався в крайній правій смузі руху з невеликою швидкістю, приблизно 60 км/год. Рухаючись по проспекту Броварському, він помітив, що у смузі руху, в якій він рухався стояв автомобіль, тому він вирішив його об'їхати з лівого боку. Об'їжджаючи вказаний автомобіль, він помітив дівчину на проїжджій частині дороги, однак загальмувати не встиг, оскільки все сталося дуже швидко, він відчув удар та зрозумів, що вже збив дівчину, одразу зупинився та вийшов з автомобіля, хотів допомогти потерпілій, намагався витягти її з-під коліс автомобіля, однак не встиг, оскільки на нього напали невідомі чоловіки почали його бити. Також ОСОБА_3 додав, що він не розуміє, як так сталося, йому дуже шкода, він щиро кається у вчиненому, просить вибачення у потерпілого та співчуває його втраті.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема і ті, що його характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_5, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який одружений, має двох малолітніх дітей, 2011 та 2015 року народження, матір - інваліда, офіційно працює, раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його вік та стан здоров'я.

Крім того, призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, враховуючи його ставлення до вчиненого, а також те, що це не поверне йому дитину.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, з огляду на грубість порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, суд також вважає за доцільне застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Проте з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючих вину обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд вважає за необхідне застосувати ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 /три / роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 /три / роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - у виді застави, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. Після набрання законної сили вироком суду запобіжний захід заставу скасувати, повернувши заставодавцю сплачені на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2016 року грошові кошти.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, а саме з 26 травня 2016 року по 31 травня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Речові докази у справі, а саме: - пара туфель, брюки, футболка, майка, труси, ліфчик, що передані згідно квитанції № 0000399 у камеру схову речових доказів ГУНП у м. Києві, - знищити; автомобіль НОМЕР_1, що переданий на зберігання до майданчику тимчасового утримання транспортних засобів по вулиці Набережно-Лугова, 4 в м. Києві - повернути власнику ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в розмірі 1 320 гривень 60 копійок за проведення автотехнічної експертизи № 430ат від 11.07.2016 року на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в розмірі 703 гривень 68 копійок за проведення автотехнічної експертизи № 530ат від 15.07.2016 року на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя: