Рішення № 596715, 22.02.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/557

22.02.07

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До відповідача Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

Про стягнення 12227,35 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Сокол О.В. (за дов. № Д07/706 від 31.01.2006)

Від відповідача Годзяцький О.В. (за дов. № 044/24-7400 від 02.10.2006)

Лосовський Л.М. (за дов. № 044/24-2953 від 05.04.2006)

Обставини справи:

Рішення прийнято 22.02.2007, оскільки у справі на підставі ст. 77 ГПК України 23.01.2007 оголошувалась перерва.

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія (далі –АЕК) «Київенерго»до комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»про стягнення 12227,35 грн. за договором № 220160 від 01.09.2004, а саме: 10779,96 грн. основного боргу, 1057,84 грн. інфляційних та трьох процентів річних в сумі 389,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману за вказаним договором теплову енергію у гарячій воді.

Ухвалою суду від 19.09.2006 було порушено провадження у справі № 6/557.

Відповідач у наданих суду письмових поясненнях визнав борг у розмірі 3059,95 грн.

У судовому засіданні 14.11.2006 представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

З метою отримання даних про здійснені в рахунок погашення заборгованості за надані відповідачу з березня 2004 року по червень 2006 року (включно) послуги з постачання теплової енергії було направлено запит до комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації».

У зв’язку з отриманням відповіді на вказаний запит розгляд справи було призначено на 23.01.2007.

У судовому засіданні 22.02.2007 відповідач зазначив, що борг у розмірі 10779,96 погашено, на підтвердження чого подав платіжне доручення № 7738 від 20.02.2007.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2004 між АЕК “Київенерго” (постачальником) та комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 220160 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є зобов’язання позивача щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії, та зобов’язання відповідача її оплати.

Виходячи з цього, основним обов’язком позивача, який складає предмет Договору, є обов’язок безперебійно постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення –в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а відповідача –дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2 до Договору (п. 2.3.1 Договору).

Відповідно до п. 10 додатку 2 до Договору споживач щомісяця забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника.

Згідно зі зверненням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 32 по вулиці Сирецькій в місті Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов’язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

У зв’язку з відсутністю у будинку приладів обліку облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Нарахування відповідачу здійснювалося відповідно до п. 2.1 Договору за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, визначеними в додатку 2 до Договору, та за тепловими навантаженнями та обсягами, визначеними у звертанні-дорученні про укладення Договору та в додатку 1 до Договору.

Протягом спірного періоду (березень 2004 року - червень 2006 року (включно)) позивач поставив відповідачу теплової енергії на суму 49764,52 грн.

В рахунок оплати за спірний період позивачу надійшло 38984,56 грн. Борг складає 10779,96 грн.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача 10779,96 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими. Однак, враховуючи, те, що під час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено суму основного боргу, провадження в даній частині позовних вимог підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України. Інфляційна складова боргу становить 1057,84 грн., а три проценти річних –389,55 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 1057,84 грн. інфляційної складової боргу та трьох процентів річних у розмірі 389,55 грн. Провадження в частині стягнення 10779,96 грн. основного боргу підлягає припиненню

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 122,27 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(м. Київ, вул. Оболонська, 34, рахунок № 26005010031101 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 31454734) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок № 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227, код 00131305) 1057,84 грн. інфляційної складової боргу, три проценти річних в розмірі 389,55 грн., 122,27 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 10779,96 грн. основного боргу припинити.

Суддя

С.А. Ковтун

Рішення підписано 23 квітня 2007 ро