Ухвала суду № 59669978, 10.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року справа №805/365/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засіданні - Куленко О.Д., представника позивача - Краміної Л.С., представника відповідача - Помалюк І.В., діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області напостанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 805/365/16-а за позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322202/6992, № 0000312202/6991 від 24 листопада 2015 року, № 0000032202/1221, № 0000042202/1222 від 31 серпня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

16 лютого2016 року Приватне підприємство «Астон» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000322202/6992, №0000312202/6991 від 24 листопада 2015року, №0000032202/1221, №0000042202/1222 від 31 серпня 2015року(а.с. 4-11 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 805/365/16-а адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення податкової №0000322202/6992 від 24 листопада 2015року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 620 236грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 405059грн.Скасовано податкове повідомлення - рішення інспекції №0000312202/6991 від 24 листопада 2015року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 316 331грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 579 082,75грн.Скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача №0000032202/1221 від 31 серпня 2015року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192604грн. (рядок 19 декларації).Скасовано податкове повідомлення - рішення податкової інспекції №0000042202/1222 від 31 серпня 2015року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 140 956грн. (рядок 24 декларації) (а.с. 103-134 т. 9).

Не погодившись з судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 805/365/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Крім того,апелянтом зазначено, що Товариством до податкового органу не надані первинні документи по всім контрагентам щодо підтвердження фінансово-господарських операцій з ними.

По контрагенту ТОВ « Укрторгтрансінвест» надані документи з неповним заповнення обов'язкових реквізитів, отримана інформація щодо залучення Товариства до схем ухилення від оподаткування та здійснення безтоварних господарських операцій.

По контрагенту ТОВ «ТрейдНік» досліджені товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів, Товариством не сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету.

По контрагенту ТОВ «Укрславресурс» не виявлено факту здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю документального підтвердження первинними документами, контрагентами Товариства не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету.

По контрагенту ПВП «КВАДРО» позивачем не надано документів на підтвердження транспортування товару, отриманого від нього, не надано сертифікатів на підтвердження якості придбаного товару і міжнародних стандартів. Крім того, апелянтом зазначено, що по цьому контрагенту податковим органом по місту реєстрації підприємства надано лише узагальнену інформацію, у зв'язку із неможливістю проведення документальної позапланової перевірки підприємства.

По контрагенту ТОВ «Мега-метаскло» первинні документи містять дефекти ( порушення їх оформлення), відтак фактичне постачання по ланцюгу у спірний період не відбувалось (а.с. 135-140 т.9).

Представник відповідача у судовому засіданні наполягала на задоволені апеляційної скарги, надала пояснення аналогічні викладеним в ній.

Представник позивача у судовому засідання заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити постанову суду першої інстанції в силі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача,заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Астон" зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області з 22.09.2000 року за № 1 277 107 0011 001264 (код ЄДРПОУ 31054936). Є платником податку на додану вартість з 03 жовтня 2000 року (а.с. 12, 13, 14 т.1).

Посадовими особами відповідача проводилась планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013року по 31.12.2014року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013року по 31.12.2014року, з питань дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011року по 31.12.2014року.

За результатами перевірки відповідачем складно акт від 10.08.2015 року №3/05-15-22-02-31054936 з додатками до нього, в яких викладені суть встановлених порушень( а.с.15-101 т.1).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- п.22.1ст.22, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що виразилось в завищенні суми витрат в розмірі 8 752 300грн., в тому числі за 2013рік в сумі 4 482 173грн., за 2014рік у розмірі 4 270 127грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 620 236грн., в тому числі за 2013рік на суму 851 613грн., за 2014рік на суму 768 623грн.;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.22.1 ст.22, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що виразилось в заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 316 331грн. за період з січня 2013року по травень 2013року, з липня 2013року по серпень 2013року, листопад 2013року, з лютого 2014року по березень 2014року, з травня 2014року по листопад 2014року;

- завищення суми від'ємного значення по рядку 19 декларації декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 192 604грн., в тому числі за червень 2013року на суму 3113грн., за жовтень 2013року на суму 53316грн., за січень 2014року на суму 14468грн., за березень 2014року на суму 9151грн., за квітень 2014року на суму 94360грн., за червень 2014року на суму 6729грн., за липень 2014року на суму 9507 грн., за грудень 2014року на суму 1960грн.;

- завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 140 956грн., в тому числі за липень 2013року на суму 7322грн., за листопад 2013року на суму 56865грн., за грудень 2013року на суму 22191грн., за січень 2014 року на суму 22191грн., за квітень 2014року на суму 9151грн., за травень 2014року на суму 5502грн., за червень 2014року на суму 5502грн., за липень 2014року на суму 12232грн. (а.с. 19-20 т. 1).

Зі змісту акту перевірки вбачається що, порушення позивачем діючого законодавства, виникли з підстав недотримання законодавства його контрагентами - постачальниками ТОВ "Укрторгтрансінвест", ТОВ "ТрейдНік", ТОВ "Укрславресурс", ПВП "Квадро", ТОВ "Мега-Металскло".

Зокрема, зазначено, що джерелом встановлення обставин та висновків контролюючого органу стосовно безтоварності господарських операцій позивача та його контрагентів - постачальників ТОВ "Укрторгтрансінвест", ТОВ "ТрейдНік", ТОВ "Укрславресурс", ПВП "Квадро", ТОВ "Мега-Металскло" були Довідка про результати зустрічної звірки ТОВ "Укрславресурс" від 24.12.2014року за №61/05-22-22-02/32536262, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТрейдНік" від 30.04.2014року за №1245/26-55-22-01/38652014, акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрторгтрансінвест" від 27.05.2015року за №2/12-36-22-03/10/38280479 та дані АС "Податковий блок".

Також, в якості підстав, що свідчать про нереальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Укрславресурс", ПВП "Квадро" в акті перевірки, зазначено відсутність задекларованих податкових зобов'язань у спірні податкові періоди у ТОВ "Укрславресурс", ПВП "Квадро" з податку на додану вартість, натомість позивачем в зазначені періоди задекларований податковий кредит, сформований по взаємовідносинах з вищезазначеними підприємствами.

За висновками акту перевірки, податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0000322202/6992 від 24.11.2015року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 620 236грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 405059грн. (а.с.102 т.1), №0000312202/6991 від 24.11.2015року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 316 331грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 579 082,75грн. (т.1 арк.с.103), №0000032202/1221 від 31.08.2015року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192604грн. (рядок 19 декларації) (т.1 арк.с.105), №0000042202/1222 від 31.08.2015року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 140956грн. (рядок 24 декларації) (т.1 арк.с.104).

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття податковим органом податкових зазначених повідомлень-рішень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки здійснення господарських операцій, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст..198 Податкового Кодексу ( в редакції на час спірних правовідносин)податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому,право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України( діючого на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо доводів апелянта щодо нереальності господарських операцій,суд апеляційної інстанції не погоджується з ними та вважає доведеним позивачем факт проведення господарських операцій в межах господарської діяльності, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору підряду №896-02 від 21.02.2014р., укладеного між ПП "Астон" (Замовник) та ТОВ "Укрторгтрансінвест" (Підрядник) підрядником було виконано роботи з обслуговування та ремонту обладнання замовника, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.2В з урахуванням специфікації (т.2 арк.с.18-24).

Також, між ПП "Астон" (Замовник) та ТОВ "Укрторгтрансінвест" (Підрядник) було укладено договір підряду від 08.01.2014року за №080114/1, за умовами якого замовник зобов'язується на умовах, встановлених цим договором, надати послуги, перелік яких вказаний сторонами у специфікаціях до договору (ремонт оснащення) (т.2 арк.с.25-31).

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами:податковими накладними за отримані послуги від 03.02.2014 року № 11, від 10.02.2014 року № 12, від 28.02.2014 року № 10, від 31.03.2014 року № 50, № 49, від 31.10.2014 року № 75, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації, про що відповідачем відображено в додатку до акту перевірки №4.1 ( а.с.31-40 т.1 а.с.169-174 т.8).

На підтвердження виконання робіт позивачем надані акти надання послуг: № 17 від 03.02.2014 року (а.с. 32 т.2), №№85, 86 від 31.03.2014 року (а.с. 34 т.2), № 18 від 10.02.2014 року (а.с. 36 т. 2) № 16 від 28.02.2014 року, № 108 від 31.10.2014 року;що також відображено в додатку до акту перевірки.

Реальність здійснення господарської операції з зазначеним контрагентом підтверджуються наданими:специфікаціями №1 від 21.02.2014 року та від 08.01.2014 року до договорів (а.с. 24,31 т. 2), рахунками на оплату: № 18 від 03.02.2014 року (а.с. 33 т. 2), № 87 від 31.03.2014 року (а.с. 35 т. 2), № 19 від 10.02.2014 року (а.с. 37 т.2),інвентаризаційним описом основних засобів від 30.07.2015 року (а.с. 38-42 т. 2), договірними цінами на будівництво (а.с. 43-44, 75, 113 т. 2), локальними кошторисами на будівельні роботи (а.с. 45-48, 55-56, 78-93, 114-124 т.2), підсумковими відомостями ресурсів (а.с. 49-54, 57-59, 68-74, 76-77, 125-126, 139-140 т. 2), довідкою про вартість виконаний робіт та витрат (а.с. 60-61, 94, 127 т. 2), актами прийому виконаних робіт (а.с. 62-67, 95-112, 128-138 т.2), що спростовує доводи апелянта щодо недоведеності здійснення господарських операцій у вигляді отримання послуг по ремонту та сервісному обслуговуванню обладнання позивача з підстав не надання первинних документів та відсутність можливості встановлення об'єму виконаних робіт з надання послуг .

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору поставки №55870-05 від 20.01.2014року, укладеного між ПП "Астон" (Покупець) та ТОВ "ТрейдНік" (Постачальник) постачальник надає у власність покупця товар (опока металева, вибивна вібраційна решітка), загальну кількість та одиницю виміру, ціну якого буде обумовлено у специфікаціях до договору, які долучені до матеріалів справи №№1,2 від 20.01.2014 року (т.2 арк.с.141-150).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами:

- податковими накладними за з 04 лютого по 27 лютого 2014 року за №№10-24 на суму 1445920,0 грн., ПДВ 240986,7грн., сума якої включена до складу податкового кредиту та відображена в реєстрі отриманих накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, що знайшло відображення в додатку до акту перевірки № 4.2 ( а.с.41-55 т.1, а.с.139-154 т.8);

- видатковими накладними: № 22 від 25.02.2014 року (а.с. 151 т.2), № 20 від 24.02.2014 року (а.с. 154 т. 2), № 13 від 24.02.2014 року (а.с. 156 т. 2), № 25 від 27.02.2014 року (а.с. 159 т. 2), № 26 від 27.02.2014 року (а.с. 162 т. 2),№ 23 від 26.02.2014 року (а.с. 165 т. 2), № 24 від 26.02.2014 року (а.с. 168 т. 2), № 12 від 04.02.2014 року (а.с. 171 т. 2), № 21 від 25.02.2014 року (а.с. 174 т. 2), № 19 від 24.02.2014 року (а.с. 177 т. 2), № 18 від 11.02.2014 року (а.с. 180 т. 2), № 17 від 10.02.2014 року (а.с. 183 т. 2), № 16 від 07.02.2014 року (а.с. 186 т. 2), № 15 від 06.02.2015 року (а.с. 189 т. 2), № 14 від 05.02.2015 року (а.с. 192 т. 2);

- рахунками на оплату: № 22 від 24.02.2014 року (а.с. 152 т. 2), № 20 від 23.02.2014 року (а.с. 155 т.2), № 13 від 23.02.2014 року (а.с. 157 т.2), № 25 від 26.02.2014 року (а.с. 160 т. 2), № 26 від 26.02.2014 року (а.с. 163 т. 2), № 23 від 25.02.2014 року (а.с. 166 т. 2), № 24 від 25.02.2014 року (а.с. 169 т. 2), № 12 від 03.02.2014 року (а.с. 172 т. 2), № 21 від 24.02.2014 року (а.с. 175 т. 2), № 19 від 23.02.2014 року (а.с. 178 т. 2), № 18 від 10.02.2014 року (а.с. 181 т. 2), № 17 від 09.02.2014 року (а.с. 184 т. 2), № 16 від 06.02.2014 року (а.с. 187 т. 2), № 15 від 05.02.2015 року (а.с. 190 т. 2), № 14 від 04.02.2015 року (а.с. 193 т. 2);

- товарно-транспортними накладними: № 25/02/14 від 25.02.2014 року (а.с. 153 т.2), №23/02/14 від 24.02.2014 року (а.с. 158 т.2), № 27/02/14 від 27.02.2014 року (а.с. 161 т. 2), № 27/1/02/14 від 27.02.2014 року (а.с. 164 т. 2),№ 26/02/14 від 26.02.2014 року (а.с. 167 т. 2), №26/1/02/14 від 26.02.2014 року (а.с. 170 т. 2), № 04/02/14 від 04.02.2014 року (а.с. 173 т. 2), № 25/1/02/14 від 25.02.2014 року (а.с. 176 т.2), № 24/02/14 від 24.02.2014 року (а.с. 179 т.2), № 11/02/14 від 11.02.2014 року (а.с. 182 т. 2), № 10/02/14 від 10.02.2014 року (а.с. 185 т. 2), № 07/02/14 від 07.02.2014 року (а.с. 188 т. 2), № 06/02/14 від 06.02.2014 року (а.с. 191 т. 2), № 05/02/14 від 05.02.2014 року (а.с. 194 т. 2);що підтверджує транспортування отриманого товару на підприємство позивача;

- оборотами по рахункам з контрагентом (а.с. 195-202 т. 2);

- прибутковими накладними: № ПН-0000233 від 27.02.2014 року (а.с. 203 т. 2), № ПН-0000232 від 27.02.2014 року (а.с. 204 т. 2), № ПН-0000235 від 26.02.2014 року (а.с. 205 т.2), № ПН-0000234 від 26.02.2014 року (а.с. 206 т.2), № ПН-0000237 від 25.02.2014 року (а.с. 207 т.2), № ПН-0000236 від 25.02.2014 року (а.с. 208 т.2), № ПН-0000238 від 24.02.2014 року (а.с. 209 т.2), № ПН-0000231 від 24.02.2014 року (а.с. 210 т.2), № ПН-0000240 від 11.02.2014 року (а.с. 211 т.2), № ПН-0000241 від 10.02.2014 року (а.с. 212 т.2), № ПН-0000242 від 07.02.2014 року (а.с. 213 т.2), № ПН-0000243 від 06.02.2014 року (а.с. 214 т.2), № ПН-0000244 від 05.02.2014 року (а.с. 215 т.2), № ПН-0000245 від 04.02.2014 року (а.с. 216 т.2).

Доводи апелянта про відсутність обов'язкових реквізитів на видаткових накладних спростовуються внесеними реквізитами прізвищ осіб які виписували накладну на отримання товару та особи яка її отримувала.

Що стосується доводів апелянта про несплату ТОВ "ТрейдНік" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в лютому 2014 року, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідальність за недотримання податкової дисципліни зі сплати податків, повинен нести відповідний платник податку, який її недотримується.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрславресурс» підписано Договір поставки від 25.05.2010 року за №25-05/10 з додатком про терміну дії договору по 31.12.2015 року, відповідно до якого постачальником було поставлено у власність покупця товар, номенклатура, кількість та ціна якого, були вказані в специфікаціях до Договору (а.с. 227-229 т.1).

Факт виконання зазначеної угоди та реальність здійснення господарської операції підтверджується наступними первинними документами:

- виписками з сертифікатів якості (а.с. 257, 271, 274 т. 1);

- специфікаціями до договору (а.с. 254, 258, 261, 264, 268, 275 т. 1);

- податковими накладними за липень-серпень 2014 року, суми податку за якими включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, що знайшло відображення в додатку до акту перевірки № 4.3 ( а.с.56-64 т.1, а.с. 155-168 т.8);

- подорожніми листами: від 15.08.2014 року, від 07.08.2014 року, від 04.08.2014 року, від 07.07.2014 року, від 02.07.2014 року, 31.07.2014 року (а.с. 236-241 т.1);

- журналом реєстрації довіреностей на підприємстві за серпень 2014року (а.с. 230-235 т.1);

- прибутковими накладними: № РН-0000782 від 07.08.2014 року (а.с. 242 т.1), № РН-0000787 від 31.07.2014 року (а.с. 243 т. 1), № РН-0000685 від 31.07.2014 року (а.с. 244 т. 1), № РН-0000780 від 04.08.2014 року (а.с. 245 т. 1), № РН-0000784 від 15.08.2014 року (а.с. 246 т. 1), № РН-0000628 від 07.07.2014 року (а.с. 247 т. 1), № РН-0000603 від 02.07.2014 року (а.с. 248 т. 1), № РН-0000602 від 03.07.2014 року (а.с. 249 т. 1);

- рахунками-фактурами: № СФ-0000006 від 02.07.2014 року (а.с. 251 т. 1), № СФ-0000043 від 15.08.2014 року (а.с. 255, 256 т. 1), № СФ-0000010 від 04.08.2014 року (а.с. 260 т. 1), № СФ-0000005 від 02.07.2014 року (а.с. 263 т. 1), № СФ-0000021 від 07.07.2014 року (а.с. 267 т. 1), № СФ-0000003 від 02.07.2014 року (а.с. 270 т. 1), № СФ-0000015 від 07.08.2014 року (а.с. 273 т. 1);

- актами приймання робіт (а.с. 250 т. 1);

- видатковими накладними: № РН-0000090 від 31.07.2014 року (а.с. 252 т. 1), № РН-0000085 від 31.07.2014 року (а.с. 253 т. 1), № РН-0000043 від 15.08.2014 року (а.с. 255 т. 1), № РН-0000010 від 04.08.2014 року (а.с. 259 т. 1), № РН-0000005 від 02.07.2014 року (а.с. 262 т. 1), № РН-0000021 від 07.07.2014 року (а.с. 266 т. 1), № РН-0000003 від 02.07.2014 року (а.с. 269 т. 1), № РН-0000015 від 07.08.2014 року (а.с. 272 т. 1),

- товарно-транспортними накладними (а.с. 265 т. 1).

Зазначеними документами спростовуються доводи апелянта про відсутність первинних документів у позивача щодо здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом.

Що стосується взаємовідносин з ПВП "Квадро",судами першої та апеляційної інстанції, також встановлено, що на виконання договору поставки №01/25/10-13 від 25.10.2013року, укладеному між ПП "Астон" та ПВП "Квадро", постачальником поставлено у власність покупця жмих соняшниковий за ціною, що вказана в специфікації до договору (а.с. 217-220 т.2).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами:податковою накладною № 570 від 30.09.2014 року ( а.с.175 т.8),видатковою накладною № 2209 від 30.09.2014 року (а.с. 221 т.2), журналом реєстрації довіреностей на підприємстві за вересень 2014року (а.с.224-226 т.2).

В січні 2015 року позивачем був наданий розрахунок коригування сум податку на додану вартість, в якому проведено зменшення суми ПДВ та сума податку на додану вартість віднесена позивачем до складу податкового кредиту за період вересень 2014 року у розмірі 85000,00грн, що відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість декларації ПДВ у вересні 2014 року, про що зазначив апелянт в додатку до акту перевірки № 4.4( а.с.65-75 т.1).

Оскільки за договором зберігання ТМЦ (жмиху соняшника) від 30.09.2014року за №01/30/09-14 (а.с. 222-223 т.2) та актом здачі-приймання майна до договору зберігання від 30.09.2014року (зв. бік а.с. 223 т. 2), придбаний жми соняшника залишився на зберігання у ПВП "Квадро", та до позивача не поставлявся, спростовуються доводи апелянта щодо не надання документів, підтверджуючих транспортування товару на адресу ПП «Астон», про що відображено в додатку до акту перевірки № 4.4 ( а.с.65-75 т.1).

Що стосується господарських операцій з ТОВ "Мега-Металскло" , суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання договору №16-07-12 від 16.07.2012року, укладеному між ПП "Астон" (Покупець) та ТОВ "Мега-Металскло" (Продавець) продавцем було поставлено покупцю продукцію згідно специфікацій (а.с.2-3, 75-87, 122, 136,144, 153, 160, 166, т. 3, а.с. 164, 173 т. 4, а.с. 104, 161-257 т.6).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами:

- податковими накладними № 1, 2 від 03.01.2013 року, № 5 від 04.01.2013 року, № 6 від 09.01.2013 року, № 7 від 11.01.2013 року, № 9 від 15.01.2013 року, № 10 від 16.01.2013 року, № 11 від 18.01.2013 року, № 12 від 21.01.2013 року, № 13 від 23.01.2013 року, № 16 від 25.01.2013 року, № 17 від 29.01.2013 року, № 19 від 31.01.2013 року, № 1 від 01.02.2013 року, № 3 від 06.02.2016 року, № 4 від 08.02.2013 року, № 5 від 12.02.2013 року, № 6 від 14.02.2013 року, № 9, 8 від 19.02.2013 року, № 12 від 25.02.2013 року, № 4 від 05.09.2012 року, № 13 від 27.02.2013 року, від 14 від 28.02.2013 року, № 1 від 07.03.2013 року, № 3 від 13.03.2013 року, № 8 від 19.03.2013 року, № 9 від 21.03.2013 року, № 10 від 26.03.2013 року, № 6 від 05.04.2013 року, № 7 від 08.04.2013 року, № 9 від 11.04.2013 року, № 14 від 25.04.2013 року, № 15 від 29.04.2013 року, № 6 від 23.05.2013 року, № 7 від 29.05.2013 року, № 2 від 11.06.2013 року, №5 від 14.06.2013 року, № 6 від 19.06.2013 року, № 11 від 21.06.2013 року, № 12 від 25.06.2013 року, № 15 від 27.06.2013 року, № 2 від 02.07.2013 року, № 5 від 05.07.2013 року, № 9 від 11.07.2013 року, № 11 від 17.07.2013 року, № 17 від 23.07.2013 року, № 18 від 30.07.2013 року, № 1 від 01.08.2013 року №4 від 13.08.2013 року, № 6 від 25.10.2013 року, № 11 від 29.10.2013 року, № 13 від 31.10.2013 року, № 3 від 05.11.2013 року, № 12 від 18.11.2013 року, № 14 від 20.11.2013 року, № 16 від 22.11.2013 року, № 19 від 28.11.2013 року, № 21 від 29.11.2013 року, № 1 від 03.12.2013 року, № 3 від 05.12.2013 року, № 8 від 10.12.2013 року, № 12 від 26.12.2013 року, № 16 від 30.12.2013 року, № 2 від 13.01.2014 року, № 3 від 16.01.2014 року, № 7 від 23.01.2014 року, № 11 від 31.01.2014 року, № 2 від 06.02.2014 року, № 6 від 13.02.2014 року, № 10 від 17.02.2014 року, № 11 від 18.02.2014 року, № 17 від 29.09.2014 року, № 16 від 23.09.2014 року, № 9 від 18.09.2014 року, № 5 від 08.09.2014 року, № 4 від 05.09.2014 року, № 4 від 24.12.2014 року, № 1 від 10.12.2014 року, №12 від 21.11.2014 року, № 3 від 05.11.2014 року, № 1 від 03.01.2014 року, № 8 від 28.210.2014 року, № 2 від 10.10.2014 рок, № 1 від 03.10.2014 року, № 18 від 29.08.2014 року, № 17 від 28.08.2014 року, № 16 від 27.08.2014 року, № 9 від 22.08.2014 року, №8 від 20.08.2014 року, № 7 від 15.08.2014 року, № 2 від 13.08.2014 року, № 1 від 04.08.2014 року, № 18 від 31.07.2014 року, № 12 від 22.07.2014 року, № 11 від 21.07.2014 року, № 3 від 03.09.2014 року, № 2 від 02.07.2014 року, № 20 від 25.06.2014 року, № 11 від 20.06.2014 року, № 4 від 12.06.2014 року, № 3 від 03.05.2014 року, № 1 від 03.06.2014 року, № 2 від 03.06.2014 року, № 2 від 16.05.2014 року, № 1 від 14.05.2014 року, № 31 від 30.04.2014 року, № 30 від 29.04.2014 року, № 28 від 25.04.2014 року, № 29 від 25.04.2014 року, № 11 від 17.04.2014 року, № 4 від 08.04.2014 року, № 1 від 03.04.2014 року ( а.с.20-138 т.8);

-оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 (а.с. 4-26 т.3);

- рапортами заливки (а.с. 27-57 т. 3);

- видатковими накладними:№ РН-160 від 30.12.2013 (а.с. 58 т. 3), № РН-158 від 26.12.2013 (а.с.67 т.3), № РН-154 від 10.12.2013 року (а.с. 76 т. 3), № РН-149 від 05.12.2013 року (а.с. 89 т. 3), № РП-148 від 03.12.2013 року (а.с. 94 т. 3), № РН-147 від 29.11.2013 року (а.с. 103 т. 3), № РН-146 від 28.11.2013 року (а.с. 110 т. 3), № РН-144 від 22.11.2013 року (а.с. 117 т. 3), № РН-143 від 20.11.2013 року (а.с. 124 т. 3), № РН-142 від 18.11.2013 року (а.с. 129 т. 3), № РН-135 від 05.11.2013 року (а.с. 138 т. 3), № РН-131 від 31.10.2013 року (а.с. 146 т. 3), № РН-129 від 29.10.2013 року (а.с. 155 т. 3), № РН-127 від 25.10.2013 року (а.с. 162 т. 3), № РН-111 від 13.08.2013 року (а.с. 168 т. 3), № РН-108 від 01.08.2013 року (а.с. 173 т. 3), № РН-107 від 30.07.2013 року (а.с. 178 т. 3), № РН-106 від 23.07.2013 року (а.с. 183 т. 3), № РН-103 від 17.07.2013 року (а.с. 189 т. 3), № РН-99 від 11.07.2013 року (а.с. 194 т. 3), № РН-95 від 05.07.2013 року (а.с. 199 т. 3), № РН-92 від 02.07.2013 року (а.с. 205 т. 3), № РН-87 від 27.06.2013 року (а.с. 210 т. 3), № РН-86 від 25.06.2013 року (а.с. 216 т. 3), № РН-83 від 21.06.2013 року (а.с. 222 т. 3), № РН-77 від 19.06.2013 року (а.с. 227,237 т. 3), № РН-76 від 14.06.2013 року (а.с. 233 т. 3), № РН-74 від 11.06.2013 року (а.с. 243 т. 3), № РН-69 від 29.05.2013 року (а.с. 1 т. 4), № РН-68 від 23.05.2013 року (а.с. 10 т. 4), № РН-61 від 29.04.2013 року (а.с. 18 т. 4), № РН-60 від 25.04.2013 року (а.с. 28 т. 4), № РН-55 від 11.04.2013 року (а.с. 38 т. 4), № РН-54 від 08.04.2013 року (а.с. 45 т. 4), № РН-52 від 05.04.2013 року (а.с. 52 т. 4), № РН-24 від 06.02.2013 року (а.с. 59 т. 4), № РН-22 від 01.02.2013 року (а.с. 67 т. 4), № РН-20 від 31.01.2013 року (а.с. 73 т. 4), № РН-19 від 29.01.2013 року (а.с. 80 т. 4), № РН-16 від 25.01.2013 року (а.с. 89 т. 4), № РН-15 від 23.01.2013 року (а.с. 96 т. 4), № РН-14 від 21.01.2013 року (а.с. 104 т. 4), № РН-13 від 18.01.2013 року (а.с. 113 т. 4), № РН-11 від 16.01.2013 року (а.с. 123 т. 4), № РН-10 від 15.01.2013 року (а.с. 130 т. 4), № РН-7 від 11.01.2013 року (а.с. 135 т. 4), № РН-6 від 09.01.2013 року (а.с. 145 т. 4), № РН-5 від 04.01.2013 року (а.с. 151 т. 4), № РН-2 від 03.01.2013 року (а.с. 160 т. 4), № РН-0000001 від 03.01.2013 року (а.с. 166 т. 4), № РН-25 від 08.02.2013 року (а.с. 175 т. 4), № РН-27 від 12.02.2013 року (а.с. 181 т. 4), № РН-28 від 14.02.2013 року (а.с. 190 т. 4), № РН-30/1 від 19.02.2013 року (а.с. 198 т. 4), № РН-30 від 19.02.2013 року (а.с. 203 т. 4), № РН-33 від 25.02.2013 року (а.с. 212 т. 4), № РН-34 від 27.02.2013 року (а.с. 218 т. 4), № РН-35 від 28.02.2013 року (а.с. 228 т. 4), № РН-36 від 07.03.2013 року (а.с. 237 т. 4), № РН-38 від 13.03.2013 року (а.с. 245 т. 4), № РН-43 від 19.03.2013 року (а.с. 1 т. 5), № РН-44 від 21.03.2013 року (а.с. 9 т. 5), № РН-45 від 26.03.2013 року (а.с. 13 т. 5), № РН-195 від 24.12.2014 року (а.с. 81 т. 5), № РН-192 від 10.12.2014 року (а.с. 88 т. 5), № РН-190 від 21.11.2014 року (а.с. 93 т. 5), № РН-183 від 05.11.2014 року (а.с. 101 т. 5), № РН-180 від 03.11.2014 року (а.с. 105 т. 5), № РН-179 від 28.10.2014 року (а.с. 113 т. 5), № РН-179 від 28.10.2014 року (а.с. 121 т. 5), № РН-174 від 10.10.2014 року (а.с. 123 т. 5), № РН-172 від 03.10.2014 року (а.с. 131 т. 5), № РН-171 від 29.09.2014 року (а.с. 140 т. 5), № РН-170 від 23.09.2014 року (а.с. 147 т. 5), № РН-162 від 18.09.2014 року (а.с. 151 т. 5), № РН-161 від 08.09.2014 року (а.с. 160 т. 5), № РН-160 від 05.09.2014 року (а.с. 164 т. 5), № РН-156 від 29.08.2014 року (а.с. 168 т. 5), № РН-154 від 27.08.2014 року (а.с. 172 т. 5), № РН-155 від 28.08.2014 року (а.с. 178 т. 5), № РН-151 від 22.08.2014 року (а.с. 180 т. 5), № РН-153 від 20.08.2014 року (а.с. 184 т. 5), № РН-152 від 15.08.2014 року (а.с. 188 т. 5), № РН-145 від 04.08.2014 року (а.с. 193 т. 5), № РН-141 від 31.07.2014 року (а.с. 197 т. 5), № РН-137 від 22.07.2014 року (а.с. 201 т. 5), № РН-136 від 21.07.2014 року (а.с. 208 т. 5), № РН-128 від 09.07.2014 року (а.с. 216 т. 5), № РН-127 від 02.07.2014 року (а.с. 223 т. 5), № РН-120 від 25.06.2014 року (а.с. 231 т. 5), № РН-111 від 20.06.2014 року (а.с. 237 т. 5), № РН-95 від 12.06.2014 року (а.с. 243 т. 5), № РН-94 від 05.06.2014 року (а.с. 1 т. 6), № РН-93 від 03.06.2014 року (а.с. 6 т. 6), № РН-93/1 від 03.06.2014 року (а.с. 10 т. 6), № РН-78 від 16.05.2014 року (а.с. 20 т. 6), № РН-77 від 14.05.2014 року (а.с. 24 т. 6), № РН-66 від 30.04.2014 року (а.с. 32 т. 6), № РН-65 від 29.04.2014 року (а.с. 36 т. 6), № РН-47 від 25.04.2014 року (а.с. 43 т. 6), № РН-64 від 25.04.2014 року (а.с. 53 т. 6), № РН-38 від 08.04.2014 року (а.с. 61 т. 6), № РН-37 від 03.04.2014 року (а.с. 70 т. 6), № РН-31 від 21.03.2014 року (а.с. 79 т. 6), № РН-27 від 14.03.2014 року (а.с. 84 т. 6), № РН-24 від 06.03.2014 року (а.с. 86 т. 6), № РН-19 від 18.02.2014 року (а.с. 95 т. 6), № РН-18 від 17.02.2014 року (а.с. 106 т. 6), № РН-14 від 13.02.2014 року (а.с. 111 т. 6), № РН-12 від 06.02.2014 року (а.с. 120 т. 6), № РН-10 від 31.01.2014 року (а.с. 129 т. 6), № РН-6 від 23.01.2014 року (а.с. 139 т. 6), № РН-3 від 16.01.2014 року (а.с. 148 т. 6), № РН-2 від 13.01.2014 року (а.с. 156 т. 6);

- рахунками-фактурами: № СФ-155 від 30.12.2013 (а.с. 59 т. 3), №СФ-153 від 26.12.2013 року (а.с. 69 т. 3), № СФ-149 від 10.12.2013 року (а.с. 77 т.3), № СФ-148 від 05.12.2013 року (а.с. 90 т. 3), № СФ-147 від 03.12.2013 року (а.с. 95 т. 3), № СФ-146 від 29.11.2013 року (а.с. 104 т. 3), № СФ-145 від 28.11.2013 року (а.с. 111 т. 3), № СФ-143 від 22.11.2013 року (а.с. 118 т. 3), № СФ-142 від 20.11.2013 року (а.с. 125 т. 3), № СФ-141 від 18.11.2013 року (а.с. 130 т. 3), № СФ-133 від 05.11.2013 року (а.с. 139 т. 3), № СФ-129 від 31.10.2013 року (а.с. 147 т. 3), № СФ-128 від 29.10.2013 року (а.с. 156 т. 3), № СФ-125 від 25.10.2013 року (а.с. 163 т. 3), № СФ-108 від 13.08.2013 року (а.с. 169 т. 3), № СФ-105 від 01.08.2013 року (а.с. 174 т. 3), № СФ-104 від 30.07.2013 року (а.с. 179 т. 3), № СФ-103 від 23.07.2013 року (а.с. 184 т. 3), № СФ-97 від 17.07.2013 року (а.с. 190 т. 3), № СФ-96 від 11.07.2013 року (а.с. 195 т. 3), № СФ-91 від 05.07.2013 року (а.с. 200 т. 3), № СФ-88 від 02.07.2013 року (а.с. 206 т. 3), № СФ-84 від 27.06.2013 року (а.с. 211 т. 3), № СФ-81 від 25.06.2013 року (а.с. 217 т. 3), № СФ-80 від 21.06.2013 року (а.с. 223 т. 3), № СФ-75 від 19.06.2013 року (а.с. 228, 238 т. 3), № СФ-74 від 14.06.2013 року (а.с. 234 т. 3), № СФ-72 від 11.06.2013 року (а.с. 244 т. 3), № СФ-67 від 29.05.2013 року (а.с. 2 т. 4), № СФ-66 від 23.05.2013 року (а.с. 11 т. 4), № СФ-60 від 29.04.2013 року (а.с. 19 т. 4), № СФ-59 від 25.04.2013 року (а.с. 29 т. 4), № СФ-56 від 11.04.2013 року (а.с. 39 т. 4), № СФ-54 від 08.04.2013 року (а.с. 46 т. 4), № СФ-50 від 05.04.2013 року (а.с. 53 т. 4), № СФ-22 від 06.02.2013 року (а.с. 60 т. 4), № СФ-20 від 01.02.2013 року (а.с. 69 т. 4), № СФ-19 від 31.01.2013 року (а.с. 74 т. 4), № СФ-18 від 29.01.2013 року (а.с. 82 т. 4), № СФ-16 від 25.01.2013 року (а.с. 90 т. 4), № СФ-15 від 23.01.2013 року (а.с. 98 т. 4), № СФ-13 від 18.01.2013 року (а.с. 115 т. 4), № СФ-08 від 16.01.2013 року (а.с. 124 т. 4), № СФ-08 від 15.01.2013 року (а.с. 131 т. 4), № СФ-6 від 11.01.2013 року (а.с. 136 т. 4), № РН-5 від 09.01.2013 року (а.с. 146 т. 4), № СФ-3 від 04.01.2013 року (а.с. 153 т. 4), № СФ-2 від 03.01.2013 року (а.с. 162 т. 4), № СФ-0000001 від 03.01.2013 року (а.с. 167 т. 4), № СФ-23 від 08.02.2013 року (а.с. 176 т. 4), № СФ-25 від 12.02.2013 року (а.с. 182 т. 4), № СФ-28 від 14.02.2013 року (а.с. 191 т. 4), № СФ-27 від 14.02.2013 року (а.с. 199 т. 4), № СФ-29 від 19.02.2013 року (а.с. 204 т. 4), № СФ-33 від 25.02.2013 року (а.с. 214 т. 4), № СФ-34 від 27.02.2013 року (а.с. 219 т. 4), № СФ-35 від 28.02.2013 року (а.с. 229 т. 4), № СФ-36 від 07.03.2013 року (а.с. 238 т. 4), № СФ-37 від 13.03.2013 року (а.с. 246 т. 4), № СФ-42 від 19.03.2013 року (а.с. 2 т. 5), № СФ-43 від 21.03.2013 року (а.с. 10 т. 5), № СФ-44 від 26.03.2013 року (а.с. 14 т. 5), № СФ-157 від 24.12.2014 року (а.с. 82 т. 5), № СФ-154 від 10.12.2014 року (а.с. 89 т. 5), № СФ-152 від 21.11.2014 року (а.с. 94 т. 5), № СФ-145 від 05.11.2014 року (а.с. 102 т. 5), № СФ-143 від 03.11.2014 року (а.с. 106 т. 5), № СФ-140 від 28.10.2014 року (а.с. 114 т. 5), № СФ-136 від 10.10.2014 року (а.с. 124 т. 5), № СФ-135 від 03.10.2014 року (а.с. 132 т. 5), № СФ-132 від 29.09.2014 року (а.с. 141 т. 5), № СФ-128 від 23.09.2014 року (а.с. 148 т. 5), № СФ-127 від 18.09.2014 року (а.с. 152 т. 5), № СФ-126 від 08.09.2014 року (а.с. 161 т. 5), № СФ-123 від 05.09.2014 року (а.с. 165 т. 5), № СФ-116 від 29.08.2014 року (а.с. 169 т. 5), № СФ-114 від 27.08.2014 року (а.с. 173 т. 5), № СФ-111 від 22.08.2014 року (а.с. 181 т. 5), № СФ-113 від 20.08.2014 року (а.с. 185 т. 5), № СФ-148 від 13.08.2014 року (а.с. 189 т. 5), № СФ-108 від 13.08.2014 року (а.с. 190 т. 5), № СФ-105 від 04.08.2014 року (а.с. 194 т. 5), № СФ-104 від 31.07.2014 року (а.с. 198 т. 5), № СФ-98 від 22.07.2014 року (а.с. 202 т. 5), № СФ-97 від 21.07.2014 року (а.с. 209 т. 5), № СФ-91 від 09.07.2014 року (а.с. 217 т. 5), № СФ-90 від 02.07.2014 року (а.с. 224 т. 5), № СФ-83 від 25.06.2014 року (а.с. 232 т. 5), № СФ-80 від 20.06.2014 року (а.с. 238 т. 5), № СФ-74 від 12.06.2014 року (а.с. 244 т. 5), № СФ-73 від 05.06.2014 року (а.с. 2 т. 6), № СФ-72 від 03.06.2014 року (а.с 7, 12 т. 6), № СФ-72/1 від 03.06.2014 року (а.с 11 т. 6), № СФ-58 від 16.05.2014 року (а.с. 21 т. 6), № СФ-57 від 14.05.2014 року (а.с. 25 т. 6), № СФ-56 від 30.04.2014 року (а.с. 33 т. 6), № СФ-55 від 29.04.2014 року (а.с. 37 т. 6), № СФ-48 від 17.04.2014 року (а.с. 44 т. 6), № СФ-53 від 25.04.2014 року (а.с. 54 т. 6), № СФ-42 від 08.04.2014 року (а.с. 62 т. 6), № СФ-39 від 03.04.2014 року (а.с. 71 т. 6), № СФ-35 від 21.03.2014 року (а.с. 80 т. 6), № СФ-28 від 06.03.2014 року (а.с. 87 т. 6), № СФ-21 від 18.02.2014 року (а.с. 96 т. 6), № СФ-20 від 17.02.2014 року (а.с. 107 т. 6), № СФ-17 від 13.02.2014 року (а.с. 112 т. 6), № СФ-15 від 06.02.2014 року (а.с. 121 т. 6), № СФ-11 від 31.01.2014 року (а.с. 130 т. 6), № СФ-7 від 23.01.2014 року (а.с. 140 т. 6), № СФ-3 від 16.01.2014 року (а.с. 149 т. 6), № СФ-2 від 13.01.2014 року (а.с. 157 т. 6);

- товарно-транспортними накладними: від 30.12.2013, від 26.12.2013 року, від 10.12.2013 року, від 05.12.2013 року, від 03.12.2013 року, від 29.11.2013 року, від 28.11.2013 року, від 22.11.2013 року, від 20.11.2013 року,від 18.11.2013 року, від 05.11.2013 року, від 31.10.2013 року, від 28.10.2013 року, від 25.10.2013 року, від 13.08.2013 року, від 01.08.2013 року, від 30.07.2013 року, від 23.07.2013 року, від 17.07.2013 року, від 11.07.2013 року, від 05.07.2013 року, від 02.07.2013 року, від 27.06.2013 року, від 25.06.2013 року, від 21.06.2013 року, від 21.06.2013 року, від 14.06.2013 року, від 11.06.2013 року, від 29.05.2013 року, від 23.05.2013 року,від 29.04.2013 року, від 25.04.2013 року, від 11.04.2013 року, від 08.04.2013 року, від 05.04.2013 року, від 06.02.2013 року, від 29.01.2013 року, від 25.01.2013 року, від 23.01.2013 року, від 21.01.2013 року, від 18.01.2013 року, від 16.01.2013 року, від 15.01.2013 року, від 11.01.2013 року, від 09.01.2013 року, від 04.01.2013 року,від 03.01.2013 року, від 03.01.2013 року, від 08.02.2013 року, від 12.02.2013 року, від 14.02.2013 року, від 19.02.2013 року, від 19.02.2013 року, від 25.02.2013 року, від 27.02.2013 року,від 28.02.2013 року, від 07.03.2013 року, від 13.03.2013 року, від 19.03.2013 року, від 26.03.2013 року,від 24.12.2014 року, від 21.11.2014 року, від 05.11.2013 року, від 28.10.2014 року, від 10.10.2014 року, від 03.10.2014 року, від 29.09.2014 року, від 23.09.2014 року, від 18.09.2014 року, від 28.08.2014 року, від 04.08.2014 року,від 009.07.2014 року, від 25.06.2014 року, від 20.06.2014 року, від 12.06.2014 року, від 05.06.2014 року, від 03.06.2014 року, від 29.04.2014 року, від 25.04.2014 року, від 25.04.2014 року, від 08.04.2014 року,від 03.04.2014 року, від 21.03.2014 року, від 14.03.2014 року, від 06.03.2014 року, від 18.02.2014 року, від 13.02.2014 року, від 06.02.2014 року, від 31.01.2014 року, від 13.01.2014 року, від 16.01.2014 року (а.с. 60, 70, 78, 91, 96, 105, 112, 119, 126, 131, 140, 148, 157, 165, 170, 175, 180, 187, 191, 196, 202-203, 207, 212-213, 218-219, 224, 229-230, 235, 239,-240, 245 т. 3, а.с. 3, 20,30, 40, 47, 57, 61, 83, 91, 99, 107, 116, 126, 132, 138, 139, 147, 149, 154, 163, 169, 177, 183, 192, 201, 205, 215, 221, 231, 240, 248 т. 4, а.с. 3, 15, 85-86, 95, 103,122, 125, 138, 142, 149, 158, 179, 195, 218-219, 235, 239, 250т. 5, а.с. 4, 13, 38, 45-46, 55, 63, 72, 81, 85, 93, 97, 118, 122, 137,141, 150, т.6);

- виписками з сертифікатів якості (а.с. 61-67, 71-75, 79-84, 88, 92-93, 97-102, 106-109, 113-116, 120-121, 123, 127-128, 132-134, 137, 141-143, 145, 149-152, 154, 158-159, 161, 164, 167, 171-172, 176-177, 181-182, 185-186, 188, 192-193, 197-198, 201, 204, 208-209, 214-215, 220-221,225-226, 231-232, 236, 241-242, 246-247 т. 3, а.с. 4-9, 13-17, 21-27, 31-37, 41-44,48-51, 54-56, 58, 62-66, 68, 70-71, 75-78, 81, 84-88, 92-95, 98, 97, 100-103, 105, 108-111, 117-122, 125, 127-129, 133-134, 137, 140-144, 148, 150, 152, 155-159, 165, 168, 170-172, 174, 178-180, 184-189, 193-197, 200, 202, 206-211, 217, 220, 222-227, 230, 232-236, 241-244,249-252т. 4, а.с. 4-8, 16-21, 83-84, 90-91, 96-100, 107-111, 115-119, 126-130, 133-137, 143-146, 154-157, 162, 170, 174-176, 203-206, 210-214, 220-222, 225-230,233-234, 240-242, 245-249 т. 5, а.с. 3, 14-19, 26-30, 39-42,47-52, 56-60, 64-69, 73-78, 82-83, 88-92, 98-103, 108, 113-117, 123-128, 131-136, 142-147, 151-155, 158-159 т.6);

- подорожніми листами: від 01.02.2013 року, від 31.01.2013 року, (а.с. 72, 79 т.4), від 21.03.2013 року, від 10.12.2014 року, від 03.11.2014 року, від 28.10.2014 року, від 05.08.2014 року, від 29.08.2014 року, від 27.08.2014 року, від 22.08.2014 року, від 20.08.2014 року, від 13.08.2014 року, від 31.07.2014 року, від 22.07.2014 року, від 21.07.2014 року, від 03.07.2014 року, від 16.05.2014 року, від 14.05.2014 року, від 30.04.2014 року, від 13.01.2014 року, від 05.06.2014 року, від 12.06.2014 року,від 20.06.2014 року, від 25.06.2014 року, від 10.10.2014 року, від 14.06.2013 року, від 19.06.2013 року, від 21.06.2014 року, від 25.06.2013 року, від 27.06.2013 року, від 02.07.2013 року, від 05.07.2013 року, від 11.07.2013 року, від 17.07.2013 року, від 23.07.2013 року, 30.07.2013 року, 13.08.2013 року, (а.с. 12, 92, 112, 120, 163, 167, 171,177, 183, 187, 192, 201, 207, 215т. 5, а.с. 9, 23,31, 35, 160 т. 6, а.с. 1-20 т. 7);

- актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 22-26 т. 5);

- звітністю за фактом виготовлення (а.с. 27-56 т. 5);

- витратами матеріалів (а.с. 57-80 т. 5);

- прибутковими накладними: № ПН-0000150 від 06.02.2014 року (а.с. 21 т. 7), № ПН-0000145 від 13.02.2014 року (а.с. 22 т. 7), № ПН-0000157 від 17.02.2014 року (а.с. 23 т. 7), № ПН-0000164 від 18.02.2014 року (а.с. 24 т. 7), № ПН-0000024 від 13.01.2014 року (а.с. 25 т. 7), № ПН-0000008 від 16.01.2014 року (а.с. 26 т. 7), № ПН-0000060 від 23.01.2014 року (а.с. 27 т. 7), № ПН-0000085 від 31.01.2014 року (а.с. 28 т. 7), № ПН-0000263 від 06.03.2014 року (а.с. 29 т. 7), № ПН-0000310 від 14.03.2014 року (а.с. 30 т. 7), № ПН-0000311 від 21.03.2014 року (а.с. 31 т. 7), № ПН-0000349 від 03.04.2014 року (а.с. 32 т. 7), № ПН-0000359 від 08.04.2014 року (а.с. 33 т. 7), № ПН-0000403 від 25.04.2014 року (а.с. 34 т. 7), № ПН-0000451 від 25.04.2014 року (а.с. 35 т. 7), № ПН-0000449 від 29.04.2014 року (а.с. 36 т. 7), № ПН-0000450 від 30.04.2014 року (а.с. 37 т. 7), № ПН-0000466 від 14.05.2014 року (а.с. 38 т. 7), № ПН-0000522 від 16.05.2014 року (а.с. 39 т. 7), № ПН-0000604 від 03.06.2014 року (а.с. 40 т. 7), № ПН-0000610 від 03.06.2014 року (а.с. 41 т. 7), № ПН-0000550 від 05.06.2014 року (а.с. 42 т. 7), № ПН-0000551 від 12.06.2014 року (а.с. 43 т. 7), № ПН-0000580 від 20.06.2014 року (а.с. 44 т. 7), № ПН-0000585 від 25.06.2014 року (а.с. 45 т. 7), № ПН-0000636 від 02.07.2014 року (а.с. 46 т. 7), № ПН-0000637 від 09.07.2014 року (а.с. 47 т. 7), № ПН-0000647 від 21.07.2014 року (а.с. 48 т. 7),№ ПН-0000652 від 22.07.2014 року (а.с. 49 т. 7),№ ПН-0000681 від 31.07.2014 року (а.с. 50 т. 7),№ ПН-0000788 від 04.08.2014 року (а.с. 51 т. 7),№ ПН-0000789 від 13.08.2014 року (а.с. 52 т. 7), № ПН-0000790 від 15.08.2014 року (а.с. 53 т. 7), № ПН-0000791 від 20.08.2014 року (а.с. 54 т. 7), № ПН-0000769 від 22.08.2014 року (а.с. 55 т. 7), № ПН-0000806 від 27.08.2014 року (а.с. 56 т. 7), № ПН-0000799 від 29.08.2014 року (а.с. 57 т. 7), № ПН-0000836 від 05.09.2014 року (а.с. 58 т. 7),№ ПН-0000893 від 08.09.2014 року (а.с. 59 т. 7), № ПН-0000837 від 18.09.2014 року (а.с. 60 т. 7), № ПН-0000894 від 23.09.2014 року (а.с. 61 т. 7),№ ПН-0000871 від 29.09.2014 року (а.с. 62 т. 7), № ПН-0000905 від 03.10.2014 року (а.с. 63 т. 7), № ПН-0000912 від 10.10.2014 року (а.с. 64 т. 7), № ПН-0000936 від 28.10.2014 року (а.с. 65 т. 7), № ПН-0000992 від 03.11.2014 року (а.с. 66 т. 7), № ПН-0000999 від 05.11.2014 року (а.с. 67 т. 7), № ПН-0000989 від 21.11.2014 року (а.с. 68 т. 7), № ПН-0001071 від 29.12.2014 року (а.с. 69 т. 7),№ ПН-0001026 від 10.12.2014 року (а.с. 70 т. 7), № ПН-0000016 від 01.01.2013 року (а.с. 71 т. 7), № ПН-0000022 від 03.01.2013 року (а.с. 72 т. 7), № ПН-0000021 від 04.01.2013 року (а.с. 73 т. 7), № ПН-0000020 від 09.01.2013 року (а.с. 74 т. 7), № ПН-0000019 від 11.01.2013 року (а.с. 75 т. 7), № ПН-0000018 від 15.01.2013 року (а.с. 76 т. 7), № ПН-0000017 від 16.01.2013 року (а.с. 77 т. 7), № ПН-0000015 від 18.01.2013 року (а.с. 78 т. 7), № ПН-0000030 від 21.01.2013 року (а.с. 79 т. 7), № ПН-0000031 від 23.01.2013 року (а.с. 80 т. 7),№ ПН-0000041 від 25.01.2013 року (а.с. 81 т. 7), № ПН-0000057 від 29.01.2013 року (а.с. 82 т. 7), № ПН-0000063 від 31.01.2013 року (а.с. 83 т. 7), № ПН-0000116 від 01.02.2013 року (а.с. 84 т. 7),№ ПН-0000135 від 06.02.2013 року (а.с. 85 т. 7),№ ПН-0000115 від 08.02.2013 року (а.с. 86 т. 7), № ПН-0000117 від 12.02.2013 року (а.с. 87 т. 7), № ПН-0000134 від 14.02.2013 року (а.с. 88 т. 7), № ПН-0000139 від 19.02.2013 року (а.с. 89 т. 7), № ПН-0000140 від 19.02.2013 року (а.с. 90 т. 7), № ПН-0000173 від 25.02.2013 року (а.с. 92 т. 7), № ПН-0000182 від 27.02.2013 року (а.с. 92 т. 7), № ПН-0000187 від 28.02.2013 року (а.с. 93 т. 7), № ПН-0000223 від 07.03.2013 року (а.с. 94 т. 7), № ПН-0000231 від 13.03.2013 року (а.с. 95 т. 7),№ ПН-0000253 від 19.03.2013 року (а.с. 96 т. 7), № ПН-0000328 від 21.03.2013 року (а.с. 97 т. 7),№ ПН-0000289 від 26.03.2013 року (а.с. 98 т. 7),№ ПН-0000340 від 05.04.2013 року (а.с. 98 т. 7),№ ПН-0000352 від 08.04.2013 року (а.с. 100 т. 7), № ПН-0000354 від 11.04.2013 року (а.с. 101 т. 7), № ПН-0000405 від 25.04.2013 року (а.с. 102 т. 7), № ПН-0000419 від 29.04.2013 року (а.с. 103 т. 7),№ ПН-0000456 від 23.05.2013 року (а.с. 104 т. 7),№ ПН-0000469 від 29.05.2013 року (а.с. 105 т. 7), № ПН-0000513 від 11.06.2013 року (а.с. 106 т. 7),№ ПН-0000527 від 14.06.2013 року (а.с. 107 т. 7), № ПН-0000558 від 19.06.2013 року (а.с. 108 т. 7), № ПН-0000557 від 21.06.2013 року (а.с. 109 т. 7), № ПН-0000556 від 25.06.2013 року (а.с. 110 т. 7), № ПН-0000552 від 27.06.2013 року (а.с. 111 т. 7), № ПН-0000635 від 02.07.2013 року (а.с. 112 т. 7), № ПН-0000635 від 02.07.2013 року (а.с. 113 т. 7), № ПН-0000614 від 05.07.2013 року (а.с. 114, 115 т. 7), № ПН-0000757від 11.07.2013 року (а.с. 116 т. 7), № ПН-0000634 від 17.07.2013 року (а.с. 117 т. 7), № ПН-0000758 від 23.07.2013 року (а.с. 118 т. 7), № ПН-0000759 від 30.07.2013 року (а.с. 119 т. 7), № ПН-0000760 від 01.08.2013 року (а.с. 120 т. 7), № ПН-0000781 від 13.08.2013 року (а.с. 121 т. 7), № ПН-0001066 від 25.10.2013 року (а.с. 122 т. 7),№ ПН-0001081 від 29.10.2013 року (а.с. 123 т. 7), № ПН-0001093 від 31.10.2013 року (а.с. 124 т. 7), № ПН-0001182 від 22.11.2013 року (а.с. 125 т. 7),№ ПН-0001193 від 28.11.2013 року (а.с. 126 т. 7), № ПН-0001197 від 29.11.2013 року (а.с. 127 т. 7),№ ПН-0001222 від 03.12.2013 року (а.с. 128 т. 7),№ ПН-0001223 від 05.12.2013 року (а.с. 129 т. 7), № ПН-0001259 від 10.12.2013 року (а.с. 130 т. 7),№ ПН-0001328 від 26.12.2013 року (а.с. 131 т. 7), № ПН-0001342 від 30.12.2013 року (а.с. 132 т. 7).

Тобто факт постійного отримання позивачем товару від контрагента, який використовувався ним в своїй господарській діяльності для виготовлення своєї продукції, знайшов підтвердження первинними документами та спростовує доводи апелянта про не поставлення позивачу зазначеної продукції. Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на те, що під час проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ "Мега-Металскло", не знайшли документального підтвердження господарські операції з іншими постачальниками продукції по ланцюгу, оскільки проведення зустрічної перевірки ТОВ "Мега-Металскло" неможливо було провести з підстав його знаходження в зоні АТО.

Факт здійснення господарських операцій зі всіма контрагентами позивача підтверджуються актами взаєморозрахунків (а.с. 176 -197 т. 8).

Розрахунки між сторонами за вище переліченими угодами здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку з урахуванням договорів про переуступку боргу (а.с. 141-250 т. 7, а.с. 1-19, 198-225 т. 8).

В якості подальшого використання в своїй господарській діяльності придбаних у контрагентів - постачальників товарів/послуг виготовлення продукції, позивачем надані суду договори на придбання у позивача технологічного обладнання від 19.12.2013 року за № 3520 та від 25.10.2013 року за № 20/2013/1928, укладеними між позивачем (продавцем) та ПАТ "ММК ім. Ілліча", ВАТ "Запоріжсталь" (покупці) відповідно ( а.с.107 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі і податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами, які крім того, були зареєстровані( на час здійснення господарських операцій) як юридичні особи та на момент проведення фінансово-господарських операцій були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на формування податкового кредиту.

Крім того, факт надання всіх необхідних первинних документів по здійсненню господарчих операцій з контрагентами позивача відображений в самому акті перевірки.

Апелянт посилається на відсутність в видаткових накладних необхідних реквізитів, а також на те, що в наданих на перевірку товарно-транспортних накладних не заповнені реквізити осіб. Окрім того, до перевірки не були надані документи , які засвідчують якість поставленої продукції .

Що стосується заповнення видаткових та товарно-транспортних накладних, то не правильність її заповнення не спростовує реальність здійснення господарської операції, а обов'язок її заповнення покладається на контрагента, який надавав послуги .

Окрім того, не надання документу про якість товару, також не впливає на висновки про відсутність реальності здійснення господарської операції , оскільки на відповідача не покладено контроль за якістю продукції , а також не є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Припущення апелянта щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами позивача тільки з підстав неможливості проведення зустрічних перевірок інших контрагентів по ланцюгу їх постачання, судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на зазначене.

Діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки фактично не були дослідженні первинні документи контрагентів. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні, первинні документи позивача та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені, які б впливали на формування податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив,що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Тобто, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таких доказів відносно контрагентів позивача податковим органом до суду не надано, що безумовно спростовує безпідставні твердження відповідача, викладені у Акті перевірки.

Посилання податкового органу в акті перевірки на акти перевірок інших Державних податкових інспекцій, складені відносно контрагентів позивача які, на думку податкового органу, підтверджують неможливість проведення фінансово-господарських операцій ними, є безпідставними, обставини здійснення господарської діяльності вищевказаних контрагентів позивача із іншими контрагентами не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, оскільки спір, що виник між сторонами стосується договорів між позивачем та його контрагентами. Вказані у акті перевірки обставини не можуть вважатися доказами нікчемності укладених договорів, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представник відповідача не підтвердив.

Крім того, суд зазначає, що вищезазначена податкова інформація не є перевіркою господарської діяльності контрагентів позивача по взаємовідносинам, в тому числі й з позивачем. Висновки про відсутність реального характеру правочинів податковий орган ґрунтує тільки на відсутності підприємств за юридичною адресою, або інших причин неможливості їх перевірки. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Особливості правового регулювання договірних відносин поставки у сфері господарювання визначені в Господарському кодексі України. Так, Господарський кодекс України регламентує питання щодо предмету, кількості, асортименту, строків і порядку поставки, комплектності, якості товарів, що поставляються, претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів, а також встановлює вимогу викладати умови господарських договорів поставки відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Частинами п'ятою та шостою статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Таким чином, ні законодавство, ні договір поставки не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для виробництва товару, його зберігання або самостійно здійснювати його перевезення. Такими виробничими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники у торгівлі вугіллям.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання при укладенні договорів здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів шляхом направлення запитів до державних органів, а також: не передбачений обов'язок здійснювати перевірку документів щодо всіх контрагентів по ланцюгу здійснення операції стосовно державної реєстрації платника податків, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків тощо.

Також, належно допустимих доказів того, що угоди носять ознаки нікчемності, апелянт не зазначив.

Колегія суддів вважає, що укладені між позивачем його контрагентами на момент розгляду справи є чинними, оскільки в судовому порядку недійсними не визнавались.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій , на які платник податку посилається як на підставу формування податкового кредиту, у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочинів .

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Апелянтом не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналіз вищевикладених положень законодавства свідчить, що на момент формування позивачем податкового кредиту до складу податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат. Документом, що посвідчував право на отримання податкового кредиту, вважалась податкова накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочини є таким, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, договір постачання товару та надання послуг в судовому порядку не визнавалися незаконними, недійсними або не чинними.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, транспортних засобів та іншого устаткування,або спеціальних дозволів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством не законної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу,тощо.

У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірність прийняття спірних повідомлень-рішень, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 805/365/16-аза позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322202/6992, № 0000312202/6991 від 24 листопада 2015 року, № 0000032202/1221, № 0000042202/1222 від 31 серпня 2015 року - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 10 серпня 2016 року.

Повний текст виготовлено 12 серпня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова