Постанова № 59669952, 10.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року справа №805/977/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засіданні - Куленко О.Д., позивача - ОСОБА_3, розглянувши в у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 805/977/16-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з урахуванням уточнень) про:

- визнання протиправними дії відповідачів щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні позивача з посади першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у зв'язку зі скороченням штатів;

- зобов'язання Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з посади першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з розрахунку 202,67 грн. за кожен календарний день за час затримки за період з 06 листопада 2015 року по 14 квітня 2016 року в сумі 32 427,20 грн. (а.с.3-6, 31-34).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 805/977/16-аадміністративний позов задоволено. Зобов'язано Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з посади першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08671449) з розрахунку 202,67 грн. за кожен календарний день з моменту звільнення по момент фактичного розрахунку в сумі 32021, 86 грн.(а.с. 66-67).

Не погодившись з судовим рішенням,Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 805/977/16-а та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що порядок та умови проходження служби в ОВС регламентується Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, відтак положення ст. 117, 118 Кодексу законів про працю України не розповсюджуються на правовідносини з виплатою грошового забезпечення працівників міліції (а.с.76-78).

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, наданих до канцелярії суду 01 серпня 2016 року (а.с. 100-104), просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненні позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15 серпня 1998 року ОСОБА_3 прийнято на службу в органах внутрішніх справ (а.с. 3).

29 серпня 2014 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 3).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 284 о/с від 22 вересня 2015 року позивача поновлено на посаді першого заступника начальника міського відділу - начальника слідчого відділу Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) з 30 серпня 2014 року на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року (а.с. 10).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 21 жовтня 2015 року № 318 о/с майора міліції ОСОБА_3 призначено на посаді першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління (а.с. 11).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 363 о/с від 06 листопада 2015 року ОСОБА_3 звільнено з посади першого заступника начальника районного відділу - начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області згідно пункту 64 "г" (через скорочення штатів) (а.с. 12).

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07 грудня 2015 року №7 о/с лк внесено зміни до наказу № 363 о/с від 06 листопада 2015 року, а саме: прийнято вважати вислугу років позивача станом на 06 листопада 2015 року в календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги 17 років, 02 місяці, 21 день, встановлено премію за листопад 2015 року в розмірі 155% (а.с. 13).

У березні місяці 2016 року позивач звертався до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про надання інформації щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, на яке 18 березня 2016 року надано відповідь № М-118/01-26-2016, відповідно до якої позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 61074,71 грн., яка буде виплачена на особистий рахунок позивача після надходження фінансування з Державного бюджету України (а.с. 21).

Як вбачається з довідки по перерахуванню коштів співробітникам Маріупольського Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на карткові рахунки звільненим працівникам у квітні 2016 року, позивачу перераховано на картковий рахунок 60 158, 59 грн. (а.с. 42, 52).

Отримання зазначеної суми позивач підтвердив в уточненій позовній заяві про зменшення позовних вимог( а.с.31-34).

Спірним питанням у справі є обґрунтованість заявлених вимог позивача про виплату йому грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні на підставі положень ст. 117, 118 Кодексу законів про працю.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що на підставі положень ст. 117 Кодексу законів про працю України у Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області виник обов'язок щодо виплати позивачу його середнього заробітку за період з моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством таким як: Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством та наведені вище нормативно-правові акти регулюють порядок виплати грошової допомоги працівникам органів внутрішніх справ, та не підпадають під дію загального трудового законодавства , які передбачають виплату грошової компенсації за затримку розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушення термінів її виплати.

Трудові відносини та проходження служби в органах внутрішніх справ мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення Кодексу законів про працю України, на які посилається позивач, а саме - ст.ст. 116, 117 встановлюють відповідальність за затримку розрахунку при звільненні осіб органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняття новою постанови про відмову у задоволені позову, у відповідності до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202,205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 805/977/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 10 серпня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова