Ухвала суду № 59667639, 20.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 року справа №2а-18274/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Ястребової Л.В

Суддів: Колеснік Г.А

ОСОБА_2В

при секретарі Агейченковій К.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3А

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року по справі №2-а-18274/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідйомтранс» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002901502/1/1798/15-213/33554717/7864/10, прийняте Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 23.10.2009 р„ про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 877850 грн., в тому числі, за основним платежем - 585233 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями - 292617 грн.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001721502/1/1828/15-213/33554717/8103/10, прийняте Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 23.10.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій в розмірі 2040 грн.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002501501/1/2213/15-013/33554717/10450/10, прийняте Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 06.11.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1026012 грн., в тому числі, за основним платежем - 683441 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 342571 грн.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 2215/1/15-31 З/З3554717/10, прийняте Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька 06.11.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" штрафних (фінансових) санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальному розмірі 680 грн.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000021503/1/2216/15-

313/33554717/10463/Ю, прийняте Державною податковою інспекцією у Будьонівському

районі м. Донецька 06.11.2009 р., про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю

„Спецпідйомтранс" штрафних (фінансових) санкцій з комунального податку в розмірі 2040-

грн.

Визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпідйомтранс" платником податку на додану вартість.

Зобов»язано Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідйомтранс» як платника податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмолено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи було повідомлено належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпідйомтранс» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 16.05.2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33554717, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 07175602, здійснює господарську діяльність на підставі статуту.

За наслідками обшуку, який відбувся 26.05.2008 р., у ТОВ „Спецпідйомтранс" слідчим з особливо важливих справ слідчого управління ГУ МВС України в Донецькій області були вилучені фінансово-господарські документи та печатка ТОВ „Спецпідйомтранс", що підтверджується протоколом обшуку. Із матеріалів справи вбачається, що печатка була повернута директору підприємства 13.06.2009 року.На протязі періоду, коли печатка була вилучена, ТОВ „Спецпідйомтранс" документи податкової звітності надавав податковому органу без скріплення печаткою. Про обставини вилучення печатки та неможливості належним чином оформлювати податкову звітність позивач повідомляв податковий орган - надавав разом з податковими декларацію лист із зазначенням причин неможливості завірення декларацій печаткою. Податкові декларації, які були здані позивачем у період з травня 2008 року по травень 2009 року, не були не прийняті або повернуті податковим органом підприємству. При цьому податковий орган надавав позивачу листи, в яких зазначав, що податкова звітність отримана, заноситься до електронної бази даних, має статус „До відома". При цьому податковий орган пропонував позивачу надати нову декларацію, оформлену належним чином.

У відповідності до п. 1.11 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкова звітність з усіх видів податків, зборів (обов'язкових платежів) своєчасно, у встановлені законами про оподаткування строки і порядку в період з березня 2008 р. по травень 2009 р. надавалась позивачем до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька..

Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення; може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податковим органом не приймалось рішення про невизнання податкової звітності позивача як податкової декларації, то позивач мав усі підстави вважати, що податкова звітність прийнята податковим органом.

Порядок приймання податкової звітності в органах державної податкової служби визначався до 31.12.2008 р. Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютер обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 15.04.2008 р. № 250, та Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827.

Відповідно п. 4.3 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, у випадку втрати платником податків печатки на момент подання звітності до податкових органів, така звітність надається разом з відповідним документом, виданим органом внутрішніх справ, який засвідчує втрату печатки.

Податкова звітність надавалась позивачем податковому органу разом із інформацією про причини відсутності печатки, наданою органом внутрішніх справ, яка підтверджувала факт вилучення печатки.

З урахуванням обставин, які склалися у позивача, поважності причин відсутності печатки, податковий орган мав право визнати надану позивачем податкову звітність як податкову декларацію.

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька були проведені невиїзні документальні (камеральні) перевірки з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також з питань повноти декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість і достовірності нарахування податку на прибуток за березень 2008 року - травень 2009 року.

У відповідності до пп. 4.2.2 п, 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Так, актом № 1898/15-211/33554717 від 11.08.2009 р. про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ „Спецпідйомтранс" не подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень-грудень 2008 р., січень-квітень 2009 р.

Актом № 1788/15-211/33554717 від 24.07.2009 р. про результати документальної невиїзної перевірки з питань повноти декларування податкових зобов'язань встановлено, що ТОВ „Спецпідйомтранс" в період з травня 2008 р. по квітень 2009 р. не надавались податкові декларації з податку на додану вартість, підприємством не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому податковий орган зробив висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з цього податку за березень-грудень 2008 р., січень-квітень 2009 р. на 585233 грн. .

Актом № 2218/15-011/33554717 від 22.09.2009 р. про результати документальної невиїзної перевірки податкової звітності з податку на прибуток встановлено, що ТОВ „Спецпідйомтранс" не надані декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 11 місяців 2008 р., 12 місяців 2008 р., 1 квартал 2009 р. та занижено податок на прибуток на суму 683441 грн. .

Актом № 2216/15-311-1/33554717 від 22.09.2009 р. про результати невиїзної

документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з комунального податку

встановлено, що ТОВ „Спецпідйомтранс" не подані податкові розрахунки з комунального

податку за травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2008 р., січень,

лютий, березень, квітень, травень 2009 р. .%

Актом № 2215/15-311-1/33554717 від 22.09.2009 р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності зі збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлено, що ТОВ „Спецпідйомтранс" не подана податкова звітність зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р„ 2008 р., 1 квартал 2009 р.

На підставі зазначених актів перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001461502/0/1798/15-213/33554717/7864/10 від 05.08.2009 р. про визначення ТОВ „Спецпідйомтранс" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1170466 грн., в тому числі за основним платежем - 585233 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 585233 грн.; № 0001721502/0/1828/15-213/33554717/8103/10 від 11.08.2009 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040 грн., за платежем - податок на додану вартість; № 0002501501/0/2213/15-013/33554717/10450/10 від 07.10.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1026012 грн., в тому числі за основним платежем -683441 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 342571 грн.; № 0000021503/0/2216/15-313/33554717/10463/10 від 07.10.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з комунального податку за штрафними (фінансовими) санкціями - 2040 грн.; № 2215/0/15-313/33554717/10462/10 від 07.10.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за штрафними (фінансовими) санкціями - 680 грн..

За наслідками адміністративного узгодження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002501501/1/2213/15-013/33554717/10450/10 від 06.11.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1026012 грн., в тому числі за основним платежем - 683441 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 342571 грн., № 2215/1/15-313/33554717/10 від 06.11.2009 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища; № 0000021503/1/2216/15-313/33554717/10463/10 від 06.11.2009 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040 грн. по податку на додану вартість; № 0002901502/1/1798/15-213/33554717/7864/10 від 23.10.2009 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 877850 грн., в тому числі за основним платежем - 585233 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -292617 грн., № 0001721502/1/1828/15-213/33554717/8103/10 від 23.І0.2009 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 2040 грн..

Предметом оскарження в даній справі є податкові повідомлення-рішення № 0002901502/1/1798/15-213/33554717/7864/10 від 23.10.2009 р., № 0001721502/1/1828/15-213/33554717/8103/10 від 23.10.2009 р., № 0002501501/1/2213/15-013/33554717/10450/10 від 06.11.2009 р., № 2215/1/15-313/33554717/10 від 06.1.1.2009 р., № 0000021503/1 /2216/15-313/33554717/10463/10 від 06.11.2009 р.

Як вбачається з актів перевірки, єдиною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій стало неподання позивачем податкової звітності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість, податку на прибуток, податкові розрахунки комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з березня 2008 р. по травень 2009 р. подавались до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька у встановлені законодавством строки, але з поважних причин податкова звітність надавалась контролюючому органу без завірення печаткою. Податковий орган був обізнаний про поважність причин відсутності печатки.

Крім того, судом першої інстанції також вірно встановлено, що у зазначений період позивачем в повному обсязі сплачені до бюджету податки та збори, зобов'язання по яким позивачем самостійно,

визначені у податковій звітності.

З огляду на зазначені приписи закону, суд приходить до висновку, що податковий орган, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, але діяв необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, допустивши несправедливу дискримінацію, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача (в даному випадку - визначення позивачу податкових зобов'язань та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на той факт, що позивач у періоді, коли печатка була вилучена, мав змогу нею користуватися, про що свідчать податкові декларації, які позивач видавав в цей період.

Актом про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „Спецпідйомтранс" з питань повноти декларування податкових зобов'язань № 1771/15-211/33554717 від 23.07.2009 р. встановлено, що платником податку не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме, позивач протягом 12 послідовних місяців не подає податкові декларації з податку на додану вартість, що є підставою відповідно до п. 9.8 „г" ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" для анулювання свідоцтва платника цього податку, підприємством не задекларовані податкові зобов'язання в сумі 585233 грн., що також є підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Будьоніському районі м. Донецька прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ „Спецпідйомтранс" як платника податку на додану вартість. Таке рішення викладене у акті № 34, який затверджений начальником ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька 24.07.2009 р. Підставою для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, як випливає з акту, є недекларування податкових зобов'язань, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість" (загальна сума 300000 грн.), та згідно з пп. „в" п. 9.8 ст. 9 зазначеного закону (з будь-яких інших причин на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р). Суд зазначає, що в п. 3 акту податковий орган вказує на відсутність податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання акту.

Пунктом 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від"! липня 2009 р. № 757-р „ОСОБА_2 питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" в редакції, яка діяла на час прийняття рішення про анулювання реєстрація позивача платником податку на додану вартість, визначено, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість" особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Судом встановлено, що фактично анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбулось на підставі п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 757-р „ОСОБА_2 питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)".

Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість", відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а)платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання

реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього

Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має

за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій,

менші за визначені зазначеним підпунктом;

б)ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу

або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа

позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в)особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку

або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий

порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що

встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням

суду або з будь-яких інших причин;

г)зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону

спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1

цього Закону;

г) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 757-р „ОСОБА_2 питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" встановлені додаткові підстави для анулювання реєстрації платника податку, ніж Законом України „Про податок на додану вартість".

ОСОБА_4 України „Про податок на додану вартість" не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як встановлення факту виписки платником податку податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", то в даному випадку відповідач не мав підстав при анулювання реєстрації платника податку на додану вартість посилатися на зазначене розпорядження.

Недекларування податкових зобов'язань незалежно від суми (в тому числі, на суму більше ніж 300000 грн.) є підставою для визначення податковим органом податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у порядку, встановленому Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а не для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Посилання в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на пп. „в" п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" в контексті недекларування податкових зобов'язань, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму 300000 грн., є безпідставними.

Підпунктом „в" передбачена підстава для анулювання реєстрації платника податків у разі, коли особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Тобто, в цієї правовій нормі йде мова про перехід платника податків на спрощену систему оподаткування, а не про недекларування податкових зобов'язань.

Також суд першої інстанції вірно зазначено про необґрунтованість посилання податкового органу при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки в зазначеній нормі йдеться про обов'язкові умови реєстрації суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість, а не про умови анулювання такої реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 року по справі №2-а-18274/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідйомтранс» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 25 травня 2010 року.

Колегія суддів