Ухвала суду № 59664466, 11.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1031/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення рішення відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує реальністю договірних взаємовідносин позивача з ТОВ «Амстор-Трейд» та ТОВ «Арарат Трейд», дійсністю виконання умов укладених з контрагентами правочинів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 14 квітня 2015 року по 20 квітня 2015 року на підставі наказу Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09 квітня 2015 року №83-п, направлення від 14 квітня 2015 року №42, згідно п.75.1 ст.75 пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, ст.82 ПК України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Амстор-Трейд» у періоді з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року та з ТОВ «Арарат Трейд» у періоді з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 27 квітня 2015 року №67/220/34514827, в якому зафіксовано виявлене контролюючим органом порушення, зокрема, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періодах що перевірялись, на загальну суму 233110,00 грн., в тому числі за вересень 2014 року на суму 97775,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 132335,00 грн.

На підставі акта від 27 квітня 2015 року №67/220/34514827 Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13 травня 2015 року №0001342200, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 349666,00 грн., в тому числі за основним платежем - 233110,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 116556,00 грн.

За наслідком адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 13 травня 2015 року №0001342200 рішенням ДФС України від 21 серпня 2015 року №17981/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» - без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо правомірності висновків відповідача, викладених в акті перевірки, а саме, що правовідносини позивача із вказаними контрагентами мали виключно паперовий характер, а отже, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на правомірність включення ПДВ до податкового кредиту з огляду на дійсність укладених позивачем правочинів з ТОВ «Амстор-Трейд» та ТОВ «Арарат Трейд» із фактичним виконанням умов цих договорів.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Амстор-Трейд» (виконавець) 18 серпня 2014 року укладено договір №112, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику інформаційні та консультаційні послуги у сфері законодавства по організації виробництва та збуту продукції замовника (послуги).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду копії акту здачі-прийняття послуг від 30 вересня 2014 року, податкової накладної від 30 вересня 2014 року №104, виписану ТОВ «Амстор-Трейд» на користь позивача на загальну суму 412170,00 грн., в тому числі ПДВ - 68695,00 грн.

29 серпня 2014 року між ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» (замовник) та ТОВ «Амстор-Трейд» (виконавець) укладено договір №38, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику послуг з передпродажної підготовки товару замовника: послуги з сортування, групового упакування, палетування та стікерування Товару; послуги з підготовки Товару Замовника до відвантаження.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду копії акту здачі-прийняття послуг від 30 вересня 2014 року, податкової накладної від 30 вересня 2014 року №105, виписану ТОВ «Амстор-Трейд» на користь позивача на загальну суму 174480,00 грн., в тому числі ПДВ - 29080 грн.

01 жовтня 2014 року між ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» (замовник) та ТОВ «Арарат Трейд» (виконавець) укладено договір №10/14, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику послуг з передпродажної підготовки товару замовника (що включає в себе, але не обмежується): послуг з сортування, групового упакування, палетування та стікерування товару; послуг з підготовки товару до відвантаження.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду копії актів здачі-прийняття послуг: від 02 жовтня 2014 року, 06 жовтня 2014 року, 08 жовтня 2014 року, 10 жовтня 2014 року, 13 жовтня 2014 року, 14 жовтня 2014 року, 16 жовтня 2014 року, 18 жовтня 2014 року, 20 жовтня 2014 року, 22 жовтня 2014 року, 24 жовтня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 31 жовтня 2014 року, податкових накладних від 02 жовтня 2014 року №161, 06 жовтня 2014 року №264, 08 жовтня 2014 року № 271, 10 жовтня 2014 року № 276, 13 жовтня 2014 року №281, 14 жовтня 2014 року №285, 16 жовтня 2014 року №290, 18 жовтня 2014 року №295, 20 жовтня 2014 року №298, 22 жовтня 2014 року №302, 24 жовтня 2014 року №307, 28 жовтня 2014 року №332, 30 жовтня 2014 року №355, 31 жовтня 2014 року №435, виписані ТОВ «Арарат Трейд» на користь позивача.

За наслідками дослідження поданих позивачем документів суд першої інстанції дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені з порушенням вимог законодавства, не містять даних щодо обсягів наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання вказаних послуг, а відсутність у первинних документах за результатами виконання договору про надання послуг інформації про конкретні послуги, надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості перевірити та підтвердити фактичне надання послуг, їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх підприємством у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у податкових накладних виписаних ТОВ «Амстор-Трейд» в графі «кількість (об'єм, обсяг)» вказано 1,00, а в актах здачі-прийняття послуг від 30 вересня 2014 року за договорами від 29 серпня 2014 року №38 та від 18 серпня 2014 року №112 відображено дві та вісім послуг, відповідно, що є різні за своїм змістом видів послуг.

Відповідно до відомостей, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності ТОВ «Амстор-Трейд» відноситься: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; Код КВЕД 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 58.19 Інші види видавничої діяльності; Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діяльність з надання послуг сортування, групового упакування, палетування, стікерування, послуг з підготовки товару замовника до відвантаження, інформаційних та консультаційних послуг у сфері питань вимог законодавства по організації виробництва та збуту продукції не відноситься до видів діяльності ТОВ «Амстор-Трейд».

З урахуванням того, що звіти по реалізованій продукції за вересень, жовтень 2014 року на мають реквізитів, які б підтвердили складання них контрагентом позивача, та враховуючи в акті здачі-прийняття послуг від 30 вересня 2014 року та податковій накладній від 30 вересня 2014 року № 104 не відображено передачу позивачу аналізу організації виробництва та збуту продукції замовника, колегія суддів приходить до висновку, що надані докази не містять інформацію щодо предмету доказування, є неналежними та не беруться до уваги.

Окрім того, у податкових накладних виписаних ТОВ «Арарат Трейд» в графі «кількість (об'єм, обсяг)» вказано 1,00, в той час як в актах здачі-прийняття послуг відображено два різних за своїм змістом види послуг.

Відповідно до відомостей, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів діяльності ТОВ «Арарат Трейд» відноситься: Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діяльність з надання послуг сортування, групового упакування, палетування та стікерування товару, послуг з підготовки товару до відвантаження не відноситься до видів діяльності ТОВ «Арарат Трейд».

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження реального виконання умов договорів, зокрема наявності виставлених рахунків на основі актів виконаних робіт, згідно яких замовник оплачує послуги виконавця (п.4.1 договорів №38 від 29 серпня 2014 року та №10/14 від 01 жовтня 2014 року), відсутні докази проведення розрахунків за послуги, визначені в актах здачі-приймання послуг, та не підтверджено зміни майнового стану учасників договірних відносин.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагентів, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах здачі-прийняття послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг, а також не доведена необхідність та доцільність використання отриманих послуг в господарській діяльності позивача і, як наслідок, правомірність формування податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, та наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б свідчили про реальність надання послуг з передпродажної підготовки товару замовника: послуг з сортування, групового упакування, палетування та стікерування Товару, послуг з підготовки Товару Замовника до відвантаження згідно договорів №38 від 29 серпня 2014 року та №10/14 від 01 жовтня 2014 року, зокрема, доказів щодо передачі позивачем особам, які надавали послуги, товару для його сортування, упакування, палетування та стікерування, його виду, кількості, ваги, надання упаковки, тари, надання палет, доказів щодо отримання відсортованого, упакованого товару зі здійсненим стікеруванням, доказів щодо якості наданих послуг тощо. Також не надано доказів щодо наявності у контрагентів позивача обладнання для надання вищезазначених послуг та ввезення його на територію позивача, враховуючи, що останній стверджує, що працівники контрагентів допускались для надання послуг на територію позивача.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 13 травня 2015 року №0001342200, яке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, з наданих позивачем доказів не вбачається реального виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «Амстор-Трейд» та ТОВ «Арарат Трейд» та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 серпня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.